Екологічний аналіз фауни цестод риб гирла річки Кури

Ключові слова: паразити, цестоди, риби, річка Кура, Каспійське море

Анотація

У 2014–2019 роках у гирлі річки Кури методом повного паразитологічного розтину досліджено 334 екз. риб, що належать до 24 видів. У результаті проведених досліджень виявлено 17 видів стьожкових червів, що належать до 2 рядів і 8 родин: Caryophyllaeus fimbriceps, C. laticeps, Caryophyllaeides fennica, Eubothrium acipenserinum, Bothriocephalus acheilognathi, Ligula colymbi, L. intestinalis, Digramma interrupta, Schistocephalus pungitii, Bothrimonus fallax, Proteocephalus filicollis, P. gobiorum, P. ocellata, P. osculatus, Siluritaenia siluri, Gryporhynchus pusillus, Paradilepis scolecina. З них 7 видів є специфічними паразитами коропових риб, 2 види специфічні для осетрових, 2 види – для колючок, 2 види – для сома, а 1 вид – для бичкових, 2 види паразитують у риб, що належать до різних родин. Основним органом локалізації виявлених видів паразитів є порожнина кишечника, де було зареєстровано 11 видів цестод. В інших органах риб – в порожнині тіла, в слизовій переднього відділу кишечника, в печінці, брижі і стінках кишечника було відзначено від одного до чотирьох видів. Кожен з видів цестод був констатований у від одного до семи видів риб. Найбільшу кількість – 6 видів стьожкових червів зареєстровано у ляща, у інших досліджених видів риб знайдено від 1 до 5 видів цестод. З виявлених цестод 14 видів заражають риб при поїданні зоопланктонних і тільки 3 види (Caryophyllaeus fimbriceps, C. laticeps, Caryophyllaeides fennica) – при поїданні бентичних безхребетних. Більшість досліджених риб належить до трофічної групи бентофагів, у них зазначено 12 видів цестод, у планктофагів і хижаків зареєстровано, відповідно, 8 і 7 видів. Має місце акумуляція цестод проковтнутих риб в кишечнику хижаків – щуки, жереха, бичків кругляка і головача. Більшість досліджених риб належать до евригалінних форм, однак в зв'язку з тим, що серед виявлених видів цестод відсутні типово морські форми, у риб, виловлених у сильно опрісненій ділянці гирла Кури, констатовано більше видів цих паразитів, ніж на ділянках з більш мінералізованою водою. Серед всіх виявлених цестод 6 видів – Caryophyllaeus fimbriceps, Bothriocephalus acheilognathi, Ligula colymbi, L. intestinalis, Digramma interrupta і Paradilepis scolecina є збудниками захворювань риб. Спостерігалися патогенні зміни, викликані видами Ligula colymbi і L. intestinalis, плероцеркоїди яких мають великі розміри. Решта патогенних видів, маючи значно менші розміри, при тій порівняно невисокій інтенсивності інвазії, яка мала місце серед досліджених риб, не викликали помітних патогенних явищ.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Ш. Ібрагімов, Інститут зоології НАН Азербайджану

вул. А. Аббасзаде, проїзд 1128, квартал 504, Баку, Азербайджан, AZ1073, shaig.ib@mail.ru

С. Мамедова, Азербайджанський медичний університет

вул. Рашида Бейбутова, 134, Баку, Азербайджан, AZ1014, seva_mam@mail.ru

Посилання

Abdurakhmanov Yu.A. (1962). Freshwater fish of Azerbaijan. Baku: Publishing House of the Academy of Sciences of Azerbaijan SSR. 405 p. (in Russian)

Bauer O.N., Musselius V.A., Nikolayeva V.M., Strelkov Yu.A. (1977). Ichthyopathology. Moscow: Pishchevaya promyshlennost. 431 p. (in Russian)

Bogutskaya N.G., Kiyashko P.V., Naseka A.M., Orlova M.I. (2013). Keys to fish and invertebrates of the Caspian Sea. Vol. 1. SPb-Moscow: Nauka. 543 p. (in Russian)

Butorina T.E., Busarova O.Yu., Koval M.V. (2018). Parasite fauna of ninespine sticklebacks Pungitius pungitius from the downstream of the Penzhina River. Parasitologiya, 52(3), 214–223. (in Russian)

Bykhovskaya-Pavlovskaya I.Y. (1985). Parasites of fish. Study guide. Leningrad: Nauka. 122 p. (in Russian)

Dubinina M.N. (1966). Ligulidae (Cestoda) of the fauna of the USSR. Moscow–Leningrad: Nauka. 261 p. (in Russian)

Dubinina M.N. (1987). Class Cestoda. Key to identification the parasites of freshwater fish of the fauna of the USSR. Vol. 3. (Second part). Leningrad: Nauka. P. 5–76. (in Russian)

Freyhofa J., Mustafayev N., Ibrahimov S. et al. (2020). Freshwater fish and lampreys of the Caucasus. Ecological conservation plan for the Caucasus. WWF German cooperation. P. 97–105.

Gayevskaya A.V., Gusev A.V., Delamure S.L. et al. (1975). Key to identification of the parasites of vertebrates of the Black and Azov Seas. Kiev: Naukova Dumka. 551 p. (in Russian)

Golovina N.A., Strelkov Yu.A., Voronin V.N. (2003). Ichthyopathology. Moscow: Mir. 448 p. (in Russian)

Ibragimov Sh.R. (2012). Parasites and diseases of fish of the Caspian Sea (ecological and geographical analysis, epidemiological and epidemiological assessment). Baku: Elm. 400 p. (in Russian)

Ibragimov Sh.R., Mamedova S.N. (2005). Ecological and faunal analysis of the kutum parasite fauna (Rutilus frisii kutum) in the Caspian Sea. Proceedings of the National Academy of Sciences of Azerbaijan (Biological and Medical Sciences), 3–4, 112–117. (in Russian)

Ibragimov Sh.R., Mamedova S.N. (2007). Influence of anthropogenic pollution on the parasite fauna of fish of the Absheron peninsula. Materials of the IV All-Russian school on theoretical and marine parasitology. Kaliningrad. P. 99–102. (in Russian)

Ismayilov Ch. (2005). Ecology of the Caspian Sea and adjacent territories. Baku: Ayna. 127 p.

Jarecka L. (1970). On the life cycles of Paradilepis scolecina (Rud., 1819) Hsü, 1935 and Neogryporhynchus cheilancristrotus (Wedl., 1955) Baer et Bona, 1958-1960 (Cestoda, Dilepididae). Bull. Acad. Pol. Sci., Cl. II, Ser. Sci. biol., 18(3), 159–163.

Mamedova S.N. (2016). Ecological analysis of the parasite fauna of mullets in the Absheron coast of the Caspian Sea. Bulletin of Zaporizhzhya National University, 1, 35–42. (in Russian)

Mamedova S.N., Veliyeva G.A. (2017). Parasite fauna of the Caspian Sea cyprinid fish (Cyprinidae) in near-shore area of the Absheron Peninsula. International Journal of Zoology Studies, 2(1), 14–16.

Mikailov T.K. (1975). Parasites of fish of water bodies of Azerbaijan (systematics, dynamics and origin). Baku: Elm. 299 p. (in Russian)

Mikailov T.K., Ibragimov Sh.R. (1980). Ecology and zoogeography of parasites of fish of water bodies of the Lenkoran natural area. Baku: Elm. 115 p. (in Russian)

Mitenev V.K., Shulman B.S. (2005). Parasite fauna of Sticklebacks (Gasterosteidae) form water bodies of the Kola Region. Parasitologiya, 39(1), 16–24. (in Russian)

Musselius V.A. (1974). Parasites and diseases of herbivorous fish. In: Zoology of vertebrates. Vol. 5, Biology, breeding and use of herbivorous fish. (Results of Science and Technology). Moscow. P. 173–214. (in Russian)

Potential Ramsar Sites of Azerbaijan. (2000). Chief ed. E. Sultanov. Baku, Wetlands International – AEME Publications, 152 p. https://doi.org/10.13140/RG.2.1.2705.6403. (in Azerbaijan and Russian)

Pronina S.V., Pronin N.M. (2007). Methodological manual on hydroparasitology. (Part 1. Technique of parasitological research and parasitic protozoa). Ulan-Ude. 52 p. (in Russian)

Reshetnikov Yu.S. (2003). Atlas of freshwater fish of Russia. Vol. 1. Moscow: Nauka. 379 p. (in Russian)

Sudarikov V.Y., Kurochkin Yu.V. (1964). Detection of sturgeon cestode larvae Bothrimonus fallax Lühe, 1900 in amphipods of the Caspian Sea. Transactions of the Astrakhan reserve, 9, 214–225. (in Russian)

Опубліковано
2021-08-25
Цитовано
Як цитувати
Ібрагімов, Ш., & Мамедова, С. (2021). Екологічний аналіз фауни цестод риб гирла річки Кури. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 36, 48-57. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2021-36-6
Розділ
ЗООЛОГІЯ