Городище Болгар (Болгір, Булгар) на Харківщині та археологічні реалії ран- нього середньовіччя
Анотація
Городище Болгар в с. Шевченкове Валківського району Харківської обл. давно привертає увагу істориків та краєзнавців, але донедавна ігнорувалося археологами з причин відсутності відповідних артефактів. Нещодавнє дослідження гончарного горну салтівської культури та супутніх йому керамічних матеріалів дозволяє вперше поставити питання щодо присутності групи ранньосередньовічного болгарського населення у верхів’ях р. Мжа. На підставі аналогій зроблено припущення щодо дати існування городища та пункту гончарного виробництва у межах VIII ст. н. е. (передсалтівськитй та ранньосалтівський час Хозарського каганату).
Завантаження
Посилання
Альбовский Е. А. Валки, украинный город Московского государства: К 350-летию Валок. – Харьков: Фолио, 1993.
Амброз А. К. О Вознесенском комплексе VIII в. на Днепре – вопрос интерпретации // Древности эпохи великого переселения народов V–VIII вв. – М.: Наука, 1982.
Археология Украинской ССР. – Т. 2. – К.: Наукова думка, 1986.
Афанасьев Г. Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VIII–Х вв. (аланский вариант салтово-маяцкой культуры) // Археологические открытия на новостройках. – Вып. 2. – М.: Наука, 1987.
Васильев Д. Д. Графический фонд памятников тюркской рунической письменности азиатского ареала (опыт систематизации). – М.: Наука, 1983.
Винников А. З. На северных рубежах Хазарского каганата. Маяцкое поселение / А. З. Винников, С. А. Плетнева. – Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 1998.
Грінченко В. А. Пам’ятка VIII ст. коло с. Вознесенка на Запоріжжі // Археологія. – Т. 3. – 1950.
Дончева-Петкова Л. П. Българска битова керамика през ранното средневековие (втората половина на VI – края на Х в.) – София: Издателство на Българската академия на науките, 1977.
Колода В. В. Археологические исследования Харьковского национального педагогического университета на территории Харьковской области в 2007 г. / В. В. Колода, В. И. Квитковский // Археологічні дослідження в Україні 2006–2007. – К.: Інститут археології Національної академії наук України, 2009.
Колода В. В. Археологические разведки в бассейне верхнего течения Северского Донца и Оскола. – Харьков, 1991 / Научный архив Институт археологии Национальной академии наук Украины. – № 1190/226.
Колода В. В. Жилище и мастерская гончара на городище Мохнач // Верхне-донский археологический сборник. – Вып. 5. – Липецк: Липецкий государственный педагогический университет, 2010. – С. 149–159.
Колода В. В. Картографирование средневековых городищ Днепро-Донского междуречья как метод определения этапов славяно-кочевнических отношений // Древности 2010. – Харьков: Харьковское историко-археологическое общество, 2010.
Колода В. В. Нове гончарне горно салтівської культури // Археологічні дослідження в Україні 2013. – К.: Інститут археології Національної академії наук України, 2014.
Колода В. В. Отчет о работе Средневековой экспедиции Харьковского национального педагогического университета в 2008 году (селище Пятницкое–I и городище Мохнач в Харьковской области) / В. В. Колода, В. И. Квитковский. – Харьков, 2009. – Рис. 104: 1 / Научный архив Институт археологии Национальной академии наук Украины. – № 2008/91.
Колода В. В. Розвиток слов’яно-хозарських стосунків на Дніпровському лівобережжі // Культурна спадщина Слобожанщини. Історія, археологія, краєзнавство. – Харків: Курсор, 2005. – Ч. 5.
Колода В. В. Салтовское гончарное производство (по материалам ремесленного центра в урочище Роганина) // Степи Европы в эпоху средневековья. – Донецк: Донецкий нац. ун-т, 2001. – Т. 2. – С. 219–232.
Колода В. В. Спасательные работы на Верхнесалтовском поселении // Археологічні відкриття в Україні 2000–2001 рр. – К.: Інститут археології Національної академії наук України, 2002.
Кызласов И. Л. Рунические письменности евразийских степей. – М.: Издательская фирма «Восточная литература» Российской академии наук, 1994.
Лисенко І. М. Валківська енциклопедія. Енциклопедичне видання. – К.: Рада, 2000.
Любичев М. В. Контакты славян и Днепро-Донского междуречья и населения северо-западной Хазарии в конце VII – начале VIII вв. // Древности 1994. – Харьков: Бизнес-информ, 1994. – С. 88–99.
Любичев М. В. Пеньковская и салтовская культуры на Северском Донце // История и археология Слободской Украины: Тез. докл. конф. – Харьков, 1992.
Малашев В. Ю. Керамика раннесредневекового могильника Мокрая Балка. – М.: Институт археологии Российской академии наук, 2001.
Михеев В. К. О социальных отношениях у населения салтово-маяцкой культуры Подонья-Приазовья в VIII–Х вв. (Часть 1) // Археология славянского Юго-Востока. – Воронеж: Воронежский пединститут, 1991.
Михеев В. К. Подонье в составе Хазарского каганата. – Харьков: Вища школа, 1985.
Нахапетян В. Е. Граффити на куфических монетах, обращавшихся в Европе в IХ–Х вв. / В. Е. Нахапетян, А. В. Фомин // Древнейшие государства Восточной Европы. Материалы и исследования 1991 год. – М.: Наука, 1994.
Николаенко А. Г. Древности земли оскольской (Список и карта археологических памятников лесостепного Приосколья). – Волоконовка: препринт, 1990.
Плетнева С. А. На славяно-Хазарском пограничье (Дмитриевский археологический комплекс). – М.: Наука, 1989.
Приходнюк О. М. Пеньковская культура. – Воронеж: Воронежский университет, 1998.
Рашев Р. Старобългарски укрепления на Долния Дунав (VII–ХI). – София: Георги Бакалов, 1982.
Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. – К.: Наукова думка, 1990.
Флеров В. С. «Города» и «замки» Хазарского каганата. Археологическая реальность. – М.: Мосты культуры/Гешарим, 2011.
Хросимов Н. Вознесенский комплекс: проблемы хронологии и интерпретации // Степи Европы в эпоху средневековья. – Т. 7. – Донецк, 2009.
Шрамко Б. А. Справочник по археологии Украины. Харьковская область / Б. А. Шрамко, В. К. Михеев, Л. П. Грубник-Буйнова. – К.: Наукова думка, 1977.
