РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ТА ДОСВІД ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

  • O. I. Сінна Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: ландшафт, ландшафтно-екологічне картографування, ГІС, біоцентричний, антропоцентричний, геоцентричний підхід

Анотація

Проаналізовано розвиток теорії ландшафтно-екологічного картографування в Україні та світі, виділено біоцентричний, антропоцентричний та геоцентричний підходи в картографуванні. Наведено окремі приклади реалізації підходів у практиці картографування. Відзначено окремі сучасні тенденції розвитку ландшафтно-екологічного картографування.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2015-01-28
Як цитувати
СіннаO. I. (2015). РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ТА ДОСВІД ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1104), 15-27. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/1085
Номер
№ 1104 (2014): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразина Серія "Екологія" . Випуск 10
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).