Вплив випадкового характеру довжини гілок дендрити на пасивну електричну структуру нейронів: модельне дослідження
Анотація
На комп'ютерних моделях пасивного стохастичного дендритного розгалуження нейрона, показано вплив випадкового характеру довжини гілок на електротонічну (пасивну електричну) структуру. Електротонічна структура моделей будувалася як дерево профілів функції ефективності соматопетальної передачі струму від одиночних джерел. Розглядалися моделі з пасивною мембраною і умовою відсутності струму витоку на кінці гілок. На моделях з рівномірним на інтервалі і нормальним розподілом довжин гілок показано, що розподіл значень ефективності передачі струму стає зміщеним в сторону менших значень. Описано критерій розрізнення дендритних гілок по ефективності соматопетальноі передачі струму. На моделі асиметричного стохастичного розгалуження показані можливість застосування цього критерію для розрізнення груп гілок, а також характерна зміна умов розрізнення при зміні питомої опору мембрани дендритів.
Завантаження
Посилання
Hillman D.E. // In book: “The Neurosciences: Fourth Study Program.” –Cambridge, MA., MIT Press, 1979,
Chap.27, P.477–498.
Burke R.E., Marks W.M., Ulfhake B. // J. Neurosci. 1992. V.12(6). P. 2403–2416.
Ascoli G.A. // Anat. Rec. 1999. V.257(6). P.195–207.
Ascoli G.A., Krichmar J.L. et al. // Phil. Trans. R. Soc. Lond. B. 2001. V.356, P.1131–1145.
Ascoli G.A. // Network: Comput. Neural Syst. 2002. V.13. P.247–260.
Бондаренко Я.С. // Мат. маш. И сист. 2006. Т.1. С.13–27.
Donohue D.E., Ascoli G.A. // PLoS Comput. Biol. 2008. V.4(6). P.1–15.
Barrett J., Crill W. // J. Physiol. 1974. V.239. P.325–345.
Bras H., Gogan P., Tyč-Dumont S. // Neuroscience. 1987. V.22(3). P.947–970.
Hines M.L., Carnevale N.T. // Neural Comput. 1997. V.9. P.1179–1209.
Korogod S.M., Bras H. et al. // Eur. J. Neurosci. 1994. V.6. P.1517–1527.
Korogod S.M., Kulagina I.B. et al. // J. Comp. Neurol. 2000. V.422. P.18–34.
Jack J.J.B., Noble D., Tsien R.W. // Electric Current Flow in Excitable Cells. “Clarendon”, OXFORD. 1975
Гмурман В.Е. / Теория вероятности и математическая статистика. М., “Высшая Школа”, 1972, 184с.
Браунли К.А. / Статистическая теория и методология в науке и технике. М., “Наука”", 1977, 408с.
Sholl D.A. // J. Anat. 1953. V.87. P.387–406.
Korogod S.M., Kaspirzhny A.V. // Biol. Cybern. 2008. V.98(2). P.87–100.
Gerstner W., Kistler W.M. “Spiking Neuron Models: Single Neurons, Populations, Plasticity”: Cambridge University Press, 2002.-494p.
Magee J.C. Johnston D. // J. Physiol. 1995. V.487. 67–90.
Hoffman D.A. Magee J.C. et al. // Nature. 1997. V.387. P.869–875.
Cook E.P., Johnston D. // J.Neurophysiol. 1997. V.78. P.2116–2128.
Korogod S.M., Kulagina I.B. // Biol. Cyb. 1998. V.79. P.231–240.
Emri Z.S., Antal K. et al. // Neurosci. 2001. V.104(4). P.1013–1026.
Shepherd G.M., Mirsky J.S. et al. // TINS 1998. V.21(11). P.460–468.
Horcholle-Bossavit G., Gogan P. et al. // J. Neurosci. Methods. 2000. V.95. P.83–93.
Kaspirzhny A.V., Gogan P. et al. // Network: Comput. Neural Syst. 2002. V.13. P.357–380.
Каспиржный А.В. // Біофізичний вісник. 2007. Т.19(2). С.80–86.
Paré D., Shink E. et al. // J. Neurophysiol. 1998. V.79. P.1450–1460.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).