Парадокси цифрової стійкості: асиметрія регіонального розвитку та місцеве благополуччя в умовах кризового управління
Анотація
У дослідженні проведено комплексну оцінку взаємозв’язку між рівнем цифрової трансформації та місцевим благополуччям регіонів України в умовах воєнного стану, а також в обґрунтуванні диференційованих підходів до формування державної регіональної політики на основі просторової кластеризації. Дизайн дослідження ґрунтується на поєднанні методів статистичного та просторового аналізу. Емпіричною базою слугував масив даних щодо 22 регіонів України (Індекс цифрової трансформації та Індекс місцевого благополуччя) станом на 2024 рік. Для перевірки гіпотези про наявність лінійного або монотонного зв’язку застосовано кореляційний аналіз (коефіцієнти Пірсона та Спірмена). Для просторової типологізації територій використано метод k-середніх із попередньою стандартизацією даних (Z-Score). За результатами кореляційного аналізу (r = 0,255; ρ = 0,353 при p > 0,05) статистично доведено відсутність прямої лінійної залежності між темпами цифровізації публічного сектору та об’єктивним станом суспільного комфорту. Емпірично підтверджено існування феномену «цифрової стійкості», за якого в умовах безпекових криз цифровізація перетворюється з інструменту примноження добробуту на базовий механізм інституційного виживання місцевого самоврядування. На основі кластерного аналізу регіони диференційовано на чотири типологічні групи: «Лідери збалансованого розвитку», «Регіони цифрового дефіциту», «Регіони цифрового парадоксу» (висока цифровізація при від’ємному благополуччі) та «Території комплексної вразливості». Доведено неефективність застосування універсальних стратегій в публічному управлінні. Розроблено підхід адаптивного розподілу публічних фінансів, який пропонує специфічні інструменти регулювання для кожного кластера: від стимулювання інновацій на засадах державно-приватного партнерства у тилових областях до прямого антикризового фінансування критичних послуг та розгортання мобільних рішень у прифронтових зонах.
Завантаження
Посилання
Vinnikova, V. V., & Vinnikova, V. A. (2024). Innovations in Public Administration: A Bibliometric Analysis. Business Inform, 3, 109–116. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-3-109-116 [in Ukrainian].
Yevtushenko, O. (2025). Digital leadership in the digitalization of public administration. Public Administration and Regional Development, 30, 1467–1483. https://doi.org/ 10.34132/pard2025.30.17 [in Ukrainian].
Ijevskyi, P., Samaricheva, T., & Kudelskyi, V. (2024). Digital innovations in small business development. Economy and Society, 63. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-78 [in Ukrainian].
Ministry of Digital Transformation of Ukraine. (2024). Digital Transformation Index for Ukraine’s Regions: Findings 2024. https://backend.hromada.gov.ua/storage/uploads/files/research/indeks-cifrovoyi-transformaciyi-regioniv-ukrayini-pidsumki-2024-roku/ІНДЕКС%202024%202%201.pdf [in Ukrainian].
Marchenko, O. (2025). Mechanisms for supporting small and medium-sized businesses through the advantages of green and digital transformation in the regions of Ukraine. Economics and Organization of Management, 4(56), 42–52. https://doi.org/10.31558/2307-2318.2024.4.5 [in Ukrainian].
Noskov, O. M. (2025). Public management of innovative development of small and medium business in the conditions of martial state and reconstruction of Ukraine. Bulletin of Poltava State Agrarian University. Public Management and Administration, 3, 3–8. https://doi.org/10.32782/pdau.pma.2025.3.1 [in Ukrainian].
Rating Lab. (2025). Рейтинг регіонів за індексом місцевого благополуччя та міграційні настрої: 2024. https://cdn.prod.website-files.com/6852aaf9d3bb0b11ce3a6b1e/68fb8abea73f7be6ad05fb50_RatingLab_LWBI_2.0_2024_UA.pdf [in Ukrainian].
Rudachenko, O., Ugodnikova, O., Troian, V., & Kravtsova, S. (2024). Cluster analysis of the socio-economic development of the regions of Ukraine. Science and Technology Today, 11(39), 359–371. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-11(39)-359-371 [in Ukrainian].
Saprykin, V. (2024). Digitization, digitalization, and digital transformation of public administration in Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 19(1), 116–121. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-19/22 [in Ukrainian].
Digel, M., et al. (2022). Evaluating development prospects of smart cities: Cluster analysis of Kazakhstan’s regions. Problems and Perspectives in Management, 20(4), 76–87. http://dx.doi.org/10.21511/ppm.20(4).2022.07
OECD. (2024). Enhancing Resilience by Boosting Digital Business Transformation in Ukraine. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/4b13b0bb-en
Gil-Garcia, J. R., Dawes, S. S., & Pardo, T. A. (2018). Digital government and public management research: finding the crossroads. Public Management Review, 5(20), 1184–1206. https://doi.org/10.1080/14719037.2017.1327181
Gryshchenko, I., Kruhlov, V., Lypchuk, O., Lomaka, I., & Kobets, Y. (2022). Infrastructural development of smart cities as the background of digital transformation of territorial units. Cuestiones Políticas, 40(73), 233-250. https://doi.org/10.46398/cuestpol.4073.11
James, G., Witten, D., Hastie, T., & Tibshirani, R. (2021). An Introduction to Statistical Learning: with Applications in R. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-0716-1418-1
Kruhlov, V., & Dvorak, J. (2025). Social Inclusivity in the Smart City Governance: Overcoming the Digital Divide. Sustainability, 17(13), 5735. https://doi.org/10.3390/su17135735
Li, E., Chen, Q., Zhang, X., & Zhang, C. (2023). Digital Government Development, Local Governments’ Attention Distribution and Enterprise Total Factor Productivity: Evidence from China. Sustainability, 15(3), 2472. https://doi.org/10.3390/su15032472
Meijer, A., & Bolívar, M. P. R. (2015). Governing the smart city: a review of the literature on smart urban governance. International Review of Administrative Sciences, 1–17. https://doi.org/10.1177/0020852314564308
Ninyuk, I. (2024). Digital Transformation in Public Administration: Innovations, Challenges and Opportunities. World conference on future innovations and sustainable solutions. https://doi.org/10.5281/zenodo.13854141
Ortina, G. (2025). The role of the state in transforming the public administration system for sustainable regional development in the context of digitalization. Public Administration and State Security Aspects, 1, 229–241. https://doi.org/10.52363/passa-2025.1-25
Pasenko, N. К. (2022). Current trends in digital transformation of public administration. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series "Economics", 9(2), 46–51. https://doi.org/10.52566/msu-econ.9(2).2022.46-51
Patergiannaki, Z., & Pollalis, Y. (2024). E-government quality from the citizen's perspective: the role of perceived factors, demographic variables and the digital divide. International Journal of Public Sector Management, 2(37), 232–254. https://doi.org/10.1108/IJPSM-07-2023-0229
Profiroiu, C., Negoiță, C., & Costea, A. (2023). Digitalization of public administration in EU member states in times of crisis: the contributions of the national recovery and resilience plans. International Review of Administrative Sciences, 90(2), 336–352. https://doi.org/10.1177/00208523231177554
Schutt R., & O’Neil C. (2014). Doing Data Science: Straight Talk from the Frontline. O’Reilly Media. https://alraziuni.edu.ye/uploads/pdf/book1/ماجستير-تقنية-معلومات/Rachel-Schutt-Cathy-ONeil-Doing-Data-Science_-Straight-Talk-from-the-Frontline-OReilly-Media-2013.pdf
Syakur, M. A., Khotimah, B. K., Rochman, E. M. S., & Satoto, B. D. (2021). Integration K-Means Clustering Method and Elbow Method for Identification of The Best Customer Profile Cluster. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 336, 012017. https://doi.org/10.1088/1757-899X/1041/1/012017
Wiper, O., Vuik, S., Cheatley, J., & Cecchini, M. (2022). Cluster analysis to assess the transferability of public health interventions. OECD Health Working Papers, 133. https:// dx.doi.org/10.1787/a5b1dcc1-en
Авторське право (c) 2026 Теорія та практика державного управління
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
