О ВОЗМОЖНЫХ ПРИЧИНАХ НАБЛЮДЕНИЯ "РЕЗОНАНСНОГО" ДЕЙСТВИЯ ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ СВЕРХВЫСОКИХ ЧАСТОТ НА БИООБЪЕКТЫ
Ключові слова:
электромагнитное поле, сверхвысокие частоты, миллиметровые волны, рупорная антенна
Анотація
Предложен механизм появления реакции биологического объекта в ответ на облучение сверхвысокочастотными электромагнитными волнами "нетепловой" интенсивности. Показано, что биообъект, зафиксированный в ближней зоне излучателя, при облучении разными частотами получает разное количество электромагнитной энергии вследствие наличия пространственных нерегулярных осцилляции значений напряженности поля; при перестройке частоты последние смешаются в направлении распространения волны. В связи с этим, полученные в таких условиях зависимости показателя биологического ответа от частоты не рекомендуется называть "резонансными".
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
1. Девятков Н.Д., Голант М.Б., Бецкий О.В. Миллиметровые волны и их роль в процессах жизнедеятельности. М. Радио и связь, 1991. 168 с.
2. Смолянская А.З., Виленская Р.Л. // Успехи физических наук. 1973. Т. 110. № 3. С. 458-460.
3. Голант М. Б., Брюхова А.К., Двадцатова Е.А. и др. // Эффекты нетеплового воздействия миллиметрового излучения на биологические объекты (под ред. акад. Н.Д. Девяткова). М.ИРЭ АН СССР, 1983. С. 115-122.
4. Сиротюк М. Г.// Акустический журнал. 1970. Т. 14. №2. С. 286-290.
5. Бункин Н.Ф., Виноградова О.И., Куклин А.И. и др. // Письма в ЖЭТФ. 1995. Т. 62. № 8. С. 659-662.
6. Кузнецов В.М., Луговцов Б.А., Шер Е.И. // Журнал прикладной математики и технической физики. 1966. № 1. С. 124-126.
7. Емец Б.Г. // Письма в ЖТФ. 1996. Т. 22. № 8. С. 22-24.
8. Горобец H.H. // Вестник Харьковского университета. Радиофизика и электроника. 1980. №9. С. 26-34.
9. Уолтер К. Антенны бегущей волны. М. Энергия, 1970. 392 с.
10. Николаев Н.И. Диффузия в мембранах. М. Химия, 1980. 232 с.
2. Смолянская А.З., Виленская Р.Л. // Успехи физических наук. 1973. Т. 110. № 3. С. 458-460.
3. Голант М. Б., Брюхова А.К., Двадцатова Е.А. и др. // Эффекты нетеплового воздействия миллиметрового излучения на биологические объекты (под ред. акад. Н.Д. Девяткова). М.ИРЭ АН СССР, 1983. С. 115-122.
4. Сиротюк М. Г.// Акустический журнал. 1970. Т. 14. №2. С. 286-290.
5. Бункин Н.Ф., Виноградова О.И., Куклин А.И. и др. // Письма в ЖЭТФ. 1995. Т. 62. № 8. С. 659-662.
6. Кузнецов В.М., Луговцов Б.А., Шер Е.И. // Журнал прикладной математики и технической физики. 1966. № 1. С. 124-126.
7. Емец Б.Г. // Письма в ЖТФ. 1996. Т. 22. № 8. С. 22-24.
8. Горобец H.H. // Вестник Харьковского университета. Радиофизика и электроника. 1980. №9. С. 26-34.
9. Уолтер К. Антенны бегущей волны. М. Энергия, 1970. 392 с.
10. Николаев Н.И. Диффузия в мембранах. М. Химия, 1980. 232 с.
Цитовано
Як цитувати
Yemets, B. G. (1). О ВОЗМОЖНЫХ ПРИЧИНАХ НАБЛЮДЕНИЯ "РЕЗОНАНСНОГО" ДЕЙСТВИЯ ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ СВЕРХВЫСОКИХ ЧАСТОТ НА БИООБЪЕКТЫ. Біофізичний вісник, 1(1). вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biophysvisnyk/article/view/2095
Розділ
Дія фізичних факторів на біологічні об'єкти
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
