Калориметричне та спектрофотометричне дослідження зв'язування профлавіну з ДНК із молок лосося
Анотація
Методами диференційної скануючої калориметрії (ДСК) і спектрофотометрії досліджено взаємодію
профлавіну з ДНК із молок лосося в розчинах з іонною силою I=0,02 М та I=0,1 М. Аналіз
експериментальних спектрів поглинання проводився за допомогою ізотерм зв'язування в координатах Скетчарда. Методом ДСК отримані термодинамічні параметри плавлення ДНК у складі комплексів. Показано, що профлавін утворює на ДНК два типи комплексів. ДНК у складі цих комплексів
знаходиться у різному термодинамічному стані. Отримано повний термодинамічний опис для
зв'язування профлавіну з ДНК за інтеркаляційним типом. Параметри комплексоутворення, що
розраховано з калориметричних даних, співпадають із спектрофотометричними результатами.
Завантаження
Посилання
2. Graves D.E., Velea L. M. Curr. Org. Chem. 2000. V. 4. P. 915 - 929.
3. Li H.J., Crothers F.M. J. Mol. Biol. 1969. V39. N.3. P.461-477.
4. Ramstein J., Ehrenberg M., Riegler R. Biochemistry. 1980. V.19. P.3938-3948.
5. Alonso A., Almendral M.J., Curto Y., Criado J.J., Rodriguez E., Manzano J.L. Anal Biochem. 2006. V.15. P.157-164.
6. Aslanoglu M. Anal. Sci. 2006. V.22. N.3. P.439-443.
7. Ruiz R., Garcia B., Ruisi G., Silvestri A., Barone G. Journal of Molecular Structure: THEOCHEM. 2009. N.915. P.86–92.
8. Kamiya M. Biochim. Biophys. Acta. 1979. V.562. N.1. P.70-79.
9. Ramstein J., Leng M., Kallenbach N.R. Biophys. Chem. 1976. V.5. P.319-326.
10. Waring M. J Mol Biol. 1970. V.54. N.2. P.247-279.
11. Neidle S., Abraham Z. CRC Crit. Rev. Biochem. 1984. V.17. P. 73-121.
12. Dourlent M., Helene C. Eur. J. Biochem. 1971, V.23. P.86.
13. Barcelo F., Capo D., Portugal J. Nucleic Acids Researches. 2002. V. 30. N.20. P.4567-4573.
14. Elmore R.H., Wadkins R.M., Graves D.E. Nucleic Acids Res. 1988. V.16. N.20. P.9707–9719.
15. Winkle S.A., Rosenberg L.S., Krugh T.R. Nucleic Acids Res. 1982. V.10. N.24. P.8211–8223.
16. McGhee J.D., von Hippel P.H. J. Mol. Biol. 1974. V. 86. P.469-489.
17. McCall P.J., Bloomfield V.A. Biopolymers. 1976. V.15. N.1. P.97-111.
18. Dattagupta N., Hogan M., Crothers D.M. Biochemistry. 1980. V.19. N.26. P.5998-6005.
19. Rosenberg L.S., Carvlin M.J., Krugh T.R. Biochemistry. 1986. V.25. N.5. P.1002-1008.
20. Marky L.A., Blumenfeld K.S., Breslauer K.J. Nucleic Acids Research. 1983. V.11. N.9. P.2857-2870.
21. Westhof E, Sundaralingam M. Proc Natl Acad Sci U S A. 1980. V.77. N.4. P.1852-1856.
22. Chaires J.B. Annu Rev Biophys. 2008. V.37. P.135-151.
23. Dourlent M., Hogrel J.F. Biopolymers. 1976. V.15. N.1. P.29-41.
24. Karapetian A.T., Mehrabian N.M., Terzikian G.A., Vardevanian P.O., Antonian A.P., Borisova, O.F., Frank-Kamenetskii M.D. 1996. V.14. N.2. P.275-283.
25. Vardevanyan P.O., Antonyan A.P., Parsadanyan M.A., Pirumyan K.V., Muradyan A.M., Karapetian A.T. J. Biomol. Struct. Dyn. 2008. V.25. N.6. P.641-646.
26. Березняк Е.Г., Гладковская Н.А., Хребтова А.С., Духопельников Е.В., Зинченко А.В. Биофизика. 2009. Т.54. № 5. C. 805-812.
27. Waring M.J. Sequence-specific DNA binding agents. Royal Society of Chemistry, 2006. 258 p.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).