Про журнал

Загальна інформація

Засновник і видавець

Мета та тематика журналу

Процес рецензування

Періодичність видання

Політика відкритого доступу

Авторство та інструменти штучного інтелекту

Публікаційна етика та запобігання недоброчесним практикам

  • Справедливість і неупередженість

  • Запобігання наклепу та порушенню авторських прав

  • Запобігання плагіату

  • Розслідування та розгляд випадків порушення академічної доброчесності

  • Політика відкликання статей

  • Публікаційна етика

  • Обов’язки редакторів

  • Обов’язки авторів

  • Обов’язки рецензентів

Архівування

Індексація

Загальна інформація

Журнал рекомендований для викладачів, науковців, аспірантів і студентів, які спеціалізуються в галузі біології та суміжних наук.

До публікації приймаються статті українською та англійською мовами, які отримали позитивні рецензії.

Журнал зареєстрований наказом Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019 р. та включений до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б», спеціальність 091).

Префікс цифрового ідентифікатора об’єкта (DOI): 10.26565/2075-5457

Ідентифікатор медіа в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа: R30-04474 (Рішення No 1538 від 09.05.2024 р. Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Протокол No 15)

Науковий кластер журналу: біологія, біотехнології, медицина та реабілітація

Спеціальності: E1 Біологія та біохімія, G21 Біотехнології та біоінженерія

ISSN 2075-5457 (друкована версія), ISSN 2220-9697 (електронна версія)

УДК: 57

Рік заснування: 1970

Періодичність: 2 випуски на рік

Засновник і видавець

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна. Код ЄДРПОУ: 02071205.

ROR видавця — перейти на вебсторінку.

Унікальний DOI-префікс видавця журналу: 10.26565.

Наукові періодичні видання Каразінського університету — перейти на офіційну вебсторінку.

Контактна інформація засновника та видавця: publishing@karazin.ua.

Мета та тематика журналу

Журнал публікує статті з усіх галузей сучасної біології, включаючи біохімію та генетику, зоологію і ботаніку, фізіологію тварин і рослин, мікологію, мікробіологію, ґрунтознавство, екологію, кріобіологію тощо, а також матеріали про події наукового життя та описи оригінальних методів і приладів у галузі біології.

Метою журналу є висвітлення результатів досліджень у різних галузях біології, огляд і аналіз досвіду постановки та вирішення теоретичних і практичних проблем вітчизняних і зарубіжних біологічних досліджень, а також відображення методологічних пошуків у сучасній біології.

Місія журналу полягає у сприянні розвитку широкого спектра сучасних дослідницьких підходів у галузі біологічних дисциплін, представленні результатів теоретичних і експериментальних досліджень в українському академічному просторі та на міжнародній арені. Журнал прагне сприяти розвитку біологічних досліджень у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, підтримувати інтеграцію науковців університету в українську та міжнародну наукову спільноту.

Тематика журналу

  • Клітинна та молекулярна біологія: сигнальні та комунікаційні шляхи клітини, динаміка мембран і біогенез органел, архітектура цитоскелета, механізми клітинної адгезії, апоптоз, аутофагія, некроз, біологія стовбурових клітин, клітинний цикл і поділ клітин, організація хромосом, транспозовані елементи, ядерна архітектура та нуклеоцитоплазматичний транспорт.
  • Біохімія та генетика: регуляція експресії генів, включаючи транскрипцію, сплайсинг, стабільність РНК, трансляцію, РНК-інтерференцію та циркадні ритми; рекомбінація, репарація та реплікація ДНК; епігенетичні механізми; взаємозв’язок структури та функції білків, посттрансляційні модифікації, а також метаболізм нуклеїнових кислот і білків.
  • Мікробіологія, мікологія та вірусологія: антимікробна резистентність, генетика мікроорганізмів, взаємодія хазяїн–патоген, клітинна мікробіологія, інфекційні захворювання, мікробні біоплівки та мікробіоми, біологія архей, фізіологія і таксономія грибів, віруси та взаємодія вірусів із хазяїном, а також одноклітинні паразити.
  • Зоологія, ботаніка та фізіологія: морфологія, таксономія та екологія безхребетних і хребетних тварин; фізіологія людини і тварин; будова, функціонування та адаптація рослин; механізми росту й розвитку рослин; вплив факторів довкілля на фізіологію організмів.
  • Екологія та біологія ґрунтів: структура і функціонування екосистем, збереження біорізноманіття, моніторинг природоохоронних територій, урбоекологія, біологічні та хімічні індикатори стану ґрунтів, динаміка ґрунтової біоти під впливом природних і антропогенних чинників.
  • Кріобіологія: клітинні та молекулярні реакції на низькотемпературний стрес, методи кріоконсервації, фізіологічні адаптації до умов заморожування та розробка кріопротекторів.
  • Біотехнологія та методологія досліджень: біотехнологічні застосування у фізіології та генетиці, методи візуалізації та мікроскопії, протеоміка і системна біологія, біоінформатичні підходи, а також розробка й оптимізація експериментальних приладів, методик і протоколів.

    Процес рецензування

    Основні правила

Рецензування рукописів здійснюється за процедурою подвійного сліпого рецензування (double-blind peer review), за якої ані автор, ані рецензент не володіють інформацією один про одного.

Статті публікуються після отримання позитивних висновків від двох незалежних рецензентів.

Відповідність рукопису науковій спеціалізації журналу визначає головний редактор (або заступник головного редактора), який призначає для кожної статті двох рецензентів. Рецензенти оцінюють можливість публікації статті та, за потреби, рекомендують внесення виправлень. До рецензування залучаються члени редакційної колегії журналу — фахівці з відповідної тематики, науковці профільних кафедр і лабораторій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, а також дослідники інших установ, наукові інтереси яких відповідають тематиці поданої роботи. Термін рецензування становить до двох місяців.

Головний редактор, заступник головного редактора та відповідальний секретар мають право доповнювати зауваження рецензентів власними коментарями.

У разі розбіжностей у висновках рецензентів щодо певної статті редакційна колегія ухвалює окреме рішення: прийняти або відхилити рукопис, або призначити додаткове рецензування.

Відхилені рукописи не розглядаються повторно, за винятком випадків їх суттєвого доопрацювання та повторного подання.

Редакційна колегія не обговорює з авторами причини відхилення рукопису.

Процедура рецензування

  1. Після отримання рукопису редакція протягом двох днів повідомляє автора про прийняття статті до розгляду.
  2. Редакція надсилає рукопис рецензентам та отримує від них письмові рецензії.
  3. На підставі рецензій редакція формує перелік зауважень і надсилає його автору.
  4. Доопрацьований рукопис повторно надсилається на розгляд тим самим рецензентам. Разом із виправленою версією статті автор повинен подати лист-відповідь, який містить перелік зауважень і запитань рецензентів та опис усіх змін, внесених до рукопису. Повторний розгляд статті триває до двох місяців.
  5. Позитивні висновки рецензентів є однією з ключових підстав для прийняття статті до публікації.
  6. У разі відхилення рукопису редакція повідомляє автора електронною поштою про причини відмови.

Періодичність видання

Журнал виходить двічі на рік (Червень, Грудень).

Політика відкритого доступу

Журнал дотримується політики негайного відкритого доступу до опублікованих матеріалів, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації (Open Access) та глобального обміну знаннями задля суспільного прогресу.

Авторство та інструменти штучного інтелекту

Автори не повинні зазначати інструменти штучного інтелекту, зокрема великі мовні моделі (LLM), чат-боти або генератори зображень, як авторів чи співавторів рукописів.

Використання інструментів штучного інтелекту під час проведення дослідження або підготовки рукопису повинно бути прозоро розкрито в супровідному листі, подяках та розділі «Матеріали і методи». Автори несуть відповідальність за достовірність поданих даних, уникнення плагіату та запобігання упередженням, що можуть виникати внаслідок використання штучного інтелекту.

Редактори мають право відхилити рукопис у разі неналежного використання інструментів штучного інтелекту. Рецензентам забороняється використовувати штучний інтелект для створення рецензій з метою збереження конфіденційності процесу рецензування.

Див. також: позиційну заяву COPE щодо авторства та інструментів штучного інтелекту.

Зображення та інші мультимедійні матеріали, створені за допомогою штучного інтелекту, не допускаються до публікації в журналі без прямого дозволу редакції. Винятки можуть бути розглянуті для матеріалів, безпосередньо пов’язаних із дослідженнями у сфері штучного інтелекту або машинного навчання, після індивідуальної експертної оцінки.

Публікаційна етика та запобігання недоброчесним практикам

Взаємовідносини між авторами, редакторами та рецензентами в журналі ґрунтуються на принципах академічної доброчесності, об’єктивності оцінювання та пріоритетності наукової якості.

Редакція дотримується принципів Кодексу поведінки редакторів, розробленого Комітетом з етики публікацій (COPE), зокрема таких положень:

  • Справедливість і неупередженість: Рукописи оцінюються виключно за їхньою науковою цінністю незалежно від раси, етнічного походження, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, громадянства чи політичних поглядів авторів.
  • Запобігання наклепу та порушенню авторських прав: Журнал не приймає до розгляду матеріали, які порушують законодавчі норми щодо наклепу, дифамації або авторського права.
    Запобігання плагіату: Усі подані рукописи перевіряються на наявність плагіату за допомогою системи StrikePlagiarism.com.

У разі виявлення плагіату рукопис відхиляється.

Автори несуть відповідальність за отримання дозволів на відтворення ілюстрацій, таблиць і рисунків, запозичених з інших джерел або публікацій. Інформація про наданий дозвіл повинна бути зазначена в підписі до відповідного рисунка або таблиці.

Розслідування та розгляд випадків порушення академічної доброчесності

Редакційна колегія журналу вживає всіх розумних заходів для запобігання публікації матеріалів, що містять порушення академічної доброчесності. До порушень наукової етики належать, зокрема, плагіат, самоплагіат, фабрикація або фальсифікація даних, маніпуляції із зображеннями, маніпуляції цитуванням, а також необґрунтоване включення чи виключення осіб зі складу авторів.

Журнал не допускає та свідомо не підтримує жодних форм наукової недоброчесності з боку авторів, рецензентів або редакторів. Якщо порушення виявлено під час рецензування або після публікації статті, редакція діє відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE) або інших визнаних міжнародних стандартів.

Повідомлення про можливі порушення можуть надходити від будь-яких осіб. Усі такі звернення розглядаються конфіденційно. У разі підтвердження факту порушення можливими наслідками можуть бути відкликання статті, публікація виправлення або редакційного повідомлення, а також інформування установи, з якою афілійований автор.

Порядок розгляду скарг

  • Подання скарги: Зауваження можуть стосуватися як рукописів, що перебувають на розгляді, так і вже опублікованих статей. Скарга повинна містити детальний опис проблеми та, за можливості, підтверджувальні докази.
  • Попередня оцінка: Редакційна колегія проводить первинну оцінку скарги для визначення її обґрунтованості та доцільності подальшого розгляду.
  • Розслідування: Редактор звертається до відповідального автора (або авторів) із проханням надати пояснення та підтверджувальні матеріали. За потреби до розгляду можуть бути залучені незалежні експерти або представники установ, з якими афілійовані автори.
Прийняття рішення
  • Якщо порушення підтверджується під час рецензування, рукопис відхиляється.
  • Якщо порушення виявлено після публікації, журнал може вжити відповідних заходів, зокрема:

            – опублікувати виправлення (erratum);
            – надати офіційне роз’яснення або редакційне повідомлення;
            – відкликати статтю.

Політика відкликання статей

Журнал розглядає повідомлення про можливі порушення наукової доброчесності конфіденційно, неупереджено та всебічно відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE).

Відсутність відповіді або недостатні пояснення: Якщо автори не надають відповіді у встановлений термін або їхні пояснення є недостатніми для спростування висунутих звинувачень, журнал залишає за собою право відкликати статтю або застосувати інші необхідні коригувальні заходи.

Повідомлення заявника та завершення розгляду: Після завершення перевірки заявник отримує інформацію про результати розгляду. Справу вважають закритою після виконання всіх необхідних процедур та ухвалення остаточного рішення.

Політика відкликання статей

Загальні положення

Журнал дотримується рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE) щодо відкликання наукових публікацій.

Відкликання (ретракція) наукової статті є механізмом виправлення наукового доробку та інформування читачів про те, що опублікована стаття містить суттєві помилки або недостовірні дані, яким не слід довіряти. Така недостовірність може бути наслідком як ненавмисних помилок, так і свідомих порушень наукової доброчесності.

Ретракція також використовується для інформування читачів про випадки дублювання публікацій (коли одні й ті самі дані подаються у кількох статтях), плагіату та нерозкритих конфліктів інтересів, які могли вплинути на інтерпретацію даних або рекомендації щодо їх використання.

Основною метою ретракції є виправлення наукового запису та забезпечення його достовірності, а не покарання авторів, які допустили порушення.

Підстави для відкликання статті

Підставою для ретракції є порушення етичних принципів і стандартів журналу.

До таких підстав належать:

  • наявність значних неправомірних запозичень (плагіату);
  • дублювання публікації однієї й тієї самої статті в кількох виданнях;
  • виявлення фабрикації або фальсифікації даних (наприклад, маніпулювання результатами дослідження);
  • виявлення суттєвих помилок (зокрема неправильного тлумачення результатів), які нівелюють наукову цінність роботи;
  • порушення принципів авторства (включення осіб, які не відповідають критеріям авторства, або виключення тих, хто таким критеріям відповідає);
  • нерозкриті конфлікти інтересів або інші порушення публікаційної етики;
  • повторна публікація статті без згоди автора;
  • інші порушення етичних принципів журналу.

Ініціювання ретракції може здійснюватися:

  • за зверненням автора щодо відкликання статті;
  • за поданням головного редактора.

Порядок відкликання статті

Рішення про відкликання статті ухвалюється редакційною колегією на підставі подання головного редактора. Подання повинно містити інформацію, що підтверджує наявність підстав для ретракції відповідно до цих правил. Під час ухвалення рішення враховується позиція автора, якщо така була надана у відповідь на звернення редакції.

Якщо автор або колектив авторів вважає за необхідне відкликати статтю, вони повинні звернутися до редакції з обґрунтованим поясненням свого рішення. Редакція розглядає звернення та, за наявності достатніх підстав, здійснює ретракцію.

Якщо редакція ухвалює рішення про відкликання статті на підставі власного розслідування або отриманої інформації, автор(и) повідомляються про це та запрошуються надати свої пояснення щодо обґрунтованості такого рішення. Якщо автор(и) не відповідають на звернення редакції, редакція має право звернутися до комісії з питань етики та/або здійснити ретракцію без урахування позиції автора.

Рішення про відкликання статті оформлюється протоколом засідання редакційної колегії.

Після ухвалення рішення про ретракцію редакція зазначає причину відкликання (у випадку плагіату — із зазначенням джерела запозичення) та дату ретракції. Стаття та її бібліографічний опис залишаються доступними на вебсайті журналу у складі відповідного випуску, однак електронна версія статті позначається написом «ВІДКЛИКАНО (RETRACTED)» із зазначенням дати. Таке саме позначення вноситься до змісту відповідного випуску.

Головний редактор подає до комісії з питань етики протокол засідання редакційної колегії, який містить дату засідання, перелік учасників, результати розслідування, обґрунтоване рішення та заповнену форму з такими відомостями:

– прізвище, ім’я та по батькові автора (авторів) і назва статті;

– назва журналу, з якого відкликається стаття;

– ініціатор ретракції;

– підстава для відкликання та дата ухвалення рішення;

– посилання на сторінку з повідомленням про ретракцію;

– бібліографічні дані статті та DOI;

– наукова галузь, до якої належить стаття.

Автору (або відповідальному автору у разі колективного авторства) надається копія протоколу засідання редакційної колегії з формулюванням причин відкликання.

Редакційна колегія може одночасно ухвалити рішення про тимчасове обмеження права автора відкликаної статті на подання нових рукописів до журналу.

Інформація про відкликання статті публікується на офіційному вебсайті журналу.

Публікаційна етика

Журнал дотримується принципів публікаційної етики, рекомендованих Комітетом з етики публікацій (COPE), та підтримує чітку і прозору політику щодо ключових аспектів наукового видавничого процесу.

Авторство та внесок авторів

Автором вважається особа, яка відповідає всім наведеним нижче критеріям:

– зробила суттєвий внесок у розроблення концепції дослідження, його дизайн, виконання, збір даних, аналіз або інтерпретацію результатів;

– брала участь у написанні рукопису або його критичному перегляді щодо інтелектуального змісту;

– затвердила остаточну версію рукопису та погодилася на його подання до публікації.

Відповідальний автор несе відповідальність за те, щоб усі особи, які відповідають критеріям авторства, були включені до складу авторів, а особи, які не відповідають таким критеріям, не були зазначені як автори. Відповідальний автор також підтверджує, що всі співавтори ознайомилися з остаточною версією рукопису, схвалили її та погодилися на подання до журналу.

Особи, які зробили внесок у виконання роботи, але не відповідають критеріям авторства (наприклад, надавали технічну допомогу, допомагали зі збором даних, мовним редагуванням або загальним наглядом за проєктом), повинні бути належним чином згадані в розділі «Подяки» або у примітці на титульній сторінці. Автори зобов’язані отримати згоду всіх осіб, зазначених у подяках.

Автори також повинні надавати достовірну інформацію щодо своєї афіліації, наукового ступеня та конкретного внеску в підготовку рукопису. Для забезпечення прозорості журнал залишає за собою право вимагати опис внеску кожного автора відповідно до моделі CRediT (Contributor Roles Taxonomy).

Скарги та апеляції

Автори та читачі мають право подавати скарги або апеляції щодо редакційних рішень, процесу рецензування чи опублікованих матеріалів. Усі такі звернення розглядаються незалежно, конфіденційно та неупереджено. За потреби редакційна колегія може повторно розглянути рукопис або призначити незалежного рецензента.

Обмін даними та відтворюваність результатів

Журнал підтримує принципи відкритого доступу до даних, що лежать в основі опублікованих досліджень. За можливості автори повинні надавати посилання на відкриті репозиторії даних або іншим чином забезпечувати доступність первинних даних для перевірки, повторного аналізу та відтворення результатів.

Етичний нагляд

Усі дослідження за участю людей або тварин повинні відповідати чинним міжнародним етичним стандартам та містити інформацію про схвалення відповідним комітетом з етики або інституційною комісією з біоетики.

Інтелектуальна власність

Рукописи, подані до журналу, повинні бути оригінальними та не перебувати одночасно на розгляді в інших виданнях. Усі повторно використані матеріали (включаючи рисунки, таблиці або розширені цитати) повинні супроводжуватися належними посиланнями та, за потреби, дозволами правовласників. Порушення авторського права або подвійне подання рукопису є підставою для відхилення або відкликання публікації.

Післяпублікаційне обговорення та виправлення

Після публікації редакція може отримувати повідомлення про помилки, неточності або етичні проблеми. У таких випадках можуть бути опубліковані виправлення, застереження щодо статті або повідомлення про її відкликання. Журнал підтримує конструктивне післяпублікаційне обговорення наукових результатів.

Політика щодо конфлікту інтересів

Журнал дотримується принципів, викладених Комітетом з етики публікацій (COPE), а також загальноприйнятих міжнародних стандартів розкриття конфлікту інтересів.

Конфлікт інтересів визначається як будь-яка обставина, що може впливати або створювати враження впливу на об’єктивність процесу рецензування, редакційного розгляду та прийняття рішень щодо публікації наукових матеріалів.

Конфлікт інтересів може виникати у зв’язку з особистими, професійними, фінансовими, організаційними чи іншими взаємовідносинами, які можуть поставити під сумнів неупередженість учасників редакційного процесу.

Під час подання рукопису автори повинні повідомити про всі потенційні конфлікти інтересів. Після призначення рецензентів останні зобов’язані негайно повідомити редактора про будь-які обставини, які можуть вплинути на їхню неупередженість.

Відповідальний автор, уповноважений усіма співавторами для комунікації з редакцією, подає декларацію про конфлікт інтересів від імені всіх авторів.

Конфлікти інтересів можуть бути пов’язані з місцем роботи, джерелами фінансування, особистими фінансовими інтересами, членством у професійних організаціях або іншими обставинами, здатними вплинути на об’єктивність оцінювання та прийняття рішень.

Автори повинні повідомляти про будь-які фінансові чи інші суттєві конфлікти інтересів, які могли вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію.

Рецензенти не повинні оцінювати рукописи, якщо існує конфлікт інтересів, пов’язаний із конкурентними, спільними або іншими взаємовідносинами з авторами, установами чи організаціями, залученими до дослідження.

Редактори не повинні здійснювати редакційний супровід рукописів, якщо мають конфлікт інтересів щодо авторів, організацій або установ, пов’язаних із дослідженням.

– Конфлікти інтересів усіх авторів, рецензентів та редакторів повинні бути задекларовані та врегульовані прозоро.

– Головний редактор, заступник головного редактора, члени редакційної колегії та редакційний персонал не можуть впливати на рецензування чи редакційний розгляд власних рукописів.

– Головний редактор не бере участі в редакційному процесі щодо власних рукописів. У таких випадках редакційна колегія призначає незалежного редактора для супроводу рукопису. Усі рукописи головного редактора проходять стандартне подвійне сліпе рецензування.

– Заступник головного редактора усувається від розгляду власних рукописів. Такі рукописи також проходять стандартне подвійне сліпе рецензування.

– Члени редакційної колегії не беруть участі в редакційному процесі щодо власних рукописів. Такі матеріали супроводжуються редактором, який не має конфлікту інтересів та не пов’язаний з автором.

– Рукописи членів редакційної колегії проходять стандартну процедуру подвійного сліпого рецензування. Статистика публікацій членів редакційної колегії регулярно аналізується для запобігання їх надмірному представництву в журналі.

– Редакційний персонал зобов’язаний дотримуватися тих самих принципів незалежності та врегулювання конфліктів інтересів, що й члени редакційної колегії. Рукописи працівників редакції проходять стандартне подвійне сліпе рецензування.

Усі декларації щодо конфлікту інтересів, подані авторами, рецензентами або редакторами, розглядаються заступником головного редактора та/або головним редактором. У випадках, коли обґрунтований конфлікт інтересів стосується головного редактора, відповідні декларації розглядаються за участю двох членів редакційної колегії.

Обов’язки редакторів

Головний редактор керується політикою редакційної колегії журналу та, ухвалюючи рішення щодо публікації рукопису, консультується з іншими редакторами та/або рецензентами.

Редактори:

  • мають повноваження приймати або відхиляти рукописи, керуючись об’єктивними науковими критеріями та висновками рецензентів;
  • гарантують якість матеріалів, які публікуються або рекомендовані до публікації;
  • сприяють виправленню виявлених помилок або відхиляють матеріали у випадках, коли їх виправлення є неможливим;
  • повинні виявляти та врегульовувати конфлікти інтересів;
  • забезпечують конфіденційність інформації щодо поданих рукописів;
  • зобов’язані захищати свободу наукового висловлювання.

Якщо у редакторів виникають сумніви щодо достовірності, оригінальності або етичної прийнятності поданого рукопису, його публікація відкладається до повного з’ясування всіх обставин.

Неопубліковані матеріали, що містяться у поданому рукописі, не можуть використовуватися редакторами у власних дослідженнях без прямої письмової згоди автора.

Див. також: «Responsible Research Publication: International Standards for Editors».

Обов’язки авторів

Автори повинні:

  • гарантувати, що подана робота є оригінальною;
  • зробити суттєвий внесок у дослідження (у разі колективного авторства);
  • забезпечити отримання всіх необхідних дозволів на використання матеріалів, захищених авторським правом;
  • підтвердити, що рукопис раніше не був опублікований та не перебуває одночасно на розгляді в іншому виданні;
  • належним чином зазначати всі джерела, використані під час підготовки рукопису;
  • розкривати будь-які суттєві конфлікти інтересів, які можуть вплинути на оцінювання рукопису.

Інформація, отримана авторами в приватному порядку (під час особистих розмов, листування або обговорень із третіми особами), не може використовуватися або публікуватися без чітко вираженого письмового дозволу джерела цієї інформації.

Подаючи статтю до редакції, автори погоджуються з тим, що у разі публікації в друкованій версії журналу текст статті буде автоматично розміщений також в електронній версії журналу у відкритому доступі.

Див. також: «Responsible Research Publication: International Standards for Authors».

Етичні стандарти та біоетика

Автори повинні забезпечити відповідність досліджень за участю людей або тварин міжнародним етичним стандартам.

Для досліджень за участю людини автори повинні підтвердити, що дослідження було схвалене відповідним комітетом з етики або інституційною комісією з етики (Institutional Review Board, IRB) та проведене відповідно до положень Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (WMA, 2013).

Для досліджень на тваринах необхідно підтвердити дотримання національних та інституційних нормативних вимог, зокрема положень Директиви 2010/63/ЄС (EU law) щодо захисту тварин, які використовуються для наукових цілей.

У рукописі має бути наведена інформація про етичне схвалення дослідження із зазначенням назви відповідного комітету та номера рішення (протоколу).

Журнал дотримується принципів Комітету з етики публікацій (COPE). Автори повинні керуватися Основними практиками COPE (COPE Core Practices) та бути готовими на вимогу редакції надати документи, що підтверджують етичне схвалення дослідження та отримання інформованої згоди.

Політика щодо препринтів

Журнал приймає до розгляду рукописи, попередні версії яких були розміщені на визнаних серверах препринтів, таких як  bioRxiv, medRxiv, arXiv та інших.

Під час подання рукопису автори повинні повідомити про наявність препринтної версії та надати DOI або постійне посилання на неї.

Посилання на препринти в тексті рукопису дозволяються, однак такі джерела повинні бути чітко позначені як [Препринт].

Розміщення роботи у вигляді препринту не вважається попередньою публікацією та не впливає на редакційне рішення щодо рукопису.

Після прийняття статті до друку авторам рекомендується додати посилання на остаточну опубліковану версію до запису препринту.

Згода пацієнтів та конфіденційність
  • Якщо рукопис містить персональні дані пацієнтів, фотографії або клінічні відомості, які можуть дозволити ідентифікувати особу, автори повинні отримати письмову інформовану згоду на публікацію від кожного пацієнта або його законного представника.
  • Ця вимога поширюється також на випадки, коли окремі ідентифікаційні ознаки (наприклад, очі на фотографії) були приховані, оскільки повна анонімність не може бути гарантована.
  • Форми згоди можуть відповідати внутрішнім вимогам установи або ґрунтуватися на міжнародно визнаних стандартах, таких як форма інформованої згоди Nature Publishing Group чи її аналогах.
  • У рукописі необхідно зазначити, що інформована згода була отримана.
  • Особисті дані, які дозволяють ідентифікувати особу, не повинні публікуватися, якщо вони не є критично важливими для дослідження та якщо не отримано явної письмової згоди на їх оприлюднення.
  • Якщо отримати згоду неможливо, а інформація була належним чином анонімізована, автори повинні переконатися, що ризик ідентифікації особи є мінімальним.
  • Винятки: Отримання згоди, як правило, не вимагається для анонімізованих діагностичних зображень, таких як рентгенограми, ультразвукові знімки або патоморфологічні препарати, якщо вони не містять ознак, що дозволяють встановити особу.
  • У разі повторного використання раніше опублікованих зображень автори повинні переконатися, що під час первинної публікації було отримано відповідну згоду.

Біобезпека

Журнал визнає, що окремі напрями біологічних досліджень можуть мати подвійне призначення та потенційно використовуватися не лише в наукових, а й у небажаних цілях.

Редакція залишає за собою право залучати незалежних експертів під час рецензування рукописів, які можуть викликати занепокоєння щодо біобезпеки або біозахисту, зокрема досліджень, пов’язаних із патогенами, токсинами чи методами, що потенційно можуть бути використані з неправомірною метою.

Остаточне рішення щодо таких рукописів ухвалює головний редактор.

Для отримання додаткових рекомендацій автори можуть звертатися до відповідних міжнародних документів, зокрема політики Національної наукової консультативної ради США з біобезпеки (NSABB) щодо досліджень подвійного призначення (Dual Use Research of Concern).

Захист персональних даних та права учасників досліджень

Учасники досліджень мають право контролювати способи використання та оприлюднення своїх персональних даних, які дозволяють їх ідентифікувати.

Автори повинні отримати інформовану згоду перед публікацією персональних даних, стенограм інтерв’ю, генетичних профілів або фотографій, особливо якщо дослідження стосується вразливих груп населення (наприклад, неповнолітніх осіб, біженців або пацієнтів).

Ідентифікаційні дані, зокрема ім’я, дата народження, біометричні характеристики (наприклад, риси обличчя або відбитки пальців) та голосові характеристики, можуть бути опубліковані лише за наявності чітко вираженої письмової згоди відповідної особи.

Якщо існують будь-які сумніви щодо достатнього рівня анонімізації інформації, отримання інформованої згоди є обов’язковим.

Під час роботи з персональними даними автори повинні дотримуватися чинного законодавства у сфері захисту даних, зокрема вимог Загального регламенту Європейського Союзу про захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR).

Якщо отримання згоди не вимагається через належну анонімізацію даних, автори повинні описати в рукописі методи деперсоналізації (деідентифікації), які були застосовані.

Для генетичних і біометричних даних отримання явної згоди учасника на публікацію є обов’язковим у всіх випадках.

Усі персональні дані повинні оброблятися прозоро, добросовісно та відповідально. За потреби редакція може запросити документи, що підтверджують отримання відповідних дозволів та згод.

Обов’язки рецензентів

Рецензенти повинні:

  • повідомляти редакцію про будь-які конфлікти інтересів, які можуть вплинути на об’єктивність їхнього висновку;
  • забезпечувати конфіденційність інформації, що міститься у поданому рукописі;
  • надавати об’єктивні, аргументовані та конструктивні рецензії.

Неопубліковані матеріали, що містяться в поданому рукописі, не можуть використовуватися рецензентами у власних дослідженнях без прямої письмової згоди автора.

Див. також: COPE Ethical Guidelines for Peer Reviewers.

Архівування

Система Open Journal Systems підтримує технологію LOCKSS (Lots of Copies Keep Stuff Safe), яка забезпечує надійне та довготривале архівування контенту журналу.

Програма LOCKSS є проєктом з відкритим вихідним кодом, розробленим бібліотеками Стенфордського університету. Вона надає бібліотекам і видавцям інструменти цифрового збереження для довгострокового архівування та забезпечення доступу до надійного й автентичного цифрового контенту.

Див. також: сторінку LOCKSS Publisher Manifest.

Для архівування матеріалів журналу також використовується Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Індексація

Журнал індексується в таких міжнародних наукометричних та бібліографічних базах даних:

  1. WorldCat
  2. Google Scholar
  3. Ulrich’s Periodicals Directory
  4. Web of Science (Zoological Record)
  5. BASE (Bielefeld Academic Search Engine)
  6. DOAJ (Directory of Open Access Journals)