Про журнал

Загальна інформація

Засновник і видавець

Мета та тематика журналу

Процес рецензування

Періодичність видання

Політика відкритого доступу

Авторство та інструменти штучного інтелекту

Публікаційна етика та запобігання недоброчесним практикам

Архівування

Індексація

Загальна інформація

Журнал рекомендований для викладачів, науковців, аспірантів і студентів, які спеціалізуються в галузі біології та суміжних наук.

До публікації приймаються статті українською та англійською мовами, які отримали позитивні рецензії.

Журнал зареєстрований наказом Міністерства освіти і науки України № 928 від 11.06.2026 р. та включений до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б»).

Префікс цифрового ідентифікатора об’єкта (DOI): 10.26565/2075-5457

Ідентифікатор медіа в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа: R30-04474 (Рішення No 1538 від 09.05.2024 р. Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Протокол No 15)

Науковий кластер журналу: біологія, біотехнології, медицина та реабілітація

Спеціальності: E1 Біологія та біохімія, G21 Біотехнології та біоінженерія

ISSN 2075-5457 (друкована версія), ISSN 2220-9697 (електронна версія)

УДК: 57

Рік заснування: 1970

Періодичність: 2 випуски на рік

Засновник і видавець

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна. Код ЄДРПОУ: 02071205.

ROR видавця — перейти на вебсторінку.

Унікальний DOI-префікс видавця журналу: 10.26565.

Наукові періодичні видання Каразінського університету — перейти на офіційну вебсторінку.

Контактна інформація засновника та видавця: publishing@karazin.ua.

Мета та тематика журналу

Журнал публікує статті з усіх галузей сучасної біології, включаючи біохімію та генетику, зоологію і ботаніку, фізіологію тварин і рослин, мікологію, мікробіологію, ґрунтознавство, екологію, кріобіологію тощо, а також матеріали про події наукового життя та описи оригінальних методів і приладів у галузі біології.

Метою журналу є висвітлення результатів досліджень у різних галузях біології, огляд і аналіз досвіду постановки та вирішення теоретичних і практичних проблем вітчизняних і зарубіжних біологічних досліджень, а також відображення методологічних пошуків у сучасній біології.

Місія журналу полягає у сприянні розвитку широкого спектра сучасних дослідницьких підходів у галузі біологічних дисциплін, представленні результатів теоретичних і експериментальних досліджень в українському академічному просторі та на міжнародній арені. Журнал прагне сприяти розвитку біологічних досліджень у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, підтримувати інтеграцію науковців університету в українську та міжнародну наукову спільноту.

Тематика журналу:

  • Клітинна та молекулярна біологія: сигнальні та комунікаційні шляхи клітини, динаміка мембран і біогенез органел, архітектура цитоскелета, механізми клітинної адгезії, апоптоз, аутофагія, некроз, біологія стовбурових клітин, клітинний цикл і поділ клітин, організація хромосом, транспозовані елементи, ядерна архітектура та нуклеоцитоплазматичний транспорт.
  • Біохімія та генетика: регуляція експресії генів, включаючи транскрипцію, сплайсинг, стабільність РНК, трансляцію, РНК-інтерференцію та циркадні ритми; рекомбінація, репарація та реплікація ДНК; епігенетичні механізми; взаємозв’язок структури та функції білків, посттрансляційні модифікації, а також метаболізм нуклеїнових кислот і білків.
  • Мікробіологія, мікологія та вірусологія: антимікробна резистентність, генетика мікроорганізмів, взаємодія хазяїн–патоген, клітинна мікробіологія, інфекційні захворювання, мікробні біоплівки та мікробіоми, біологія архей, фізіологія і таксономія грибів, віруси та взаємодія вірусів із хазяїном, а також одноклітинні паразити.
  • Зоологія, ботаніка та фізіологія: морфологія, таксономія та екологія безхребетних і хребетних тварин; фізіологія людини і тварин; будова, функціонування та адаптація рослин; механізми росту й розвитку рослин; вплив факторів довкілля на фізіологію організмів.
  • Екологія та біологія ґрунтів: структура і функціонування екосистем, збереження біорізноманіття, моніторинг природоохоронних територій, урбоекологія, біологічні та хімічні індикатори стану ґрунтів, динаміка ґрунтової біоти під впливом природних і антропогенних чинників.
  • Кріобіологія: клітинні та молекулярні реакції на низькотемпературний стрес, методи кріоконсервації, фізіологічні адаптації до умов заморожування та розробка кріопротекторів.
  • Біотехнологія та методологія досліджень: біотехнологічні застосування у фізіології та генетиці, методи візуалізації та мікроскопії, протеоміка і системна біологія, біоінформатичні підходи, а також розробка й оптимізація експериментальних приладів, методик і протоколів.

    Процес рецензування

    Основні правила

Рецензування рукописів здійснюється за процедурою подвійного сліпого рецензування (double-blind peer review), за якої ані автор, ані рецензент не володіють інформацією один про одного.

Статті публікуються після отримання позитивних висновків від двох незалежних рецензентів.

Відповідність рукопису науковій спеціалізації журналу визначає головний редактор (або заступник головного редактора), який призначає для кожної статті двох рецензентів. Рецензенти оцінюють можливість публікації статті та, за потреби, рекомендують внесення виправлень. До рецензування залучаються члени редакційної колегії журналу — фахівці з відповідної тематики, науковці профільних кафедр і лабораторій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, а також дослідники інших установ, наукові інтереси яких відповідають тематиці поданої роботи. Термін рецензування становить до двох місяців.

Головний редактор, заступник головного редактора та відповідальний секретар мають право доповнювати зауваження рецензентів власними коментарями.

У разі розбіжностей у висновках рецензентів щодо певної статті редакційна колегія ухвалює окреме рішення: прийняти або відхилити рукопис, або призначити додаткове рецензування.

Відхилені рукописи не розглядаються повторно, за винятком випадків їх суттєвого доопрацювання та повторного подання.

Редакційна колегія не обговорює з авторами причини відхилення рукопису.

Процедура рецензування

  1. Після отримання рукопису редакція протягом двох днів повідомляє автора про прийняття статті до розгляду.
  2. Редакція надсилає рукопис рецензентам та отримує від них письмові рецензії.
  3. На підставі рецензій редакція формує перелік зауважень і надсилає його автору.
  4. Доопрацьований рукопис повторно надсилається на розгляд тим самим рецензентам. Разом із виправленою версією статті автор повинен подати лист-відповідь, який містить перелік зауважень і запитань рецензентів та опис усіх змін, внесених до рукопису. Повторний розгляд статті триває до двох місяців.
  5. Позитивні висновки рецензентів є однією з ключових підстав для прийняття статті до публікації.
  6. У разі відхилення рукопису редакція повідомляє автора електронною поштою про причини відмови.

Періодичність видання

Журнал виходить двічі на рік (Червень, Грудень).

Політика відкритого доступу

Журнал дотримується політики негайного відкритого доступу до опублікованих матеріалів, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації (Open Access) та глобального обміну знаннями задля суспільного прогресу.

Авторство та інструменти штучного інтелекту

Автори не повинні зазначати інструменти штучного інтелекту, зокрема великі мовні моделі (LLM), чат-боти або генератори зображень, як авторів чи співавторів рукописів.

Використання інструментів штучного інтелекту під час проведення дослідження або підготовки рукопису повинно бути прозоро розкрито в супровідному листі, подяках та розділі «Матеріали і методи». Автори несуть відповідальність за достовірність поданих даних, уникнення плагіату та запобігання упередженням, що можуть виникати внаслідок використання штучного інтелекту.

Редактори мають право відхилити рукопис у разі неналежного використання інструментів штучного інтелекту. Рецензентам забороняється використовувати штучний інтелект для створення рецензій з метою збереження конфіденційності процесу рецензування.

Див. також: позиційну заяву COPE щодо авторства та інструментів штучного інтелекту.

Зображення та інші мультимедійні матеріали, створені за допомогою штучного інтелекту, не допускаються до публікації в журналі без прямого дозволу редакції. Винятки можуть бути розглянуті для матеріалів, безпосередньо пов’язаних із дослідженнями у сфері штучного інтелекту або машинного навчання, після індивідуальної експертної оцінки.

Публікаційна етика та запобігання недоброчесним практикам

Журнал дотримується принципів академічної доброчесності, об’єктивності, неупередженості та рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE). Рукописи оцінюються виключно за науковою цінністю, незалежно від походження, статі, громадянства, релігійних чи політичних поглядів авторів.

До розгляду не приймаються матеріали, що містять плагіат, порушують авторське право, норми щодо наклепу чи дифамації. Усі рукописи перевіряються за допомогою StrikePlagiarism.com. У разі виявлення плагіату або інших порушень академічної доброчесності рукопис відхиляється.

Автори відповідають за оригінальність роботи, достовірність даних, належне цитування джерел і отримання дозволів на використання запозичених ілюстрацій, таблиць, рисунків або інших матеріалів.

До порушень публікаційної етики належать плагіат, самоплагіат, фабрикація або фальсифікація даних, маніпуляції із зображеннями чи цитуванням, дублювання публікацій, нерозкриті конфлікти інтересів, а також необґрунтоване включення або виключення осіб зі складу авторів.

Повідомлення про можливі порушення можуть надходити від авторів, рецензентів, читачів або інших осіб і розглядаються конфіденційно. Редакційна колегія оцінює обґрунтованість звернення, за потреби запитує пояснення в авторів і може залучати незалежних експертів.

Якщо порушення підтверджується під час рецензування, рукопис відхиляється. Якщо порушення виявлено після публікації, журнал може опублікувати виправлення, редакційне повідомлення, офіційне роз’яснення або відкликати статтю.

Політика відкликання статей

Відкликання статті здійснюється відповідно до рекомендацій COPE з метою виправлення наукового запису та інформування читачів про суттєві помилки, недостовірні дані або порушення публікаційної етики.

Підставами для відкликання можуть бути значний плагіат, дублювання публікації, фабрикація або фальсифікація даних, суттєві помилки, порушення принципів авторства, нерозкриті конфлікти інтересів або інші серйозні етичні порушення.

Ретракцію може ініціювати автор або головний редактор. Рішення ухвалюється редакційною колегією на підставі обґрунтованого подання та наявних доказів. За можливості враховується позиція автора.

Після ухвалення рішення редакція зазначає причину і дату ретракції. Стаття та її бібліографічний опис залишаються доступними на вебсайті журналу, однак електронна версія позначається написом «ВІДКЛИКАНО (RETRACTED)». Інформація про відкликання публікується на офіційному вебсайті журналу.

Авторство та внесок авторів

Автором вважається особа, яка відповідає всім наведеним нижче критеріям:

– зробила суттєвий внесок у розроблення концепції дослідження, його дизайн, виконання, збір даних, аналіз або інтерпретацію результатів;

– брала участь у написанні рукопису або його критичному перегляді щодо інтелектуального змісту;

– затвердила остаточну версію рукопису та погодилася на його подання до публікації.

Відповідальний автор несе відповідальність за те, щоб усі особи, які відповідають критеріям авторства, були включені до складу авторів, а особи, які не відповідають таким критеріям, не були зазначені як автори. Відповідальний автор також підтверджує, що всі співавтори ознайомилися з остаточною версією рукопису, схвалили її та погодилися на подання до журналу.

Особи, які зробили внесок у виконання роботи, але не відповідають критеріям авторства (наприклад, надавали технічну допомогу, допомагали зі збором даних, мовним редагуванням або загальним наглядом за проєктом), повинні бути належним чином згадані в розділі «Подяки» або у примітці на титульній сторінці. Автори зобов’язані отримати згоду всіх осіб, зазначених у подяках.

Автори також повинні надавати достовірну інформацію щодо своєї афіліації, наукового ступеня та конкретного внеску в підготовку рукопису. Для забезпечення прозорості журнал залишає за собою право вимагати опис внеску кожного автора відповідно до моделі CRediT (Contributor Roles Taxonomy).

Скарги та апеляції

Автори та читачі мають право подавати скарги або апеляції щодо редакційних рішень, процесу рецензування чи опублікованих матеріалів. Усі такі звернення розглядаються незалежно, конфіденційно та неупереджено. За потреби редакційна колегія може повторно розглянути рукопис або призначити незалежного рецензента.

Обмін даними та відтворюваність результатів

Журнал підтримує принципи відкритого доступу до даних, що лежать в основі опублікованих досліджень. За можливості автори повинні надавати посилання на відкриті репозиторії даних або іншим чином забезпечувати доступність первинних даних для перевірки, повторного аналізу та відтворення результатів.

Етичний нагляд

Усі дослідження за участю людей або тварин повинні відповідати чинним міжнародним етичним стандартам та містити інформацію про схвалення відповідним комітетом з етики або інституційною комісією з біоетики.

Інтелектуальна власність

Рукописи, подані до журналу, повинні бути оригінальними та не перебувати одночасно на розгляді в інших виданнях. Усі повторно використані матеріали (включаючи рисунки, таблиці або розширені цитати) повинні супроводжуватися належними посиланнями та, за потреби, дозволами правовласників. Порушення авторського права або подвійне подання рукопису є підставою для відхилення або відкликання публікації.

Післяпублікаційне обговорення та виправлення

Після публікації редакція може отримувати повідомлення про помилки, неточності або етичні проблеми. У таких випадках можуть бути опубліковані виправлення, застереження щодо статті або повідомлення про її відкликання. Журнал підтримує конструктивне післяпублікаційне обговорення наукових результатів.

Політика щодо конфлікту інтересів

Журнал дотримується принципів, викладених Комітетом з етики публікацій (COPE), а також загальноприйнятих міжнародних стандартів розкриття конфлікту інтересів.

Конфлікт інтересів визначається як будь-яка обставина, що може впливати або створювати враження впливу на об’єктивність процесу рецензування, редакційного розгляду та прийняття рішень щодо публікації наукових матеріалів.

Конфлікт інтересів може виникати у зв’язку з особистими, професійними, фінансовими, організаційними чи іншими взаємовідносинами, які можуть поставити під сумнів неупередженість учасників редакційного процесу.

Під час подання рукопису автори повинні повідомити про всі потенційні конфлікти інтересів. Після призначення рецензентів останні зобов’язані негайно повідомити редактора про будь-які обставини, які можуть вплинути на їхню неупередженість.

Відповідальний автор, уповноважений усіма співавторами для комунікації з редакцією, подає декларацію про конфлікт інтересів від імені всіх авторів.

Конфлікти інтересів можуть бути пов’язані з місцем роботи, джерелами фінансування, особистими фінансовими інтересами, членством у професійних організаціях або іншими обставинами, здатними вплинути на об’єктивність оцінювання та прийняття рішень.

Автори повинні повідомляти про будь-які фінансові чи інші суттєві конфлікти інтересів, які могли вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію.

Рецензенти не повинні оцінювати рукописи, якщо існує конфлікт інтересів, пов’язаний із конкурентними, спільними або іншими взаємовідносинами з авторами, установами чи організаціями, залученими до дослідження.

Редактори не повинні здійснювати редакційний супровід рукописів, якщо мають конфлікт інтересів щодо авторів, організацій або установ, пов’язаних із дослідженням.

– Конфлікти інтересів усіх авторів, рецензентів та редакторів повинні бути задекларовані та врегульовані прозоро.

– Головний редактор, заступник головного редактора, члени редакційної колегії та редакційний персонал не можуть впливати на рецензування чи редакційний розгляд власних рукописів.

– Головний редактор не бере участі в редакційному процесі щодо власних рукописів. У таких випадках редакційна колегія призначає незалежного редактора для супроводу рукопису. Усі рукописи головного редактора проходять стандартне подвійне сліпе рецензування.

– Заступник головного редактора усувається від розгляду власних рукописів. Такі рукописи також проходять стандартне подвійне сліпе рецензування.

– Члени редакційної колегії не беруть участі в редакційному процесі щодо власних рукописів. Такі матеріали супроводжуються редактором, який не має конфлікту інтересів та не пов’язаний з автором.

– Рукописи членів редакційної колегії проходять стандартну процедуру подвійного сліпого рецензування. Статистика публікацій членів редакційної колегії регулярно аналізується для запобігання їх надмірному представництву в журналі.

– Редакційний персонал зобов’язаний дотримуватися тих самих принципів незалежності та врегулювання конфліктів інтересів, що й члени редакційної колегії. Рукописи працівників редакції проходять стандартне подвійне сліпе рецензування.

Усі декларації щодо конфлікту інтересів, подані авторами, рецензентами або редакторами, розглядаються заступником головного редактора та/або головним редактором. У випадках, коли обґрунтований конфлікт інтересів стосується головного редактора, відповідні декларації розглядаються за участю двох членів редакційної колегії.

Обов’язки редакторів

Головний редактор керується політикою редакційної колегії журналу та, ухвалюючи рішення щодо публікації рукопису, консультується з іншими редакторами та/або рецензентами.

Редактори:

  • мають повноваження приймати або відхиляти рукописи, керуючись об’єктивними науковими критеріями та висновками рецензентів;
  • гарантують якість матеріалів, які публікуються або рекомендовані до публікації;
  • сприяють виправленню виявлених помилок або відхиляють матеріали у випадках, коли їх виправлення є неможливим;
  • повинні виявляти та врегульовувати конфлікти інтересів;
  • забезпечують конфіденційність інформації щодо поданих рукописів;
  • зобов’язані захищати свободу наукового висловлювання.

Якщо у редакторів виникають сумніви щодо достовірності, оригінальності або етичної прийнятності поданого рукопису, його публікація відкладається до повного з’ясування всіх обставин.

Неопубліковані матеріали, що містяться у поданому рукописі, не можуть використовуватися редакторами у власних дослідженнях без прямої письмової згоди автора.

Див. також: «Responsible Research Publication: International Standards for Editors».

Обов’язки авторів

Автори повинні:

  • гарантувати, що подана робота є оригінальною;
  • зробити суттєвий внесок у дослідження (у разі колективного авторства);
  • забезпечити отримання всіх необхідних дозволів на використання матеріалів, захищених авторським правом;
  • підтвердити, що рукопис раніше не був опублікований та не перебуває одночасно на розгляді в іншому виданні;
  • належним чином зазначати всі джерела, використані під час підготовки рукопису;
  • розкривати будь-які суттєві конфлікти інтересів, які можуть вплинути на оцінювання рукопису.

Інформація, отримана авторами в приватному порядку (під час особистих розмов, листування або обговорень із третіми особами), не може використовуватися або публікуватися без чітко вираженого письмового дозволу джерела цієї інформації.

Подаючи статтю до редакції, автори погоджуються з тим, що у разі публікації в друкованій версії журналу текст статті буде автоматично розміщений також в електронній версії журналу у відкритому доступі.

Див. також: «Responsible Research Publication: International Standards for Authors».

Політика щодо препринтів

Журнал приймає до розгляду рукописи, попередні версії яких були розміщені на визнаних серверах препринтів, таких як bioRxiv, medRxiv, arXiv та інших.

Під час подання рукопису автори повинні повідомити про наявність препринтної версії та надати DOI або постійне посилання на неї.

Посилання на препринти в тексті рукопису дозволяються, однак такі джерела повинні бути чітко позначені як [Препринт].

Розміщення роботи у вигляді препринту не вважається попередньою публікацією та не впливає на редакційне рішення щодо рукопису.

Після прийняття статті до друку авторам рекомендується додати посилання на остаточну опубліковану версію до запису препринту.

Етичні стандарти та біоетика

Автори повинні забезпечити відповідність досліджень за участю людей або тварин міжнародним етичним стандартам. Дослідження за участю людини мають бути схвалені відповідним комітетом з етики або інституційною комісією з етики (Institutional Review Board, IRB) і проведені відповідно до положень Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (WMA, 2013). Дослідження на тваринах повинні відповідати національним та інституційним нормативним вимогам, зокрема положенням Директиви 2010/63/ЄС щодо захисту тварин, які використовуються для наукових цілей.

У рукописі має бути наведена інформація про етичне схвалення дослідження із зазначенням назви відповідного комітету та номера рішення або протоколу. Журнал дотримується принципів Комітету з етики публікацій (COPE), а автори повинні бути готовими на вимогу редакції надати документи, що підтверджують етичне схвалення дослідження та отримання необхідних дозволів або інформованої згоди.

Згода учасників досліджень, конфіденційність і захист персональних даних

Якщо рукопис містить персональні дані, фотографії, клінічні відомості, стенограми інтерв’ю, генетичні профілі, біометричні або інші дані, які можуть дозволити ідентифікувати особу, автори повинні отримати письмову інформовану згоду на їх публікацію від відповідної особи або її законного представника. Особливу увагу слід приділяти дослідженням за участю вразливих груп населення, зокрема неповнолітніх осіб, біженців або пацієнтів. Форми згоди можуть відповідати внутрішнім вимогам установи або ґрунтуватися на міжнародно визнаних стандартах, таких як форма інформованої згоди Nature Publishing Group чи її аналогах.

Особисті дані не повинні публікуватися, якщо вони не є критично важливими для дослідження та якщо не отримано явної письмової згоди на їх оприлюднення. Якщо дані були анонімізовані, автори повинні переконатися, що ризик ідентифікації особи є мінімальним, а в рукописі слід описати застосовані методи деперсоналізації. У разі сумнівів щодо достатнього рівня анонімізації отримання інформованої згоди є обов’язковим.

Отримання згоди, як правило, не вимагається для анонімізованих діагностичних зображень, таких як рентгенограми, ультразвукові знімки або патоморфологічні препарати, якщо вони не містять ознак, що дозволяють встановити особу. У разі повторного використання раніше опублікованих зображень автори повинні переконатися, що під час первинної публікації було отримано відповідну згоду.

Під час роботи з персональними даними автори повинні дотримуватися чинного законодавства у сфері захисту даних, зокрема вимог Загального регламенту Європейського Союзу про захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR). Усі персональні дані повинні оброблятися прозоро, добросовісно та відповідально.

Біобезпека

Журнал визнає, що окремі напрями біологічних досліджень можуть мати подвійне призначення та потенційно використовуватися не лише в наукових, а й у небажаних цілях.

Редакція залишає за собою право залучати незалежних експертів під час рецензування рукописів, які можуть викликати занепокоєння щодо біобезпеки або біозахисту, зокрема досліджень, пов’язаних із патогенами, токсинами чи методами, що потенційно можуть бути використані з неправомірною метою. Остаточне рішення щодо таких рукописів ухвалює головний редактор.

Для отримання додаткових рекомендацій автори можуть звертатися до відповідних міжнародних документів, зокрема політики Національної наукової консультативної ради США з біобезпеки (NSABB) щодо досліджень подвійного призначення (Dual Use Research of Concern).

Обов’язки рецензентів

Рецензенти повинні:

  • повідомляти редакцію про будь-які конфлікти інтересів, які можуть вплинути на об’єктивність їхнього висновку;
  • забезпечувати конфіденційність інформації, що міститься у поданому рукописі;
  • надавати об’єктивні, аргументовані та конструктивні рецензії.

Неопубліковані матеріали, що містяться в поданому рукописі, не можуть використовуватися рецензентами у власних дослідженнях без прямої письмової згоди автора.

Див. також: COPE Ethical Guidelines for Peer Reviewers.

Архівування

Система Open Journal Systems підтримує технологію LOCKSS (Lots of Copies Keep Stuff Safe), яка забезпечує надійне та довготривале архівування контенту журналу.

Програма LOCKSS є проєктом з відкритим вихідним кодом, розробленим бібліотеками Стенфордського університету. Вона надає бібліотекам і видавцям інструменти цифрового збереження для довгострокового архівування та забезпечення доступу до надійного й автентичного цифрового контенту.

Див. також: LOCKSS Publisher Manifest.

Для архівування матеріалів журналу також використовується Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Індексація

Журнал індексується в таких міжнародних наукометричних та бібліографічних базах даних:

  1. WorldCat
  2. Google Scholar
  3. Ulrich’s Periodicals Directory
  4. Web of Science (Zoological Record)
  5. BASE (Bielefeld Academic Search Engine)
  6. DOAJ (Directory of Open Access Journals)