День усіх (само)закоханих: індивідуально-колективний вимір свята

Анотація

У статті представлено теоретико-методологічні підходи до аналізу феномену свята в умовах глобалізованого, індивідуалізованого, комодифікованого та раціоналізованого суспільства. Автори розглядають  модерні та постмодерні теорії, присвячені процесам та наслідкам індивідуалізації; прослідковують  прямий зв’язок між процесами індивідуалізації та збільшенням відчуження, використовуючи напрацювання таких соціологів та антропологів, як Ж. Батай, Р. Кайюа (Колеж Соціології) та теоретики суспільства споживання та спектаклю Ж. Бодрійяр, Г. Дебор. На концептуальному рівні автори беруть до уваги логіку єдності та боротьби колективного та індивідуального у святі, виокремлюючи та описуючи два типи свята — істинне міфічне свято та свято-канікули, а також формулюючи припущення про існування псевдоміфічних та синтетичних (у модусах колективного та індивідуального) свят.  Запропоновано  та концептуалізовано    ознаки, за допомогою яких вимірюються та емпірично визначаються ті чи інші типи свята. За результатами теоретичного аналізу сформульовано  низку гіпотез, зокрема гіпотезу про панування в межах сучасних свят псевдоміфічного та канікулярного свята. Аналізуючи емпіричний матеріал (повідомлення в мережі «Твіттер»), автори доходять висновку про трансформацію конкретно-емпіричного свята Дня всіх закоханих на День всіх (само)закоханих, зокрема виявляють ознаки емоційного спаду та відчуження, рефлексії своєї самотності, використання обсценної лексики, елементи асоціальної поведінки, оспоживацництво свята (акцент на споживання алкоголю та їжі, акцентування уваги на «айфонах»), перехід свята на мову речей, концептуалізуючи все це як ознаки реіфікації та натуралізації, фетишизації та відчуження свята. Зазначено, що практики любові до себе, пов’язані з тілом, мають ознаки уречевлення, включаючи і особливий аспект тілесності – сексуальність. Підтверджено гіпотезу про перетворення свята міфічного на псевдоміфічне, а також гіпотезу про профанацію свята. Сформульовано висновки щодо обмежень  проведеного дослідження, визначено перспективи подальших теоретичних та емпіричних розвідок з обраної проблематики.