Вплив іонів кадмію на фазову рівновагу в двунітяній POLY (rA) POLY (rU)
Анотація
Методом диференціальної УФ-спектроскопії вивчені індуковані нагріванням і іонами Cd2+ конформаційні переходи в двунітєвій poly (rA) poly (rU) (AU) і її компонентах (однонітєвих poly (rA) і poly (rU)) в буферних розчинах (pH 6.5), що містять 0.03M Na+. Виявлено, що зі зростанням концентрації іонів кадмію однонітєві полінуклеотіди зазнають ряд конформаційних переходів, характер яких обумовлюється домінуючим типом металокомплексу. Фазова діаграма poly (rA) -poly (rU) виміряна в розчинах з іонами кадмію при 0.03M Na+, порівнюється з діаграмами AU + Cd2+ в 0.1M Na+ і AU + Mg2+ в 0.01M Na+. Показано, що при низьких концентраціях іонів металів перехід спіраль-клубок (2-> 1) AU має однофазний кооперативний характер. При досягненні критичної концентрації двовалентних іонів [Mtcr] перехід 2-> 1 заміщується диспропорційнім переходом 2AU-> A2U + poly (rA) (2-> 3) і подальшим руйнуванням потрійної спіралі (3> 1). Значення [Mtcr] залежить від змісту іонів натрію в розчині: чим вище концентрація Na+, тим більша концентрація двовалентних іонів відповідає потрійній точці. Ряд концентрацій [Na+] = 0.01, 0.03 і 0.1 М задає положення [Mtcr] як 4 • 10-5, 6 • 10-5 and 10-4 М, що в подвійному логарифмічному масштабі являє собою лінійну залежність [Mtcr] =f ([ Na+]). Зв'язування кадмію з підставами poly (rA) викликає звуження області існування потрійних спіралей (в порівнянні з такою для іонів Mg2+). Взаємодія іонів Cd2++ з O (4) урацила призводить до подальшої дестабілізації потрійної спіралі.
Завантаження
Посилання
Hossain Z, Huq F. J. Inorg. Biochem. 2002;90:97-105.
Hartwig A. Pure Appl. Chem. 2000;72:1007-14.
Kowara R, Karaczyn AA, Fivash M.J.Jr, Kasprzak KS. Chem. Res. Toxicol. 2002;15:319-25.
Joseph P, Lei YX, Whong WZ, Ong TM. J. Biol. Chem. 2002;277:6131-6.
Lei YX, Chen JK, Wu ZL. Teratog. Carcinog. Mutagen. 2002;22:377-83.
Giovannangeli C, Rougee M, Garestier T, Thuong NT, Helene C. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1992;89:8631-5.
Praseuth D, Guieysse AL, Helene C. Biochim. Biophyss. Acta. 1999;1489:181-206.
Felsenfeld G, Davies DR, Rich A. J. Amer. Chem. Soc. 1957;79:2023-4.
Zenger V. Printcipy strukturnoi organizatcii nukleinovykh kislot. Moskva:Mir; 1987. 584p. (in Russian)
Krakauer H, Sturtevant JM. Biopolymers. 1968;6:491-512.
Krakauer H. Biochemistry. 1974;13:2579-89.
Stevens ChL, Felsenfeld G. Biopolymers. 1964;2:293-314.
Yang L, Keiderling TA. Biopolymers. 1993;33:315-27.
Andrushchenko V, Blagoi Yu, van de Sande JH, Wieser H. J. Biomol. Struct. Dynam. 2002;19:889-906.
Sehlstedt U, Aich P, Bergman J, Vallberg H, Norden B, Graslund A. J. Mol. Biol. 1998;278:31-56.
Sorokin VA, Valeev VA, Gladchenko GO, Degtiar MV, Blagoi YuP. Macromol. Biosci. 2001;1:191-203.
Sorokin VA, Valeev VA, Gladchenko GO, Degtiar MV, Karachevtsev VA, Blagoi YuP. Int. J. of Biol. Macromol. 2003;31:223-33.
Sorokin VA, Valeev VA, Gladchenko GO, Degtiar MV, Rubina AYu, Andrus EA, et al. Biophysical Bulletin. 2001;2(9):45-50.
Blagoi IuP, Galkin VL, Gladchenko GO, Kornilova SV, Sorokin VA, Shkorbatov AG. Metallokompleksy nukleinovykh kislot v rastvorakh. Kiev:Naukova dumka; 1991. 270p. (in Russian)
Aoki K. Nucleosides, Nucleotides and Metal Ions. Elsevier: Amsterdam, Oxford, New York; 1988. P. 457-90.
Gellert RW, Bau R, Martin RB, Mariam YaH. Metal ions in biological system. 1979;8:chapt. 1-2.
Sigel H, Massoud SS, Corfu NA. J. Am. Chem. Soc. 1994;116:2958-71.
Katoh Y, Kuninaka A, Yoshino H. Agr. Biol. Chem. 1975;39(10):1957-62.
Shin YA. Biopolymers. 1973;12:2459-75.
Post CB, Zimm BH. Biopolymers. 1982;21:2133-7.
Yamasaki Yu, Teramoto Y, Yoshikawa K. Biophysical J. 2001;80:2823-32.
Bloomfield VA. Biopolymers. 1997;44:269-82.
Diebler H, Secco F, Venturini M. Biophys. Chem. 1987;26:193-205.
Blagoi Yu, Gladchenko G, Nafie LA, Freedman TB, Sorokin V, Valeev V, et al. Biopolymers. 2005;78:275-86.
Porschke D. Biopolymers. 1971;10:1989-2013.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
