Вплив лантаноїдів на фізико-хімічні властивості ліпідного бішару за даними індикаторного барвника бромтимолового синього
Анотація
В даний час розробка нових рецептур протипухлинних препаратів активно розвивається в напрямку досліджень. Ефективність існуючих протипухлинних препаратів часто обмежується їх високою общетоксічністю, метаболічною нестабільністю в організмі і поганим проникненням в ракову клітину. Крім того, незначний прямий вплив на зростання пухлини також обмежує застосування протипухлинних препаратів у вільній формі. Один із ефективних способів доставки ліків заснований на використанні ліпідних везикул (ліпосом). Ліпосоми є сферичні, самозамкнуті структури, утворені одним або декількома концентричними ліпідними біслоями з водною фазою усередині і між ліпідними біслоями. Ліпідний бішар сприяє солюбілізації гідрофобних сполук, тоді як внутрішня водна фаза ліпідних везикул підходить для інкапсулювання гідрофільних лікарських засобів. Дизайн ліпосомальних носіїв в значній мірі заснований на вивченні властивостей препарату, що модифікують біслой. Це важливо не тільки для досягнення максимального корисного навантаження без порушення стабільності ліпосом, але також для прогнозування терапевтичних і токсичних ефектів певного з'єднання, оскільки мембранні взаємодії можуть виявитися критичними для абсорбції, розподілу, метаболізму та виведення ліків в організмі. У данній роботі досліджено вплив двох потенційних протипухлинних препаратів - координаційних комплексів європію (КК) - на фізико-хімічні властивості модельних фосфатіділхолінових (ПК) мембран з використанням екологічно чутливого pH-індикаторного барвника бромтимолового синього (БТБ). Цей барвник реагує на зміни умов навколишнього середовища зрушеннями своєї протолітичної і розділової еквілібрії. Було виявлено, що включення РК в ліпідні везикули не впливає на ефективний електростатичний потенціал модельних мембран, тобто на середній потенціал в місці розташування прототропної частини барвника в межфазній області. Навпаки, поділ мембрани BTB помітно посилюється в присутності ліків, що вказує на те, що координаційні комплекси європія можуть впливати на молекулярну організацію ліпідного бішару, мабуть, за допомогою генерації структурних дефектів і зміни конформації головних груп PC. Висока ліпофільність координаційних комплексів Eu (III) разом з їх відносно слабкою здатністю до модифікації мембран створюють передумови для розробки ліпосомальних композицій цих сполук.
Завантаження
Посилання
2. N. Mignet et al. // Eur. Biophys. J. 2006.V. 35. P. 155-161.
3. A. Avdeev // Absorption and Drug Development: Solubility, Permeability, and Charge State. John Wiley & Sons, 2003,287 p.
4. J.K. Seydel, M. Wiese // Drug-membrane interactions, Wiley-VCH, 2002, 337 p.
5. G. Momekov et al. // Medicinal Chemistry. 2006. V. 2. P. 439-445.
6. B. Mui, L. Chow, M.J. Hope // Meth. Enzymol. 2003. V. 367. P. 3-14.
7. G. Bartlett // J. Biol. Chem. 1959. V.234. P. 466-468.
8. E. Antonini et al. // Biochim. Biophys. Acta. 1963. V. 71. P. 124-138.
9. T. Mashimo, I. Uede // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1979. V. 76. P. 5114-5118.
10. G. Gorbenko // Biochim. Biophys. Acta. 1998. V. 1370. P. 107-118.
11.G. Gorbenko et al. // J. Chem. Soc. Faraday Trans. 1998. V. 94. P. 2117-2125.
12. K. Colonna et. al. // Arch. Biochem. Bioahys. 1972. V. 151. P. 295-303.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
