Нелінійні професійні траєкторії студентства: конструювання, практики, наслідки
Анотація
У статті проаналізовано нелінійні професійні траєкторії сучасного студентства, особливості їхнього конструювання, практики, що їх визначають, основні наслідки. Представлено теоретико-методологічні підходи до вивчення професійних траєкторій, зокрема, їхню концептуалізацію в рамках конструктивізму П. Бурдьє, завдяки чому професійну траєкторію визначено як процес реалізації індивідом впродовж його активного трудового (професійного) життя фахових компетентностей (знань, вмінь, навичок), що вимагає залучення «освітніх інвестицій» завдяки практикам формальної та неформальної освіти та зайнятості, а також інкорпорованого культурного капіталу, оформлення професійних настанов та стратегій входження в професійне поле. Викладено результати авторського якісного дослідження чинників формування та практик реалізації професійних траєкторій студентства, а також дані анкетного опитування, проведеного в рамках українсько-польського дослідження «Студентство пограниччя: ідентичності, цінності, життєві плани». Професійні траєкторії розглянуто за показниками профілю навчання та типу зайнятості, а також визначено стратегії формування сучасними студентами професійних траєкторйї. За результатами якісних досліджень виявлено взаємозв’язок освітніх та професійних траєкторій студентства, чинники, що визначають їхній динамічний характер. В якості одного із наслідків реалізації нелінійних професійних траєкторій розглянуто професійну маргіналізацю студентів. Отримані в межах досліджень дані дозволяють зробити висновок про те, що когерентність освітньої та професійної траєкторії має непостійний характер. Такі чинники, як напрям навчання у ЗВО (економічний, медичний, соціогуманітарний, технічний, природничий) та тип трудової зайнятості (студенти, що постійно працюють; мають тимчасову роботу, працюють час від часу; знаходяться в пошуку роботи; ті, що не працюють взагалі) значною мірою визначають оцінку студентами якості вищої освіти, їхню освітню мотивацію, цінності майбутньої професії, планування стратегій подальшого працевлаштування та оцінку перспектив пошуку роботи.
Завантаження
Посилання
Shanahan M. J. Pathway to adulthood in changing societies: Variability and mechanisms in life course perspective. Annual Review of Sociology. №26, 2000. P. 667-692.
Арбєніна В. Л., Профатілова Л. Г. Професійно-статусні домагання сучасного студентства та їхні суб’єктивні чинники. Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iмені В. Н. Каразiна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. № 844, 2009. С. 251-260.
Бурдье П., Пассрон Ж.-К Воспроизводство: элементы теории системы образования. М.: Просвещение, 2007. 267 с.
Бурдье П. Начала. М.: Socio-Logos, 1994. 288 с.
Бурдье П. Практический смысл. СПб.: Алетейя, М.: «Институт экспериментальной социологии», 2001. 562 с.
Бурдьё П. Различение: социальная критика суждения / пер. с фр. О. И. Кирчик; под ред. В. В. Радаева. Западная экономическая социология: хрестоматия современной классики М.: Российская политическая энциклопедия, 2004. 680 с.
Бурдье П. Формы капитала. URL :http://bourdieu.name/ bourdieu-forms-of-capital
Бутиліна О. В. Адаптація до навчання та професійна маргінальність студентів ВНЗ. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Вип. 57, 2013. С. 60-68. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/stapttp_2013_57_10
Констнантиновский Д. Л., Вахштайн В.С., Куракин Д. Ю. Реальность образования. Социологическое исследование: от метафоры к интерпретации М.: ЦСП и М, 2013. 224с.
Лапшина В. Л. Профессиональная идентичность и маргинализм сквозь призму концепции зоны ближайшего развития. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць. Х. : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002. С. 264–267.
Чередниченко Г. А. Образовательные и профессиональные траектории российской молодежи (на материалах социологических исследований) М.: ЦСП и М, 2014. 560 с.
