ЕКОЛОГІЧНІ КАРТИ – ОСНОВА ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ
Ключові слова:
екологічна карта, екологічний стан, екологічна ситуація, геохімічний фон, аномалії
Анотація
Екологічна карта – це картографічна модель екологічних станів ландшафтних таксонів, які у сукупності відображають сучасну екологічну ситуацію на території. Екологічна карта – це множина дискретних значень стану геосистеми, які поступово змінюються від точки до точки, охоплюючи всю досліджувану територію. Границі на екологічних картах проводяться по ізоконцентратах кларкових, фонових, аномальних та ГДК значень вмісту забруднювальних речовин.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2015-01-28
Як цитувати
Адаменко, О. М. (2015). ЕКОЛОГІЧНІ КАРТИ – ОСНОВА ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1104), 126-133. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1100
Розділ
Екологічна безпека навколишнього середовища
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).