Історія вивчення популяції червоного бабака (Marmota caudata Geoff., 1842) у західній частині Таласького Алатау

  • В. А. Токарський
Ключові слова: червоний бабак, Таласький Алатау, популяція, ареал, чисельність, історія

Анотація

Проведено детальний аналіз літературних даних щодо стану популяції червоного бабака на території заповідника Аксу-Джабагли, отриманих протягом ХХ–ХХI століть. Поселення бабаків зосереджені виключно на високогірних жайляу в поясі альпійських степів і верхньої субальпіки, на висоті 2000–3000 метрів над р. м., і приурочені до струмків, виходів ґрунтових вод і сніжників, де звірята протягом сезону забезпечені трав'янистим соковитим кормом. У теперішній час ареал бабаків прийняв плямистий характер з мозаїчним і стрічковим типом поселень. На площею 1800 га мешкає 102 родини (приблизно 320–330 особин). Заселені ділянки площею 0,5 до 2 км2 відносно ізольовані одна від одної з щільністю 0,06 родин на гектар. Таким чином, 22700 особин червоного бабака ми вважаємо реальним числом на території Аксу-Жабаглінського заповідника. Це число характеризує ядро казахстанської популяції. Отримані дані можуть служити відправною точкою для об'єктивного прогнозування чисельності бабаків в існуючих природних поселеннях.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Цитовано
Як цитувати
Токарський, В. А. (1). Історія вивчення популяції червоного бабака (Marmota caudata Geoff., 1842) у західній частині Таласького Алатау. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 26, 130-140. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/biology/article/view/6507
Номер
Том 26 (2016)
Розділ
ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.