Дослідження антиоксидантної дії похідних бурштинової кислоти
Анотація
Вивчалася антиоксидантна дія похідних бурштинової кислоти - натрію сукцинату, суфану та яктону - іп vitro, а також вплив двох останніх при внутрішньом'язевому введенні щурам на осмотичну резистентість еритроцитів. Встановлено, що в реакції із стабільним радикалом дифенілпікрилгідразилом жодна з досліджуваних сполук не виявляє антирадикальної дії. Дослідження антиоксидантних властивостей похідних бурштинової кислоти, проведені хемілюмінісцентним методом, показали, що вони реалізуються переважно в плазмі крові. В еритроцитах вони або майже відсутні, або проявляється прооксидантна дія, найбільш виражена у яктону. Імовірно, це пов'язано із спроможністю яктону знижувати осмотичну резистентність еритроцитів.
Завантаження
Посилання
2. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / Под ред. Ю.А.Зозули. - К.: Чернобыльинтеринформ, 1997. - 420 с.
3. Кондрашова М.Н. Выясненные и наметившиеся вопросы на пути исследования регуляции физиологического состояния янтарной кислотой // Терапевтическое действие янтарной кислоты. -Пушино. 1976. - С. 8-30.
4. Руднев М.И., Варецкий В.В., Береговская Н.Н. и др. Влияние низких доз ионизирующей радивции и других факторов окружающей среды на организм / Под ред. М.И.Руднева. - К.: Наук, думка, 1994. -216 с.
5. Гриневич А.И. Экспериментальные исследования по фармакологии негликозидных кардиотоников: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - К., 1995. - 42 с.
6. Чекман І., Горчакова Н., Олійник С. та ін. Динаміка перекисного окислення ліпідів в органах щурів при опроміненні та антиоксидантний ефект суфану // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т. 7. число 2. -С. 85-88.
7. Пат. 21966 Україна, МКИ С 07 С 69/40, С 07 С 87/127. А 61 К 31/22. Сукцинат моно [(2-диметиламіно)етилового ефіру] янтарної кислоти, який має адаптогенну та стреспротективну активність / М.О.Лозинський, Ю.Г.Бобков, А.П.Шиванюк та ін. - Опубл. 30.04.98. - Бюл. № 2. - 12 с.
8. Гайворонская В.В. Изыскание средств, защищающих и восстанавливающих функцию печени при повреждающих воздействиях: Автореф. дис. ... к.м.н. - СПб., 1992. - 22 с.
9. Барабой В.А., Олійник С.А., Туманов В.А. та ін. Динаміка перекисного окислення ліпідів в органах щурів при опроміненні та антиоксидний ефект яктону // Медична хімія. - 2000. - Т. 2. № 4. - С. 17-22.
10. Поливода Б.И., Конев В.В., Попов Г.А. Биофизические аспекты радиационного пораження биомембран. - М.: Энергоатомиздат, 1990. - 155 с.
11. Починок Т.В., Тараховский М.Л., Портнягина В.А. и др. Экспресс-метод определения антиокислительной активности лекарственных веществ // Хим.-фарм. журн. - 1985. - Т. 19. № 5. - С. 565-569.
12.Гриневич Ю.П., Олійник С.А., Марушко Ю.В., Коршевнюк Д.О. Вплив препаратів природнього походження на антиоксидантні властивості плазми крові та еритроцитів // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, № 528, 2001. Сер. Біофізичний вісник Вип.2 (9). - Харків. 2001. - С. 58-63.
13. Кухтина Е.Н., Наумов В.В., Храпова Н.Г. Особенности хемилюминисцентного метода определения активности природных антиоксидантов // Теоретические и методические основы биохемилюминисценции: Матер. симпоз. "Биохемилюминисценция в медицине и сельском хозяйстве" (Ташкект. 1986). - М.: Наука, 1986. - С. 56-59.
14. Эмануэль Н.М., Денисов Е.Т., Майзус З.К. Цепные реакции окисления углеводородов в жидкой фазе. - М.: Наука. 1965. -212 с.
15.Серкиз Я.И. и др. Хемилюминисценция крови при радиационном воздействии. - К.: Наук, думка, 1989.-176 с.
16. Руководство по клинической лабораторной диагностике (Учеб. пособие для факультетов и институтов усовершенствования врачей) / Под ред. М.А.Базарновой. - К.: Выща школа. 1982. - Ч. 2. – 173 с
17 Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ехсеl. - К.: Морион, 2000. - 320 с.
18. Зенков Н.К., Меньшикова Е.Б. Индуцированая Н202 биохемилюминисценция сыворотки крови // Лаб. дело. - 1991. - № 8. - С. 30-33.
19. Berg Jeroen J.M. van den, Fouw Nanneke J. de Roclofsen Ben, Houstmueler Udo M.T., Kamp Jos A.F. Op den. A negative correlation between lipid peroxidation and hemolysis // Free Radic. Biol and Med. - 1990. -Suppl. 1. - P. 122.
20. Дубинина Е.Е. Антиоксидантная система плазмы крови // Укр. биохим. журн. - 1992. - Т. 64. № 2.-С. 3-15.
21.Репецкая А.Г., Малюк В.И. Новый механизм мембранотропного действия сукцината натрия // Третий сьезд по радиационным исследованиям: Радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность (Москва, 14-17 октября 1997 г.): Тез. докл. - Пущино, 1997. - Т. 2. - С. 208-209.
22. Чекман І., Горчакова Н., Олійник С. та ін. Взаємодія суфану із фосфоліпідними мембранами, їх компонентами та іншими біолігандами in vitro // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Г. 7. число 1. - С. 66-68.
23. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Олійник С.А. та ін. До механізму антиоксидантної дії суфану // Вісник пробл. біол. і мед. - 1998. - Вип. 19. - С. 109-118.
24. Олійник С.А., Горчакова Н.О., Лозинський М.О., Бобков В.М. Комплексоутворення натрію сукцинату та яктону з компонентами біомембран, іншими біолігандами, солями металів, деякими лікарськими засобами // Гигиена труда: Сб. - К., 2000. - Вьіп. 31. - С. 343-351.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).