ГЕОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЛАНДШАФТІВ
Ключові слова:
радіаційний стан, природні умови, ландшафт, цезій-137, Житомирська область
Анотація
Виявлено зв’язок між радіаційним станом та природними умовами в північних районах Житомирської області. Для аналізу використані статистичні дані по забрудненню цезієм-137 ґрунтів сіл північної частини Житомирської області. Створено карту «Забруднення північних районів Житомирської області 137Cs» для співставлення з картами природних умов (геологічною будовою, геоморфологічною структурою, ґрунтів, ландшафтів) та виявлення між ними зв’язку. Встановлено, що на міграцію радіонуклідів найбільший вплив мають типи ґрунтів території та їх гранулометричний склад.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2015-01-28
Як цитувати
Максименко, Н. В., Пересадько, В. А., & Малик, Т. О. (2015). ГЕОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЛАНДШАФТІВ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1104), 88-94. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1094
Розділ
Екологічні дослідження геосистем
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).