Інтегративні методи оцінки залишкової здатності можливих та імперативних об’єктів регіональних екомереж до саморегуляції

  • О. С. Маляренко Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: метод, саморегуляція, антропогенне навантаження, антропогенна перетвореність, регіональна екологічна мережа

Анотація

Обґрунтовані, систематизовані та доповнені з деякими модифікаціями інтегративні методи оцінки залишкової здатності можливих елементів регіональних екологічних мереж до саморегуляції. Розроблено таблицю, яка відображає певну кореляцію типів природокористування (земельних покривів) і градацій перетвореності ландшафтів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Маляренко, О. С. (1). Інтегративні методи оцінки залишкової здатності можливих та імперативних об’єктів регіональних екомереж до саморегуляції. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1140), 35-41. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1623
Номер
№ 1140 (2014): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія "Екологія" . Випуск 11
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).