ВПЛИВ γ-РАДІАЦІЇ НА СТРУКТУРНИЙ СТАН ДНК, ЩО БУЛА ОПРОМІНЕНА ПРИ РІЗНИХ СТУПЕНЯХ ВОЛОГОСТІ
Анотація
Методами гель-електрофорезу та УФ-спектрофотометрії виконані дослідження впливу γ -опромінення на NaДНК з тимусу теляти при різних ступенях відносної вологості (В.В.) Показано, що зразки опроміненої ДНК відрізняються від контролю за розподілом молекулярних мас (М.м.) за рахунок часткової фрагментації молекул ДНК. При цьому ступінь фрагментації залежить від В.В. зразка в момент опромінення. Найбільша деструкція ДНК спостерігається при мінімальній (0%) та максимальній В.В. (90%), а найменша - в інтервалі В.В. 56-64%. Дані УФ-спектрофотометрії свідчать про те, що із збільшенням В.В. зразків ДНК при опроміненні заданою дозою спостерігається зміщення температури плавлення ДНК у бік її збільшення. Зроблено висновок, що основними центрами впливу γ -радіації на ДНК є діефірні зв'язки між АТ-парами.
Завантаження
Посилання
2. Тимофеев-Ресовский Н. В., Савич А. В., Шальное М. И. Введение в молекулярную радиобиологию. М. Медицина, 1981. 320с.
3. Радиационная биофизика ДНП хроматина. М. Атомиздат, 1978. 224с.
4. Первичные радиобиологические процессы. Под ред. Тимофеева-Ресовского. М. Атомиздат, 1972. 336с.
5. Кузин А. Н. Радиационная биохимия. М. Изд-во АН СССР, 1982. 346 с.
6. Swarts S.G., Sevilla M.D., Becker D., Tokar C.J , Wheeler K.T. // Radiation Research. 1992. V.129. P.333-344.
7. Becker D., La Vere Т., Sevilla M.D. // Radiation Research. 1994. V. 140. P. 123-129.
8. La Vere Т., Becker D., Sevilla M.D. // Radiation Research. 1996. V.145. P.673-680.
9. Ohshima H, Iida Y.. Matsuda A., Kuwabara M. // Journal of Radiation Research. 1996. V.37. P. 199-207.
10. Swarts S.G., Becker D., Sevilla M., Wheeler K.T. // Radiation Research. 1996. V.145. P.304-314.
11. Малеев В.Я., Семенов M.A., Гасан А.И., Кашпур В.А. // Биофизика. 1993. Т.38. С.768-790.
12. Lindsay S. М, Lee S. A., Powell J. М., Weidlich Т., DeMarko С, Lewen G. D., Tao N. J., & Rupprecht A. // Biopolymers. 1989. V.27. P.1015-1043.
13. Воронец Д., Козин Д. Влажный воздух: термодинамические свойства и применение. М. Энергоатомиздат, 1984. 136с.
14. Hutterraann J., Rohrig М., Kohnlein W. // International Journal of Radiation Biology. 1992. V.61. P.299-313.
15. Yen W. S, Blake R. D. //Biopolymers. 1980. V.19. P.681-700.
16. Marmur J., Doty P. // J. Моl. Biol. 1962. V.5. P.109-118.
17. Франк-Каменецкий М. Д., Франк-Каменецкий А.Д. // Молекулярная биология. 1968. Т.2. С.778-783.
18. Берестецкая И.В., Косаганов Ю.Н., Лазуркин Ю.С., Трифонов Э.Н. и Франк-Каменецкий М. Д. //Молекулярная биология. 1970. Т.4. С.137-143.
19. Волькенштейн М.В. Молекулярная биофизика. М. Наука, 1975. 616с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
