Ліпосомні склади протипухлинних препаратів. I. Вплив холестерину на мембранні взаємодії координаційних комплексів європію
Анотація
Серед широкого розмаху наноносіїв лікарських засобів, розроблених на сьогоднішній день, системи доставки на основі ліпосом є особливо привабливими завдяки своїм вигідним характеристикам, таким як біосумісність, повна біологічна здатність до розкладання, низька токсичність, здатність переносити як гідрофільні, так і ліпофільні навантаження та захищати їх від хімічної деградації та перетворення , підвищений терапевтичний індекс лікарського засобу, покращений фармакокінетичний та фармакодинамічний профілі порівняно з вільними лікарськими засобами, зменшення побічних ефектів тощо. Ефективність інкапсуляції лікарських засобів значною мірою визначається його властивостями розподілу мембрани, а також фізико-хімічними характеристиками ліпідних пухирців. У цьому дослідженні ми зосередили свої зусилля на попередніх рецептурних дослідженнях двох синтезованих координаційних комплексів Eu (III), V3 та V4, потенційних протипухлинних препаратів. Більш конкретно, наша мета була двоякою: i) охарактеризувати властивості мембранного розподілу цих комплексів, і ii) оцінити, як асоціююча ліпіди здатність V3 та V4 залежить від структурного стану мембрани, що змінюється шляхом введення різної кількості холестерину ( Chol) у ліпідні пухирці фосфатидилхоліну (ПК). Для досягнення цієї мети було використано кілька флуоресцентних зондів, включаючи пірен, 1,6-дифеніл-1,3,5-гексатрієн (DPH) та 4-p- (диметиламіностирил) -1-додецилпіридиній (DSP-12). Доведено, що коефіцієнти розподілу лантанідів, визначені за допомогою рівноважного методу діалізу, залежать від кількості вмісту холу. Було встановлено, що утворення комплексів нарколіпідів впливає на ексимеризацію пірену та спектральні властивості DSP-12, але не впливає на вібронічну структуру пірену та анізотропію DPH. Показано, що мембранний склад впливає на спектральну реакцію зондів у ліпідних системах. Ця знахідка була інтерпретована як наслідки конденсуючого ефекту стерину на структурний стан ліпідного бішару.
Завантаження
Посилання
2. L. Cavalcanti, O. Konovalov, I. Torriani // Eur. Biophys. J. 2006. V. 35. P. 431-438
3. D. Drummond et al. // Pharm. Rev. 1999. V. 51. P. 691-743.
4. G. Momekov et al. // Medicinal Chemistry. 2006. V. 2. P. 439
5. B. Mui et al. // Meth. Enzymol. 2003. V. 367. P. 3-14.
6. G. Bartlett // J. Biol. Chem. 1959. V. 234. P. 466-468.
7. A.S. Ladokhin et al. // Biophys. J. 1997. V. 72. P. 794-8
8. T. Rog, M. Pasenkiewicz-Gierula // Biophys. J. 2001. V. 81.
9. S.A. Pandit, D. Bostick, M.L. Berkowitz // Biophys. J. 2004. V. 86. P. 1345-1
10. E. Falck et al. // J. Phys. Chem. 2004. V. 121. P. 12676-12689.
11. V. Ioffe, G.P. Gorbenko // Biophysical Chemistry. 2005. V. 114
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).