СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ТЕМПЕРАТУРЫ НА ТРОМБОЦИТЫ ПЛАЗМЫ ЧЕЛОВЕКА

  • V. P. Berest Харьковский государственный университет, пл. Свободы, 4, 310077
  • T. F. Morozova Институт проблем криобиологии и криомедицины HAH Украины, Харьков, ул. Переяславская, 23, 310015
  • S. V. Gatash Харьковский государственный университет, пл. Свободы, 4, 310077
Ключові слова: агрегация, температура, ультрафиолетовая спеткрофотометрия

Анотація

Методом УФ-спектрофотометрии исследованы изменения структурного состояния тромбоцитов до и по­сле АДФ-индуцированной агрегации в области температур 6-40°С. Отмечено изменение формы натив-ных тромбоцитов при температурах 14-18°С при нагревании суспензии клеток, связанное, по-видимому, с реорганизацией микрофиламентов примембранного цитоскелета и полимеризацией актина. Предпола­гается, что наблюдаемые структурные изменения, по-видимому, мембранных рецепторов АДФ и фибри­ногена, при 18-20°С и 30-32°С определяют характер зависимости параметров АДФ-индуцированной аг­регации тромбоцитов от температуры.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: тромбоциты, агрегация, мембранные рецепторы, температура, ультрафиолетовая спектрофотометрия

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

V. P. Berest, Харьковский государственный университет, пл. Свободы, 4, 310077

 4 Smbody Sq., Kharkov 310077, Ukraine

T. F. Morozova, Институт проблем криобиологии и криомедицины HAH Украины, Харьков, ул. Переяславская, 23, 310015

23 Pereyaslavskaya St., Kharkov 310015, Ukraine

S. V. Gatash, Харьковский государственный университет, пл. Свободы, 4, 310077

 4 Smbody Sq., Kharkov 310077, Ukraine

Посилання

1. Welch M., Champion A.B. // Transfusion. 1985. V.25. P.283-285.

2. Компаниец A.M. Функциональная полноценность тромбоцитов, сохраняемых при различных температурных режимах. Автореф. дис... канд. мед. наук. М. 1980.22 с.

3. Valeri C.R. //Transfusion. 1976. V.16. P. 20-23.

4. Берест В.П., Гаташ C.B. // Фізиологічний журнал. 1998. Т.44, № 5-6. С.89-94.

5. Trenchard P.M. // Journal of Medical Engineering and Technology. 1988. Vol. 12, № 2. P. 47-53.

6. Ермолаева T.A. // Гематология и трансфузиология. 1989. Т.З4, № 2. С. 43-49.

7. Самаль А.Б., Черенкевич C.H., Хмара Н.Ф. // Биофизика. 1983. Т. 28, вып. 2. С. 298-301.

8. Самаль А.Б., Черенкевич C.H., Хмара Н.Ф. Агрегация тромбоцитов: Методы изучения и механизмы. Минск. Университетское, 1990.104 с.

9. Липина О.В., Морозова Т.Ф. // Биофизика. 1991. Т. 36, вып. 3. С. 509-510.

10. Демченко А.П. Ультрафиолетовая спектрофотометрия и структура белков. Киев. Нате, думка, 1981. 208 с.

11. Ивков В.Г., Берестовский Г.Н. Динамическая структура липидного бислоя. М. Наука, 1981. 296 с
.
12. Calvete J. J. In: Cell Adhesion Molecules. New York. Plenum Press, 1993. P.63-91.

13. Pawlowska Z., Cterniewski C. Krzestowska J., Koziolkiewicz W. // Postepy Biochemii. 1988.T.34,7Zes.3.P. 183-207.
Цитовано
Як цитувати
Berest, V. P., Morozova, T. F., & Gatash, S. V. (1). СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ТЕМПЕРАТУРЫ НА ТРОМБОЦИТЫ ПЛАЗМЫ ЧЕЛОВЕКА. Біофізичний вісник, 2(2). вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/2449
Номер
Том 2 № 2 (1998): Біофізичний вісник
Розділ
Біофізика клітини

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).