О ВОЗМОЖНОМ СЦЕНАРИИ ПРОСТРАНСТВЕННО-ВРЕМЕННОЙ ЭВОЛЮЦИИ САМООРГАНИЗУЮЩИХСЯ БИОЛОГИЧЕСКИХ СРЕД
Анотація
Результаты стационарной теории дифракции, спектральной теории открытых систем и теории морсовских критических точек дисперсионных уравнений краевых самоорганизующихся биосред позволили установить аналитические законы дисперсии и на их основе построить нелинейные эволюционные уравнения, описывающие локальные пространственно-временные процессы сплошной среды биомакромолекул. На простейших примерах решения нелинейных эволюционных уравнений для плоских границ раздела сред показано многообразие динамических явлений при самоорганизации макромолекул.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: дифракция, дисперсия, катастрофа, граница, самоорганизация, хиральность.Завантаження
Посилання
2. Шестопалов В.П. Морсовские критические точки дисперсионных уравнений.Киев: Наук.думка, 1992, 238с.
3. Эйген М. Самоорганизация материи и эволюция биологических макромолекул. М.: Мир, 1973, 216с.
4. Эйген М., Шустер П. Гиперцикл - принципы самоорганизации макромолекул. М.: Мир, 1982. 270с.
5. Карнаухов В. Н., Карнаухов A.B.//Биофизика, 1999, т.44., N1, с. 147-154.
6. Басс Ф.Г., Вербицкий В.И., Шестопалов В.П. //Докл.АН России, 1994. Т. 338, N4, с.468-473.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).