Дослідження термічної стійкості первинної структури нуклеїнових кислот
Анотація
Методом диференціальної скануючої калориметрії проведено дослідження термічної стабільності природної ДНК та чотирьох типів полінуклеотидів: polyA, polyG, polyC, polyU. Отримано термограми досліджуваних речовин в інтервалі температур від 20 до 300°С. Для всіх зразків на експериментальних кривих виявлено специфічні особливості у вигляді гострих екзотермічних піків. Для ДНК але вологому стані (зміст води вище 5%) виявлено також екзотермічний пік в області 100°С. Високотемпературні екзотермічні піки (в області 250сС для полінуклеотидів і 160°С для ДНК) пов'язуються з незворотними процесами термічної деструкції первинної структури полімерів. Поява ендотермічного піку для зразка ДНК зумовлено процесом плавлення вторинної структури ДНК. яка формується за певної вологості. Для всіх зразків визначено температури та температурні інтервали процесу деструкції, а також розраховано значення ефективної теплоти термічної руйнації та її ефективної енергії активації. Експериментальні результати свідчать про суттєву відмінність термічної стійкості первинної структури різних гомогенних полінуклеотидів та ДНК.
Завантаження
Посилання
2. Hoyer H.W. // J. Am. Chem. Soc. 1968 V.90. 2480.
3. Hoyer H.W. // Nature. 1967. V.216. 997.
4. Olafsson P.G., Bryan A.M. //Microchim. Acta. 1970. V.871.
5. Павлова С.А., Журавлева И.В., Толчинский Ю.И. Термический анализ органических и высокомолекулярных соединений (Методы аналитической химии) - М.: Химия.1983-120 с.
6. Берг Л.Г. Введение в термрграфию: Наука, 1969.-395 с.
7. Illers K. // Europ. Polym. J. 1974. V.10. P. 911-916.
8. Селихова В.М., Зубов Ю.А., Бакеев Н.Ф., Белов Г.П. // Высокомолек. соед. 1977.Т.19.4.С.759-764
9. Gasan A.I.. Maleev V.Y. Semonov M.A. // Studia Biophysica. 1990. V.136. 171
10. Rupprecht A., Chandrasrkaran R., Anthony L., Lee S.A., Lucan A.M., Marlowe R L// Journal of Biomolecular Structure & Dynamics. 1996. V.14. 3.
11. Уэндланд У. Термические методы анализа - М.: Мир. 1978.- 526 с.
12. Kissinger H.E. // J. Res. Nat. Bur. Standarts. 1956. V.57. 217.
13. Емельянов Ю.А., Берштейн В.А. // Физ. хим. стекла. 1985. Т. 11.4. с. 429-440
14. Шахпаронов М.И., Дуров В.А. // ЖФХ. 1979. Т.53. 10.с. 2451-2460.
15. Havlicer J., Nicolais L.// Polymer. 1986. V.27. 6. P. 921-924.
16. Bueche E. // J. Chem. Phys. 1956. V. 24. 2. P. 418-425.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
