АВРААМ БЕНАРОЯ, МАКЕДОНСЬКЕ ПИТАННЯ І СОЛУНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РОБІТНИЧА ФЕДЕРАЦІЯ
Анотація
Авраам Бенароя народився 1887 року у болгарському місті Відін в сім'ї дрібних торговців, батько його був сефардського походження. Досить скоро він став переконаним соціал-демократом і проявив свої здібності як ідеолог й організатор македонського соціал-демократичного руху в період між 1909 і 1912 рр. Будучи лідером Солунської соціал-демократичної робітничої федерації, він висунув тезу про особливий характер марксистської ідеології. Він вважав, що марксистська тактика має бути і гнучкою, і здатною трансформуватися залежно від політичних умов конкретної країни. Таким чином, його погляди можна позначити як цілком центристські, тобто сумісні з політичною логікою лівого крила болгарської соціал-демократії – БРСДП (о). Останнє побічно підтверджує і хронологія політичної діяльності Бенароя. Зокрема, у 1910–1911 рр. він видає газету «Солідарідад Оврадера / Робітнича солідарність», яка стала спадкоємицю чотирьохмовного «Робітничого вісника». Дати видання газети А. Бенароя практично повністю збігаються з датами існування в Болгарії лівоцентристського органу «Напред», що виходив під керівництвом визнаного лідера болгарського лівого центризму К. Раковського.
Далі, А. Бенароя, подібно до К. Раковського, на початковому етапі підтримує ідеї младотурецької революції. Крім того, подібно до того самого К. Раковського і керівництва центристської «лівиці» БРСДП(о), А. Бенароя узгоджує свою діяльність із позицією керівництва Другого Інтернаціоналу. Причому, відбувається це саме в той період, коли К. Раковський виступає від імені Бюро за об'єднання болгарського соціал-демократичного руху. І завершує цей перелік аргументації на користь лівоцентристської платформи А. Бенароя той факт, що в травні 1910 і в листопаді 1911 р. за його особистим запрошенням, а також на основі офіційного запрошення керівництва «Federacion», К. Раковський приїздить до Солуні «...як представник МСБ». Там він бере участь у першотравневому мітингу (1910 р.), виступає на мітингу Federacion (4 листопада 1911 р.) і навіть погоджується прочитати кілька лекцій «...з проблем балканського і міжнародного соціалістичного руху».
Отже, оцінюючи македонський період у політичній кар'єрі Авраама Бенароя, слід визнати, що він мав яскраво виражений лівоцентристський характер. Саме в цей період А. Бенароя був максимально близький, як гуманіст та демократично навлаштована людина і як популярний македонський політик, до центристської платформи «лівиці» БРСДП (о). І саме в цей період він максимально пов'язував єврейське питання з македонським питанням, шлях до вирішення якого бачив у реалізації концепції македонської федерації (конфедерації, союзу).
Завантаження
Посилання
Бенарой, А. 1908. Еврейскиять вьпрось и социалната демократция. Пловдивь, “Нова заря”, 32 с.
Chernyavskiy, G. I., Stanchev, M. G., Tortika (Lobanova), M. V. 2014. Zhiznennyy put’ Khristiana Rakovskogo. Evropeizm i bol’shevizm: neokonchennaya duel’ [Macedonian parties follow the Young Turks' transformation]. Moskva, Tsentrpoligraf, 557 s. (In Russian).
Чернявский, Г. И., Станчев, М. Г., Тортика (Лобанова), М. В. 2014. Жизненный путь Христиана Раковского. Европеизм и большевизм: неоконченная дуэль. Москва, Центрполиграф, 557 с.
Deliradev, P. 1909. Balkanskata konfederatsia [Balkan Confederation]. T. Pazardzhika, Pechat. “Targovska” na G. Barlieva, 48 s. (In Bulgarian).
Делирадев, П. 1909. Балканската конфедерация. Т. Пазарджикъ, Печат. “Търговска” на Г. Бърлиевъ, 48 с.
GARF. – Gosudarstvennyy arkhiv Rossiyskoy Federatsii [State Archive of the Russian Federation], f. 529, op. 1, ed. khr. 19, 65 l. (Byuro zaveduyushchego zagranichnoy agenturoy Departamenta Politsii v Konstantinopole). (In Russian).
ГАРФ. – Государственный архив Российской Федерации, ф. 529, оп. 1, ед. хр.19, 65 л. (Бюро заведующего заграничной агентурой Департамента Полиции в Константинополе).
Gortsev, 1912. Mladoturki i rabochiy vopros [The Young Turks and the labor question]. Sovremennik, № 4, s. 247–267. (In Russian).
Горцев, 1912. Младотурки и рабочий вопрос. Современник, № 4, с. 247–267.
Hristakudis, A. 1998–1999. Avram Benaroya (1887–1979) – zhivot i deynost [Avram Benaroya (1887–1979) – life and work]. Godishnik Almanah za istoria na evrei v Balgaria. Sofia, „Shalom“, vol. 30, s. 241–247. (In Bulgarian).
Христакудис, А. 1998–1999. Аврам Бенароя (1887–1979) – живот и дейност. Годишник Алманах за история на евреи в България. София, „Шалом“, т. 30, с. 241–247.
Ilel, Y. 1998–1999. Balgarskite evrei – faktor v bitkata za sobstvenoto si otselyavane ot unishtozhenie [Bulgarian Jews – a factor in the battle for their own survival from annihilation]. Godishnik Almanah za istoria na evrei v Balgaria. Sofia, „Shalom“, vol. 30, s. 115–132. (In Bulgarian).
Илел, Й. 1998–1999. Българските евреи – фактор в битката за собственото си оцеляване от унищожение. Годишник Алманах за история на евреи в България. София, „Шалом“, т. 30, с. 115–132.
Kazakov, E. 1998–1999. Spasyavaneto na evreite v Balgaria i natsionalniyat vapros (geopoliticheska interpretatsiya) [Saving for the Jews in Bulgaria and the National Question (geopolitical interpretation)]. Godishnik Almanah za istoria na evrei v Balgaria. Sofia, „Shalom“, vol. 30, s. 103–114. (In Bulgarian).
Казаков, Е. 1998–1999. Спасяването на евреите в България и националният въпрос (геополитическа интерпретация). Годишник Алманах за история на евреи в България. София, „Шалом”, т. 30, с. 103–114.
Parvanov, G. 1997. Balgarskata sotsialdemokratsia i makedonskiyat vapros (Ot kraya na XIX vek do 1918 godina) [Bulgarian Social Democracy and the Macedonian Question (From the End of the 19th Century to 1918)]. Sofia, “Grafimaks“ OOD, 248 s. (In Bulgarian).
Първанов, Г. 1997. Българската социалдемокрация и македонският въпрос (От края на XIX век до 1918 година). София, “Графимакс” ООД, 248 с.
Sirotinin, A. Cherez Makedoniyu i Bolgariyu. Iz putevykh zametok. [Through Macedonia and Bulgaria. From travel notes]. URL: https://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Serbien/XX/1900-1920/Sirotinin/text.phtml?id=9115 (Date accessed: 10. 11. 2025). (In Russian).
Сиротинин, А. Через Македонию и Болгарию. Из путевых заметок. URL: https://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Serbien/XX/1900-1920/Sirotinin/text.phtml?id=9115 (Дата доступу: 10.11.2025).
Studies on the History of Socialism in Bulgaria 1891–1944 – Izsledvania po istoria na sotsializma v Balgaria 1891–1944. 2008. Sofia, Tsentar za istoricheski i politologicheski izsledvania, 448 s. (In Bulgarian).
Изследвания по история на социализма в България 1891–1944. 2008. София, Център за исторически и политологически изследвания, 448 с.
Tomov, A. 1947. Makedonskite partii sled mladoturskia prevrat [Macedonian parties after the Young Turk coup]. Makedonska misyl, kn. 5–6, god 2, s. 189–195. (In Bulgarian).
Томов, А. 1947. Македонските партии след младотурския преврат. Македонска мисьл, кн. 5–6, год 2, с. 189–195.
Workers’ Struggle – Rabotnicheska borba. 1908, 15 noemvri. (In Bulgarian).
Работническа борба. 1908, 15 ноември.
Zürcher, E. J. 2010. The Young Turk Legacy and Nation Building. IB Tauris, 358 р.
