ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАБОЛОЧЕНИХ ҐРУНТІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ключові слова:
Волинська область, експедиції, освоєння боліт, осушення, меліоровані землі
Анотація
Необхідність дослідження осушених гідроморфних ґрунтів зумовлена значним їх поширенням та наслідками великомасштабної меліорації. Розглянуто етапи осушувальної меліорації заболочених ґрунтів Волинської області та їх результати починаючи з другої половини ХІХ століття. Таким чином, аналізуючи багаторічну історію вивчення гідроморфних ґрунтів виділено найбільш важливі, на нашу думку, результати. Дослідження продовжує традицію вивчення гідроморфних ґрунтів Волині. У зв'язку з цим ми вважаємо за необхідне проаналізувати аспекти, що запропоновані у статті.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2015-01-28
Як цитувати
Полянський, С. В. (2015). ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАБОЛОЧЕНИХ ҐРУНТІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1104), 67-72. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1091
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).