Зміна каріотипу ембріона як причина завмирання вагітності у першому триместрі

  • О. Феськов Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.» https://orcid.org/0000-0003-3626-0229
  • І. Феськова Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.», https://orcid.org/0000-0002-6268-5178
  • Є. Жилкова Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.» https://orcid.org/0000-0002-5706-3577
  • В. Руденко Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.» https://orcid.org/0000-0001-7061-9616
  • О. Блажко Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.» https://orcid.org/0000-0001-5048-7273
Ключові слова: каріотип, хромосомні аномалії, ворсини хоріону, завмерла вагітність, анембріонія, вагітність, що не розвивається

Анотація

Наразі однією з актуальних проблем здоров'я в світі є проблема вагітності, що не розвивається. Хромосомна патологія є однією з причин переривання вагітності на ранніх термінах, мертвонародження або народження дитини з множинними вродженими вадами розвитку. У роботі представлено результати каріотипування клітин ворсин хоріону від 149 пацієнток з діагнозами «вагітність, що не розвивається» або «анембріонія». Для проведення цитогенетичного обстеження використовували препарати метафазних хромосом, які отримали з клітин цитотрофобласту ворсин хоріону «прямим» методом, без культивування, з використанням GTG-методу диференційного фарбування хромосом. Цитогенетичне дослідження ворсин хоріону дозволяє ідентифікувати порушення каріотипу, які призвели до завмирання вагітності, оскільки каріотип хоріону відповідає хромосомному набору ембріону. Аналіз препаратів провели відповідно до міжнародної системи цитогенетичної номенклатури людини. В результаті проведеного цитогенетичного дослідження, виявлено зміни каріотипу у 53,39 % зразків, а саме геномні мутації – анеуплоїдії і поліплоїдії. Серед анеуплоїдій виявлено ембріони з трисомією за наступними аутосомами: 5, 13, 16, 18, 20, 21, 22. Також було знайдено каріотипи з трисомією і моносомією хромосоми Х та чоловічі каріотипи з додатковою копією хромосоми Х або Y. Поліплоїдії в досліджуваній групі представлені триплоїдними і тетраплоїдними каріотипами ембріонів. Усі перелічені порушення зустрічалися як в повній формі, так і в мозаїчній. Також встановлено, що частина завмерлих ембріонів містила хімерний каріотип – «chi46,XX/46,XY». У дослідженій групі превалювали ембріони з тетраплоїдним каріотипом в мозаїчній формі – 6,71 %, синдромом Клайнфельтера в мозаїчній формі – 6,04 % і триплоїдним каріотипом в мозаїчній формі – 6,04 %. Встановлено статистично значуще підвищення  частоти завмерлих вагітностей з тетраплоїдним каріотипом в мозаїчній формі у 2020 р. – дана патологія стала причиною завмирання вагітностей у 25 % випадків. Наразі відсутні достовірні дані відносно впливу вірусу SARS-CoV-2 на геном ембріону. Але відомо, що члени сімейства коронавірусів несуть відповідальність за серйозні ускладнення під час вагітності – завмирання вагітності, затримку розвитку плода, передчасні пологи, смерть матері або смерть плода у неонатальний період. У зв’язку з чим, не виключено, що порушення мітозу і, як наслідок, виникнення ембріонів з тетраплоїдним каріотипом пов’язані саме з перенесенням вагітними жінками вірусу SARS-CoV-2 у легкій, непоміченій формі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

О. Феськов, Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.»

вул. Холодногірська, 15, Харків, Україна, 61098, fmad@feskov.ua

І. Феськова, Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.»,

вул. Холодногірська, 15, Харків, Україна, 61098, irina@feskov.ua

Є. Жилкова, Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.»

вул. Холодногірська, 15, Харків, Україна, 61098, zhilkova@feskov.ua

В. Руденко, Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.»

вул. Холодногірська, 15, Харків, Україна, 61098, hubenkoval@gmail.com

О. Блажко, Центр репродукції людини «Клініка професора Феськова О.М.»

вул. Холодногірська, 15, Харків, Україна, 61098, blazhko@feskov.ua

Посилання

Atramentova L.A., Utevskaya O.M. (2008). Statistical methods in biology. Gorlovka: Likhtar. 248 p. (In Russian)

Avramenko N.V., Barkovsky D.Ye., Semenenko I.V., Kalabuchova N.A. (2015). Direct cytogenetic study of chorionic samples of the arrested pregnancy tissues according to the Regional Reproductive Center materials. Current Issues in Pharmacy and Medicine: Science and Practice, 3(19), 52–56. (In Russian) https://doi.org/10.14739/2409-2932.2015.3.52645

Bashmakova N.V., Tretyakova T.B., Demchenko N.S. (2013). Cytogenetic disorders in embryos during non-developing pregnancy. Russian Bulletin of Obstetrician-Gynecologist, 13(4), 18–21. (In Russian)

Chiryaeva O.G., Pendina A.A., Tikhonov A.V. et al. (2012). A comparative cytogenetic analysis of miscarriages following natural conception and assisted reproductive technologies. Journal of Obstetrics and Women’s Diseases, LVI(3), 132–140. (In Russian) https://doi.org/10.17816/JOWD613132-140

Favre G., Pomar L., Musso D., Baud D. (2020). 2019-nCoV epidemic: what about pregnancies? Lancet (London, England), 395(10224), e40. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30311-1

Feskov O., Zhylkova Ye., Rudenko V. et al. (2019). Features of the state of the chromosomal apparatus of the spouses with disorders of reproductive function. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series «Biology», 33, 41–47. (In Ukrainian) https://doi.org/10.26565/2075-5457-2019-33-6

Gontar J., Ilyin I., Parnitskaya O. (2014). The role of the cytogenetic examination of couples and abortive material in case of missed abortion. Bulletin of Problems in Biology and Medicine, 3, 1 (110), 73–77. (In Russian)

Morales C., Sánchez A., Bruguera J. et al. (2007). Cytogenetic study of spontaneous abortions using semi-direct analysis of chorionic villi samples detects the broadest spectrum of chromosome abnormalities. Am. J. Med. Genet. Part A, 146A, 66–70. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.32058

Nikitina T.V., Sazhenova E.A., Tolmacheva E.N. et al. (2016). Comparative cytogenetic analysis of spontaneous abortions in recurrent and sporadic pregnancy losses. Biomed. Hub, 1, 1–11. https://doi.org/10.1159/000446099

Niroumanesh S., Mehdipour P., Farajpour A., Darvish S. (2011). A cytogenetic study of couples with repeated spontaneous abortions. Annals of Saudi Medicine, 31(1), 77–79. https://doi.org/10.4103/0256-4947.75785

Shaffer K.G., Slovak M.L., Campbell L.J. (2009). ISCN. An international system for human cytogenetic nomenclature. Basel: S. Karger. 138 р.

Tavokina L.V., Brovko A.A., Sopko Ya.A., Baronova E.V. (2013). Karyotyping results of the material of spontaneous abortions and miscarriages after using assisted reproductive technologies. Cytol. Genet., 47(1), 58–61. (In Russian) https://doi.org/10.3103/S009545271301009X

Veropotvelyan M.P, Shapovalenko L.G., Savarovska O.S. (2017). Incidence and spectrum of chromosomal abnormalities detected in married couples with early losses of pregnancy. Reproductive Endocrinology. Scientific and Practical Medical Journal, 3(35), 54–60. (In Ukrainian) https://doi.org/10.18370/2309-4117.2017.35.54-60

Volkov A.N., Nacheva L.V. (2020). Hypertriploidy as a cause of early embryonic arrest. Fundamental and Clinical Medicine, 5(1), 99–102. (In Russian) https://doi.org/10.23946/2500-0764-2020-5-1-99-102

Wang B.T., Chong T.P., Boyar F.Z. et al. (2014). Abnormalities in spontaneous abortions detected by G-banding and chromosomal microarray analysis (CMA) at a national reference laboratory. Molecular Cytogenetics, 7, 33. https://doi.org/10.1186/1755-8166-7-33

Wang C.L., Liu Y.Y., Wu C.H. et al. (2021). Impact of COVID-19 on Pregnancy. International Journal of Medical Sciences, 18(3), 763–767. https://doi.org/10.7150/ijms.49923

Yatsenko S.A., Quesada-Candela C., Saller D.N. et al. (2021). Cytogenetic signatures of recurrent pregnancy losses. Prenatal Diagnosis, 41, 70–78. https://doi.org/10.1002/pd.5838

Опубліковано
2021-12-30
Цитовано
Як цитувати
Феськов, О., Феськова, І., Жилкова, Є., Руденко, В., & Блажко, О. (2021). Зміна каріотипу ембріона як причина завмирання вагітності у першому триместрі. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 37, 43-50. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2021-37-3
Розділ
ГЕНЕТИКА