Рештки коня з пам’яток білозерської культури Південної Молдови

Роман Васильевич Кройтор Университет Экс-Марсель, Средиземноморская лаборатория предистории Европы и Африки, Средиземноморский дом наук о человеке (Экс-ан-Прованс, Франция), ассоциированный научный исследователь; Институт зоологии Академии наук Молдовы (г. Кишинёв, Молдова), старший научный сотрудник https://orcid.org/0000-0003-4224-1251

Ключові слова: домашній кінь, Equus ferus caballus, Молдова, білозерська культу- ра, пізній бронзовий — ранній залізний вік.

Анотація

У статті описані залишки зубів і кісток кінцівок стародавніх домашніх коней різного індивідуального віку з археологічних пам’яток білозерської культури Новоселівка-1 і Оланешть (Південна Молдова). Верхні щокові зуби коней характеризуються відносно довгим і мінливим за формою протоконом. Поодинокі знахідки метакарпальної та мета- тарсальної кісток з Новоселівцi-1 характеризуються порівняно видовженими пропорці- ями, що проявляють близькість із середньостатистичними значеннями стародавніх домашніх коней пізнього бронзового і раннього залізного віків Південно-Східної Європи. Пальцеві фаланги коней з Новоселівуи-1 і Оланешть також характеризуються витонче- ними і видовженими пропорціями, особливо це стосується других передніх пальцевих фаланг з Новоселівки. В цілому кістки посткраніального скелету досліджених коней відповідають найбільш поширеному в Південно-Східній Європі напівтонконогому типу із середнім зростом у холці (144–136 см). Один з коней, що знайдений в Новоселівці-1, несе на верхніх других премолярах специфічний тип зношування, залишений вудилами.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Браунер А. А. Материалы к познанию домашних животных России. I. Лошадь курганных погребений Тираспольского уезда, Херсонской губернии. Equus Goschkewitschi, mihi // Записки Императорского общества сельского хозяйства Южной России — Oдесса, 1916. — № 86 (1).

Цалкин В. И. Домашние и дикие животные северного Причерноморья в эпоху раннего железа // История скотоводства в северном Причерноморье. МИА — М., 1960.

Цалкин В. И. Древнее животноводство племен Восточной Европы и Средней Азии. — М., 1966.

Цалкин В. И. Домашние животные восточной Европы в эпоху поздней бронзы. Сообщение 3 // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел Биологии. — М., 1972. — Т. 77 (3).

Croitor R. Domestic Horse from Early Iron Age of Crimea // Revista Arheologica — Chisinau, 2013. — Vol. 9 (2).

Агульников С., Попович С., Кройтор Р. Комплекс позднего бронзового века из с. Новоселов- ка // Старожитностi степового Причорномор’я i Криму. Збiрник наукових праць. — Запорiжжя, 2014. — Вип. 18.

Opinion 2027 (Case 3010). Usage of 17 specific names based on wild species which are pre-dated by or contemporary with those based on domestic animals (Lepidoptera, Osteichtyes, Mammalia): conserved // Bulletin of Zoological Nomenclature. — L., 2003. — Vol. 60 (1).

Groves C. P. Morphology, Habitat, and Taxonomy // Boyd, L. & Houpt, K. A. (Eds.). Przewalski’s Horse: the History and Biology of an Endangered Species. — Albany, 1994.

Bhattacharyya J., Slocombe D. S., Murphy D. S. The “Wild” or “Feral” distraction. Effects of cultural understanding on management controversy over free-ranging horses (Equus ferus caballus) // Human Ecology — 2011. — Vol. 39 (5).

Витт В. О. Лошади Пазырыкских курганов // СА. — М., 1952. — Т. 16.

Громова В. И. История лошадей (рода Equus) в Старом Свете. Часть 1. Обзор и описание форм // Труды палеонтологического института — М.; Л., 1949. — T. 17 (1).

Кузьмина И. Е. Лошади Северной Евразии от плиоцена до современности // Труды зооло- гического института. — СПб., 1997.

Bendrey R. New methods for the identification of evidence for bitting on horse remains from archaeological sites // Journal of Archaeological Sciences — 2007. — Vol. 34.