Хімічні дисципліни в екологічній освіті: історія викладання та реальність

Анотація

Мета. Огляд історії викладання нормативної дисципліни «Хімія з основами біогеохімії» та вибіркових хімічних дисциплін при підготовці фахівців зі спеціальності 101 «Екологія» з метою 1) звернути увагу до сучасного стану годинного навантаження природознавчих дисциплін хімічного напрямку, що складають базис для підготовки освіченого фахівця-еколога, та 2) пошуку шляхів поліпшення внеску хімічної складової у вищу екологічну освіту в умовах реформування вищої школи України. Методологічні підходи. Конкретизація, аналіз, синтез, розкриття причинно-наслідкових зв’язків з декларативним напрямом системних досліджень. Результати. У хронологічному порядку проведено аналіз викладання нормативної та вибіркових хімічних дисциплін з 1999 по 2018 рр. для  спеціальності 101 «Екологія». Показано корисність і важливість хімічної підготовки для формування, як спеціальних, так і інтегрованих компетентностей екологів; висловлюється тривога за третинне скорочення навантаження на нормативну дисципліну «Хімія з основами біогеохімії» і сумнів ефективності її засвоєння здобувачами вищої освіти за цих умов. Пропонуються шляхи вирішення проблеми, що виникла, через зміну підходу у класичному викладанні хімії в реальній обстановці. Висновки. У реаліях сьогодення скорочення викладання дисциплін хімічного змісту та усунення них з навчальних програм є невиправданим і регресивним. З підвищенням техногенного навантаження на біосферу необхідність у поширенні та покращенні хімічних знань є очевидною. Для набуття компетентностей, що вимагаються, як варіанти пропонуються введення блок-дисциплін хімічно-екологічного напрямку, хіміко-аналітичних спецкурсів, проведення презентацій та майстер-класів. Саме біогеохімія з її природознавчою інформативністю і прикладною складовою здатна надати фахівцю-екологу сучасний світогляд, професійний кругозір та необхідну компетентнісну значимість.