Мас-спектрометричне дослідження міжмолекулярних взаємодій між агентами типу артемізиніну та нуклеобазами
Анотація
Агенти артемізінінового типу добре відомі як ефективні протималярійні лікарські засоби, і недавно повідомлялося про їх протиракової активності, однак досліджень молекулярних механізмів протипухлинної активності артемизинина і його похідних недостатньо. Це дослідження спрямоване на вивчення механізмів протипухлинної активності агентів артемізінінового ряду. ДНК як носій генетичної інформації є однією з основних мішеней протипухлинної дії, а нуклеїнові кислоти також вважаються молекулярними мішенями дії артемизинина в ракових клітинах. Біологічно значущі міжмолекулярні взаємодії артемизинина і дігідроартемізініна з деякими пуриновими і піримідинових нуклеотидними підставами були вивчені шляхом тестування сумішей лікарського засобу з азотним підставою методом мас-спектрометрії з іонізацією електророзпиленням. У мас-спектрах реєстрували піки стабільних нековалентних комплексів препарату артемізінінового ряду з Ade, Cyt і mThy. Проведено порівняння відносних змістів піків комплексів лікарський засіб-азотистих основ для пуринових і піримідинових азотистих основ. Спектральний аналіз дозволив зробити висновок, що ефективність процесу комплексоутворення залежить від структурних особливостей молекул лікарських засобів і азотистих основ. Експериментальні дані та особливості молекулярної структури лікарських засобів і азотистих основ свідчать про те, що Нековалентні комплекси агентів артемізінінового ряду і азотистих основ стабілізуються силами Ван-дер-Ваальса і водневими зв'язками між функціональними групами взаємодіючих молекул. Освіта супрамолекулярних комплексів препаратів артемізінінового ряду і азотистих основ розглядається як можливий молекулярний механізм протиракової активності досліджуваних протималярійних засобів. Отримані результати демонструють великі можливості методу мас-спектрометрії з іонізацією електророзпиленням в вивченні агентів артемізінінового ряду і їх міжмолекулярних взаємодій, пов'язаних з механізмами біологічної активності ліків.
Завантаження
Посилання
Jansen F. Artesunate and Artemether. Towards the Eradication of Malaria? Dafra Pharma Ltd: Oud-Turnhout.
, 63 p.
Benoit-Vical F., Robert A., Meunier B. // Antimicrob. Agents Chemother. 2000 . V.44. P. 2836-2841.
Olliaro P., Haynes R., Meunier B., Yuthavong Y. // Trends Parasitol. 2001. V. 17. P. 122-126.
Meshnick S., Taylor T., Kamchonwongpaisan S. // Microbiol. Rev. 1996. V. 60. P. 301-315.
Robert A., Coppel Y., Meunier B. // J. Chem. Soc. Chem. Commun. 2002. P. 414-415.
Wang D.-Y., Wu Y.-L., Liang J., Li Y. // J. Chem. Soc. Perkin Trans. 2002. P. 65-69.
Eckstein-Ludwig U., Webb R., Van Goethem I., East J., Lee A., Kimura M., O’Neill P., Bray P., Ward S.,
Krishna S. // Nature. 2003. V. 424. P. 957-961.
Pashynska V., Van den Heuvel H., Claeys M., Kosevich M. // J. Am. Soc. Mass Spectrom. 2004. V.15. P.
-1190.
Lai H., Singh N. // Cancer letters. 1995. V. 91. P. 41-46.
Singh N., Lai H. // Life Sci. 2001. V. 70(1). P. 49-56.
Efferth T., Dunstan H., Sauerbrey A., Miyachi H., Chitambar C. // Oncol. 2001. V.18(4). P. 767-773.
Robert J. R. Artemisinin: From malaria to Cancer Treatment. // Townsend Letter. 2002. V.10. P.1-8.
Principles of Mass Spectrometry Applied to Biomolecules. Ed. By Laskin. J. and Lifshitz C. John Wiley &
Sons, Inc.: Hoboken. 2006. 678 p.
Cheng F., Shen J., Luo X., Zhu W., Gu J., Ji R., Jiang H., Chen K. // Bioorg. Med. Chem. 2002. V.10. P.
-2891.
Grace J., Aguilar A., Trotman K., Brewer T. // Drug Metab. Dispos. 1998. V. 26. P. 313-317
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
