Теоретическое исследование влияния среды на электронное строение производных кумарина и хинолина
Анотація
В данной работе представлены результаты квантово-химического исследования взаимосвязи спектрально-люминесцентных свойств гетероароматических молекул плоского строения и геометрии хромофорных фрагментов, изменение которой может быть вызвано влиянием температуры, полярности растворителя. Показана возможность применения разработанной модельной системы для теоретического изучения различных сольватационных процессов, определяющих спектрально-люминесцентные характеристики молекул.
Ключевые слова: производные кумарина, хинолина, акридон, ксантон, фенатридон, электронное строение, квантово-химические расчеты, методы AM1, РМ3.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
1. Добрецов Г.Е. Флуоресцентные зонды в исследовании клеток, мембран и липопротеидов. М. Наука, 1989. 227 С.
2. Шигорин Д. Н. //Журн. физ. химии. 1980. Т.54. №8. С.1920-1936
3. Шигорин Д.Н., Валькова Г.А., Гастилович Е.А., Годик В.А., Коноплев Г.Г., Пак М.А., Родионов А.Н., Строкач Н.С. Электронно-возбужденные состояния многоатомных молекул и процессы их дезактивации. М. Наука, 1993.
496 С.
4. Сахно Т.В., Короткова И.В., Хахель O.A.// Теорет. и эксперим. химия. 1996. Т.32. №4. С.247-250
5. Robert Huber J., Mahaney M., Morris J. V.//Chem. Phys. 1976. V. 16. P.329-335
6.Bendig J., KreysigD.// Z. Chem. 1980. V.20. P.378-379
7. ВальковаT. A., Сахно T.B., Шигорин Д.Н. и др.// Журн.физ.химии. 1981. Т.55. №3. С.803-805
8. Dewar M.I.S., Zoebisch E.G., Healy E.F., Stewart J.J.P// J. Am. Chem. Soc. 1985. V.107. №13. P. 3902-3905
9. Годунов И.А., Яковлев H.H.// Журн.структ.химии. 1995. Т.36. №2. С.269-283
10. Гастилович Е. А., Королькова Н.В., Валькова Г.А., Коноплев Г.Г., Ни Б.В.// Журн.физ. химии. 1992. Т.66. №8. С.2105-2111
11. Короткова И.В., Сахно Т.В., Соловьев ВВ.// Укр.хим.журн. 1998. Т.64. №2. С.9-13
2. Шигорин Д. Н. //Журн. физ. химии. 1980. Т.54. №8. С.1920-1936
3. Шигорин Д.Н., Валькова Г.А., Гастилович Е.А., Годик В.А., Коноплев Г.Г., Пак М.А., Родионов А.Н., Строкач Н.С. Электронно-возбужденные состояния многоатомных молекул и процессы их дезактивации. М. Наука, 1993.
496 С.
4. Сахно Т.В., Короткова И.В., Хахель O.A.// Теорет. и эксперим. химия. 1996. Т.32. №4. С.247-250
5. Robert Huber J., Mahaney M., Morris J. V.//Chem. Phys. 1976. V. 16. P.329-335
6.Bendig J., KreysigD.// Z. Chem. 1980. V.20. P.378-379
7. ВальковаT. A., Сахно T.B., Шигорин Д.Н. и др.// Журн.физ.химии. 1981. Т.55. №3. С.803-805
8. Dewar M.I.S., Zoebisch E.G., Healy E.F., Stewart J.J.P// J. Am. Chem. Soc. 1985. V.107. №13. P. 3902-3905
9. Годунов И.А., Яковлев H.H.// Журн.структ.химии. 1995. Т.36. №2. С.269-283
10. Гастилович Е. А., Королькова Н.В., Валькова Г.А., Коноплев Г.Г., Ни Б.В.// Журн.физ. химии. 1992. Т.66. №8. С.2105-2111
11. Короткова И.В., Сахно Т.В., Соловьев ВВ.// Укр.хим.журн. 1998. Т.64. №2. С.9-13
Цитовано
Як цитувати
Сахно, Т. В., & Короткова, И. В. (1). Теоретическое исследование влияния среды на электронное строение производных кумарина и хинолина. Біофізичний вісник, 1(3). вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/2722
Розділ
Молекулярна біофізика
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
