Давнина. Харківський історико-археологічний щорічник

Syriam esse nostram… (Cic. Flac. 30). Чому Помпей перетворив державу Селевкідів на провінцію?

Sergey/Сергей Litovchenko/Литовченко — Tue, 17 Dec 2019 00:00:00 +0000

Статтю присвячено перетворенню царства Селевкідів в римську провінцію під час східного походу Гнея Помпея. Незважаючи на те, що причини, які підштовхнули Помпея до створення нової провінції, неодноразово обговорювалися в історіографії, питання про мотиви римського полководця залишається дискусійним. Ймовірно, певний вплив на дії Помпея мало прагнення впоратися зі внутрішньою нестабільністю в провінції, яка була викликана багаторічною громадянською війною. Однак аналіз джерел показує, що вирішальний вплив на дії Помпея надав зовнішньополітичний фактор - прагнення використовувати нову провінцію як плацдарм для майбутнього походу проти Парфії. В цьому випадку можна пояснити і відверте порушення римських зовнішньополітичних принципів - позбавлення влади визнаного Сенатом Антіоха XIII, і військову незахищеність провінції Сирія і навмисне погіршення відносин з парфянами. Лише зміна ситуації в Римської республіки не дозволили Помпею реалізувати свої задуми.

Пронизки рідкісних видів з поховань ранньосередньовічних алан Харківщини

Виктор Аксенов — Sat, 21 Dec 2019 00:00:00 +0000

Робота вводить у науковий обіг бронзові пронизки, що були виявлені в катакомбах № 5 Старо-Салтівського могильника та № 145, 153 четвертої ділянки Верхньо-Салтівського некрополя. В катакомбах № 5 та № 145 були знайдені тиснені пластини, які, на нашу думку, є складовими частинами флаконоподібних пронизок. За своєю формою та технікою виготовлення вони подібні до так званих флаконоподібних пронизок типу 3 з пам’яток Пермського Передурал’я, котрі датуються першою половиною X ст. Салтівські ж поховальні комплекси, де були виявлені флаконоподібні пронизки, відносяться до кінця VIII – початку IX с. (катакомба № 5) та першої половини IX ст. (катакомба № 145). І якщо у населення Прикамья та Передурал’я флаконоподібні пронизки використовувалися для зберігання голок, то в салтівських пам’ятках вони, вірогідно, відігравали роль своєрідних магічних предметів-оберагів, виступаючи закінченням шкіряних шнурів, які були причеплені до «рогатих» пряжок. З катакомби № 153 походить бронзова пронизка, котра має форму циліндра з розширення у середній частині. За розмірами та формою цей виріб нагадує пронизки з одним здуттям із неволінських старожитностей VIII – початку IX ст. (тип 5, підтип а, варіанти 2, 3, 4). За матеріалами, що були знайдені у катакомбі № 153, ця пронизка датується кінцем VIII – першою чвертю IX ст. У представників неволінської, ломоватовської, поломської, бахмутинської, турбаслінської культур подібні пронизки прикрашали шнури, які звисали з поясного ременя. У аланського населення Верхнього Салтова знайдена пронизка, вірогідно, входила до складу намиста, що носила дівчина-підліток.

Лютеранство та реформатство в суспільно-політичному житті Саксонії другої половини XVI століття: від конкуренції до конфлікту.

Сергей Кариков — Sat, 21 Dec 2019 00:00:00 +0000

У статті розглянуто проблему відносин лютеран і кальвіністів у Саксонії у другій половині XVI століття. Проаналізовано становлення реформатства в Німеччині і спроби його прихильників розширити свій вплив. Показано, що поширення кальвінізму в Саксонії було пов’язане з виникненням філіпістского течії в лютеранстві. Відзначено, що між філіпістами та гнезіолютеранами існувала жорстка конкуренція, що привело до численних дискусій серед лютеран. Зазначено, що політика територіальної влади Саксонії в другій половині XVI століття пройшла кілька етапів: від нейтрального ставлення до теологічним дискусіям до розгрому філіпізму при Августі, від підтримки реформатства при Крістіані I до ліквідації його впливу при Софії і Крістіані ІІ. Зроблено висновок щодо конституювання засад євангелічного і реформатського віровчення в другій половині XVI століття, наслідком чого стало виникнення ортодоксії.

Перечитуючи Тітмара Мерзебурзького: lumbarum venereum та інші хиби князя Володимира

Александр Роменский — Tue, 17 Dec 2019 00:00:00 +0000

Стаття присвячена інтерпретації повідомлень Тітмара Мерзебурзького про князя Володимира Святославича. Проведено джерелознавчий аналіз інформації саксонського єпископа про недоліки й гріховні пристрасті “короля Русі”. Образ Володимира — не єдиний негативно змальований серед персонажів хроніки, близьким до нього антигероєм є польський князь Болеслав Хоробрий. Розглянуто полеміку про обставини шлюбу з порфірородною Анною у контексті звинувачень саксонського хроніста щодо “підступного викрадення” князем нареченої. Уточнюються причини анахронізму, допущеного автором хроніки. Акцентовано увагу на дискусії щодо lumbarum venereum як деталі княжого туалету. Спростовано версію про lumbarum як фалічний амулет чи елемент еротичної магії. Йдеться радше про перев’язь, яка мала гамувати плотські пристрасті у контексті візантійської аскетики. Паралелі до свідчення Тітмара можна знайти у візантійській та південнослов’янській агіографії, а також західній та ісламській містичній літературі. Носіння предметів на статевих органах використовувалося як юродивими у візантійській та слов’янській традиції, так і дервішами-каландарі в ісламському світі. Прикметним є образ Св. Франциска Ассізького, що проповідував, маючи лише пов’язку на стегнах. Проте у випадку з князем перев’язь (lumbare) не була розрахована на провокативну демонстрацію, унаочнюючи внутрішнє смирення перед Богом. Привертається увага до топосу про щедрість князя у контексті традицій варварських суспільств раннього середньовіччя. Щедрість та дари під час бенкету були одними з найбільш поціновуваних цінностей володаря як у країнах Скандинавії, так і в Східній Європі.

Чтения пам'яти профессора В. И. Кадеева, Харьков, 26 июня 2019 года

Сергей Дьячков, Андрій Домановський, Альона Походнякова, Вікторія Котенко — Sat, 21 Dec 2019 00:00:00 +0000

У червні 2019 року в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбулися традиційні Наукові читання пам'яті професора Володимира Івановича Кадеева «LAUREA». Фахівці з України, Росії, Болгарії та Польщі, серед яких було багато учнів і колег В. І. Кадеева, присвятили свої доповіді дослідженням історії та археології античної, візантійської та середньовічної епох.
На секції «Проблеми стародавньої та середньовічної археологи» прозвучали доповіді тематично близькі науковим інтересам В. І. Кадеева. Частина з них була присвячена вивченню археологічних пам'яток Північного Причорномор'я: від еллінізму до генуезьких колоній. Особливу групу склали доповіді про вивчення Салтівська культури.
Секція «Історія античної держави і суспільства» зібрала фахівців, що вивчають різноманітні проблеми політичної і релігійної історії Стародавньої Греції класичної та елліністичної епох. Значну увагу було приділено вивченню актуальних проблем історії Риму і провінцій Римської імперії.
Засідання секції «Історія Середніх віків і Візантії» були присвячені розвитку візантійської держави і суспільства переважно в причорноморських володіннях імперії. Відрадно відзначити, що серед українських дослідників виріс інтерес до проблем західноєвропейського середньовіччя.
До початку конференції було видано збірник доповідей учасників форуму: LAUREA III. Античний світ і Середні століття: Читання пам'яті професора Володимира Івановича Кадеева. - Харків: «НТМТ», 2019. - 164 с.

Олексій Павлович Мартем'янов (1956 - 2019)

Сергей Дьячков — Sat, 21 Dec 2019 00:00:00 +0000

4 травня 2019 р пішов з життя відомий вітчизняний історик-антикознавець, викладач і педагог Олексій Павлович Мартем'янов, життя і науково-педагогічна творчість якого нерозривно пов'язане з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна. Популярність і визнання в наукових колах, любов і повага студентів і колег прийшли до Олексія Павловича в роки роботи на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків (1992 - 2019). Кандидат історичних наук, доцент А. П. Мартем'янов залишив глибокий слід і серйозне наукове спадщина у вивченні історії балканських провінцій Римської імперії. А. П. Мартем'янов - автор понад 90 наукових, науково-популярних та навчально-методичних праць, опублікованих у поважних виданнях України, Росії, Болгарії, Польщі. Його блискучі лекції з курсів «Історія Стародавньої Греції та Риму», «Культурна спадщина античності в історії наступних історичних епох», «Культура Стародавнього світу» і багато інших назавжди залишаться в серцях і пам'яті його численних учнів. Спільнота викладачів і студентів Харківського національного університету, наукова громадськість України зазнали серйозну і важку втрату.

Андрій Геннадійович Чередниченко (1972-2019)

Сергей Литовченко — Sat, 21 Dec 2019 00:00:00 +0000

На згадку про Чередниченко Андрія Геннадійовича. 15 січня 2019 року в будинку своїх батьків у Коктебелі на 46 році життя раптово помер Андрій Геннадійович Чередниченко, кандидат філософських наук, історик, лінгвіст, учитель і викладач.

Пам’яті Віталія Циміданова

Юрій Полідович — Sat, 21 Dec 2019 00:00:00 +0000

Меморіальна стаття присвячена пам’яті видатного археолога, дослідника культур доби пізньої бронзи Віталія Владиславовича Циміданова. Висвітлюються головні етапи життя та наукової творчості. Відзначається роль В.В. Циміданова у дослідженні пам’яток Донеччини та, зокрема, Середнього Подонців’я.