ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ЯК ДЖЕРЕЛО ПЕРВИННОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Анотація

Бурхливий розвиток інтернету спричинив безпрецедентний вплив на вдосконалення соціологічного методу. На рубежі тисячоліть це призвело до пошуку нової методології та поступової втрати інтересу до використання кількісних методів, що сприймалось фахівцями як «криза емпіричної соціології». В останнє ж десятиліття виявилось, що практично всі соціальні процеси будь-якого рівня знаходять своє відображення у віртуальному просторі, залишають і накопичують так звані «цифрові сліди», що відкриває перед дослідниками щонайширші перспективи вивчення соціальної реальності. У даній статті розглянуто особливості цифрової первинної інформації та основні підходи до її використання з погляду кількісної методології. Автор робить акцент на тому, що класичні методи соціології, засновані на математичній статистиці, придатні для аналізу цифрової реальності і отримання адекватних результатів досліджень. При цьому, як відзначає більшість науковців, які мають безпосереднє відношення до означеної проблематики відкриваються перспективи для вдосконалення традиційних соціологічних методів за рахунок: 1) поєднання репрезентативності кількісних і глибини якісних підходів до аналізу інформації; 2) поглибленого збору параданих; 3) можливості вивчати важкодоступні соціальні групи; 4) можливості реалізувати повною мірою «принцип свободи від оцінки» завдяки «нереактивності» цифрових даних; 5) впорядкованості цифрових слідів у просторі та часі шляхом чіткої фіксації хостингу. Постдемографічна модель соціального актора відкриває нові шляхи для побудови вибірок кількісних соціологічних досліджень, які можуть бути репрезентативними з точки зору класичного соціологічного підходу. Наведені в статті приклади досліджень засвідчують, що класичний соціологічний метод легко адаптується до нової цифрової реальності і може бути основою для соціологічного консультування, розробки соціальних технологій у різних сферах життя суспільства.