Вплив кверцетину на агрегації тромбоцитів крові у самок щурів при інсулінорезистентності в умовах дефіциту естрогенів
Анотація
Інсулінорезистентність і гіперінсулінемія належать до характерних ознак не тільки цукрового діабету 2 типу та ожиріння, але також присутні при гіперліпідемії, атеросклерозі і процесах старіння. Фармакотерапія метаболічного синдрому повинна бути спрямована на підвищення чутливості тканин до інсуліну, тому що інсулінорезистентність є найважливішою його складовою. В даний час проводяться дослідження фармакологічних агентів, зокрема що відносяться до класу флавоноїдів, з метою використання їх при лікуванні цукрового діабету і метаболічного синдрому. Кверцетин, як представник даного класу препаратів становить інтерес як потенційного фармакологічного агента. Доклінічне вивчення препаратів зручно проводити на експериментальних моделях захворювання у щурів. Хронічне введення сахарози оваріектамірованним щурам сприяє розвитку інсулінорезистентності, гіпертонії, гіпертригліцеринемія, оксидативного стресу, тобто дозволяє відтворити основні ознаки постменопаузального метаболічного синдрому людини, що і було використано в даній роботі для створення експериментальної моделі метаболічного синдрому. Дослідження впливу препарату, що містить кверцетин, на агрегацію тромбоітів крові проводили на експериментальній моделі метаболічного синдрому у щурів масою 290-300 г популяції Вістар. Як показники характеру впливу препарату кверцетину на перебіг захворювання були взяті приріст маси тіла, приріст маси матки щурів, ступінь і швидкість агрегації тромбоцитів, а також діелектрична проникність збагаченої тромбоцитами плазми (ОТП) крові щурів. Вимірювання ступеня і швидкості агрегації тромбоцитів проводили методом Фотоелектроколориметр. Дійсну (ε ') частина комплексної діелектричної проникності ОТП вимірювали на СВЧ-діелектрометрії типу резонатора на частоті 9,2 ГГц. В результаті проведення дослідження було виявлено, що оваріектамія навіть за умови стандартної дієти призводить до підвищення швидкості АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. Встановлено, що при інсулінорезистентності має місце зниження діелектричної проникності ОТП, що є результатом збільшення кількості тромбоцитів у крові. Застосування досліджуваного препарату дозою 10 мг / кг не впливало як на швидкість, так і на ступінь АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. У той же час, у тварин, які отримували препарат в кількості 50 мг / кг, спостерігалася нормалізація цих показників.
Завантаження
Посилання
hypertension, dislipidaemia and atherosclerotic cardiovascular disease / R.A. DeFronzo., E. Ferrannini //
Diabetes Care. – 1991. – Vol. 14, № 2. – P. 173-195.
2. Липсон В. В., Полторак В. В., Горбенко Н. И. Современное средство для лечения сахарного диабета типа II:
достижения и перспективы поиска (обзор) //Хим. фармацевтический журнал. - 1997. - № 11. - С. 5–9.
3. Воскобой И.В., Македонская М.В., Россошанская С.И., Логвин Е.В. Особенности агрегации тромбоцитов у
больных ишемической болезнью сердца. - Сборник научных трудов «Современные проблемы развития
регионального здравоохранения». - Казань, 2003. – с.
4. Недосугова Л. В., Волковой А. К., Рудько И. А.,Бегляров Д. А., Кубатиев А. А., Балаболкин М, И.
Сравнительная оценка эффективности биофлавоноидов Диквертина и Танакана в комплексной терапии СД типа 2
//Клиническая фармакология и терапия. – 2000. - №4. – С. 65-67.
5. Тюкавкина Н.А., Руленко И.А., Колесник Ю.А. Природные флавоноиды как пищевые антиоксиданты и
биологически активные добавки // Вопросы питания. - 1996. - № 2. – С. 33-38.
6. Middleton E., Kandaswami C. The Effects of Plant Flavonoids on Mammalian Cells: Implications for
Inflammation, Heart Disease, and Cancer // Pharmacol. Rev. – 2000. – Vol. 52, №.4. – P. 673-751.
7. J.A. Conquer, G. Maiani, E. Azzini et al. Supplementation with Quercetin Markedly Increases Plasma Quercetin
Concentration without Effect on Selected Risk Factors for Heart Disease in Healthy Subjects // J. Nutrition. – 1998. – Vol.
128, №3. – P. 593-597.
8. Breinholt V. Differential effects of dietary flavonoids on drug metabolizing and antioxidant enzymes
in female rat // V. Breinholt, S.T. Lauridsen, L.O. Dragsted // Xenobiotica. – 1999. – Vol. 29, №12. – P. 1227-
1240.
9. J.A. Conquer, G. Maiani, E. Azzini et al. Supplementation with Quercetin Markedly Increases Plasma Quercetin
Concentration without Effect on Selected Risk Factors for Heart Disease in Healthy Subjects // J. Nutrition. – 1998. – Vol.
128, № 3. – P. 593-597.
10. I. Huk, V. Brovkovich, V. Nanobash et. аl. Bioflavonoid quercetin scavenges superoxide and increases nitric oxide
concentration in ischaemia-reperfusion injury: an experimental study // Br. J. Surg. – 1998. – Vol. 85, № 8. – P. 1080-1085.
11. I. Huk, V. Brovkovich, V. Nanobash et. аl. Bioflavonoid quercetin scavenges superoxide and increases nitric oxide
concentration in ischaemia-reperfusion injury: an experimental study // Br. J. Surg. – 1998. – Vol. 85, № 8. – P. 1080-1085.
12. Erden I.M., Kahraman A.The protective effect of flavonol quercetin against ultraviolet A induced oxidative stress
in rats // Toxicology. – 2000. – Vol. 154. – P. 21–29.
13. J. Duarte, M. Galisteo, M.A. Ocete, et al. Effect of chronic quercetin treatment on hepatic oxidative
status in spontaneously hypertensive rats // J. Mol. Cell. Biochem. – 2001. – Vol. 221, № 1-2. – P. 155–160.
14. Igura K., Ohta T., Kuroda Y., Kaji K. Resvetatrol and quercetin inhibit angiogenesis in vitro //
Cancer. Lett. – 2001. – Vol. 171, № 1. – P. 11–16.
15. Mahesh T. Quercetin allievates oxidative stress in streptozotocin-induced diabetic rats / T. Mahesh,
V.P. Menon // Phytother. Res. – 2004. – Vol. 18, № 2. – P. 123-127.
16. Coskum O., Kanter M., Korkmaz A., Oter S.Quercetin, a flavonoid antioxidant, prevents and protects
streptozotocin-induced oxidative stress and β-cell damage in rat pancreas // Pharmacol. Res. – 2005. – Vol.
51, № 2. – P. 117–123.
17. A.S. Dias, M. Porawski, M. Alonso et al. Quercetin decreases oxidative stress, NF-kB activation, and
iNOS overexpression in liver of streptozotocin-induced diabetic rats // Journal of Nutrition. – 2005. – Vol.
135, № 10. – P. 2299-2304.
18. Лоскутов И. А. Некоторые аспекты иммунотропной активности флавоноида кверцетина//Роль молодых
ученых и специалистов медиков в совершенствовании медицинской помощи населению: Тез. докл.— Челябинск,
1987.— С. 54–55.
19. Кугач В. В., Никульшина Н. И., Ищенко В. И. Лекарственные формы флавоноидов//Хим.-фармацевт.
журнал.— 1988.— Т. 22, № 8.— С. 1018–1025.
20. Park S.M., Park C.H., Wha J.D., Choi S.B. A high carbohydrate diet induces insulin resistance
through decreased glucose utilization in ovariectomized rats // Korean J. Intern. Med. – 2004. – Vol. 19, №2.
– P. 87-92.
21. Nordt T.K., Schneider D.J., Sobel B.E. Augmentation of the synthesis of plasminogen activator
inhibitor type-1 by precursors of insulin. A potential risk factor for vascular disease // Circulation. – 1994. –
Vol. 89, №1. – P. 321-330.
22. Kannel W.B., D'Agostino R.B., Wilson P.W. et al. Diabetes, fibrinogen, and risk of cardiovascular
disease; Framingham experience // Am. Heart J. – 1990. – Vol. 120, № 3. – P.672-676.
23. Ishii H., Umeda F., Nawata H.Platelet function in diabetes mellitus // Diabetes Metab. Rev. –1992. –
Vol. 8, № 1. – P.53-66.
24. Brown S., Hong A.S., De Belder A., et al. Megakaryocyte ploidy and platelet changes in human
diabetes and atherosclerosis // Atheroscler. Tromb. Vasc. Biol. – 1997. – Vol. 17, №4. – P. 802-807.
25. Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захария Е.А. Лабораторные животные, их разведение,
содержание и использование в эксперименте. – К.: Гос. мед. изд-во УССР, 1962. – С. 243 – 277.
26. Маркосян А.А. Физиология тромбоцитов. «Наука», Ленинград, 1970.
27. Вашкинель В.К. Ультраструктура и функция тромбоцитов человека. «Наука», ЛО, 1982.
28. Самаль А.Б. Агрегация тромбоцитов: методы изучения и механизмы, Минск : Университетское издание,
1990.
29. Берковский А.Л., Васильев С.А., Жердева Л.В. и др. Пособие по изучению адгезивноагрегационной активности тромбоцитов. – М., 2002. – 28 с.
30. Hackl E.V., Gatash S.V., Nikolov O.T. Using UHF-dielectrometry to study protein structural transitions. // J.
Biochem. Biophys. Meth. - 2005. – V. 63, № 2. - P. 137–148.
31. Шахпаронов М. И., Ахадов Я. Ю. Диэлектрические свойства и молекулярное строение растворов водаацетон // Журн. структур. хим. –1965. – Т. 6, № 1. – C. 21-26.
32. Augoulea A., Mastorakos G., Lambrinoudaki I. et al. Role of postmenopausal hormone replacement
therapy on body fat gain and leptin levels // Gynecol. endocrinol. – 2005. – Vol. 20, № 4. – P. 227-235.
33. Bains R.K., Wells S.E., Flavell D.M. et al. Visceral obesity without insulin resistance in late-onset
obesity rats // Endocrinology. – 2004. – Vol. 145, №6. – P. 2666-2679.
34. Blasko G., Nemesanszky E., Szabo G., et al. The effect of PGI2 and PGI2 analogues with increased
stability on platelet cAMP content and aggregation // Thromb Res. – 1980. – Vol. 17. – P. 673-681.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
