ОЦІНКА СТУПЕНЯ ПРЕСТИЖНОСТІ ВЕРНАКУЛЯРНИХ РАЙОНІВ м. ХАРКОВА

  • В. В. Мірошниченко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: престижність району, господарська інфраструктура, спортивні об’єкти, місця відпочинку, транспортна доступність, криміногенна ситуація

Анотація

Розглянуто престижність або статусність вернакулярних районів м. Харкова. Визначено, що 4 райони найбільш зручні для мешкання у місті Харків. Значну увагу приділяється розташуванню району відносно центру міста; історичній і архітектурній цінності забудови, їх візуальній привабливості та ступеню комфортності; наявності необхідних об'єктів інфраструктури.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2015-01-28
Як цитувати
Мірошниченко, В. В. (2015). ОЦІНКА СТУПЕНЯ ПРЕСТИЖНОСТІ ВЕРНАКУЛЯРНИХ РАЙОНІВ м. ХАРКОВА. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1104), 117-125. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1099
Номер
№ 1104 (2014): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразина Серія "Екологія" . Випуск 10
Розділ
Екологічні дослідження геосистем

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).