Порівняльний аналіз моделей державної політики розвитку охорони здоров’я в країнах Європейського Союзу
Анотація
У статті здійснено порівняльний аналіз моделей державної політики розвитку охорони здоров’я в країнах Європейського Союзу з метою виявлення успішних практик для України в контексті європейської інтеграції. Обґрунтовано актуальність дослідження через необхідність адаптації української системи охорони здоров’я до стандартів ЄС при збереженні національних особливостей.
Систематизовано базові моделі організації охорони здоров’я в ЄС: модель Бісмарка (соціальне страхування), модель Беверіджа (національна служба здоров’я), змішані моделі. Виявлено, що країни ЄС застосовують диференційовані підходи до фінансування охорони здоров’я: Німеччина та Нідерланди використовують обов’язкове медичне страхування з участю приватних страхових фондів, Швеція та Данія – переважно податкове фінансування через національні служби здоров’я, Франція та Бельгія – змішані моделі з комбінацією страхування та бюджетного фінансування.
Досліджено реформи первинної медичної допомоги, що охоплюють зміцнення ролі сімейних лікарів як координаторів надання послуг, впровадження систем обов’язкової реєстрації пацієнтів, розвиток мультидисциплінарних команд у первинній ланці.
Проаналізовано цифрову трансформацію систем охорони здоров’я, виявляючи лідерство Естонії з 99% цифровізацією медичних даних, прогрес Данії та Литви у забезпеченні онлайн-доступу громадян до електронних медичних записів, поступове впровадження електронних рецептів та телемедицини в Польщі та Чехії.
Встановлено, що нові члени ЄС (Польща, Естонія, Чехія) демонструють різні траєкторії трансформації пострадянських систем охорони здоров’я, адаптуючи західноєвропейські моделі до власних умов. Виявлено спільні виклики для систем охорони здоров’я ЄС, зокрема демографічне старіння населення, зростання витрат на охорону здоров’я, дефіцит медичних кадрів, територіальні диспропорції у доступності послуг.
Узагальнено досвід інтеграції державного та приватного секторів через механізми контрактування приватних постачальників послуг, державно-приватного партнерства, регулювання цін на медичні послуги. Запропоновано рекомендації для України щодо адаптації успішних європейських практик з урахуванням національного контексту.
Завантаження
Посилання
Boin, A., & Lodge, M. (2016). Designing resilient institutions for transboundary crisis management: A time for public administration. Public Administration, 94(2), 289–298. DOI: https://doi.org/10.1111/padm.12264
Delnoij, D. M. J. (2013). Bismarck or Beveridge: Primary care matters. European Journal of Public Health, 23(3), 349. DOI: https://doi.org/10.1093/eurpub/ckt021
Elissen, A. M. J., Hertroijs, D. F. L., Schaper, N. C., Vrijhoef, H. J. M., & Ruwaard, D. (2016). Profiling patients’ healthcare needs to support integrated, person-centered models for long-term disease management (profile): Research design. International Journal of Integrated Care, 16(2). DOI: https://doi.org/10.5334/ijic.2208
Kringos, D., Boerma, W., Hutchinson, A., & Saltman, R. B. (2015). Building primary care in a changing Europe (Observatory Studies Series No. 38). WHO Regional Office for Europe.
Kringos, D. S., Boerma, W. G. W., Hutchinson, A., van der Zee, J., & Groenewegen, P. P. (2010). The breadth of primary care: a systematic literature review of its core dimensions. BMC Health Services Research, 10(1), 65. DOI: https://doi.org/10.1186/1472-6963-10-65
Kringos, D. S., Boerma, W., van der Zee, J., & Groenewegen, P. (2013). Europe’s strong primary care systems are linked to better population health but also to higher health spending. Health Affairs, 32(4), 686–694. DOI: https://doi.org/10.1377/hlthaff.2012.1094
Kulesher, R. R., & Forrestal, E. E. (2014). International models of health systems financing. Journal of Hospital Administration, 3(4), 127–139. DOI: https://doi.org/10.5430/jha.v3n4p127
Mossialos, E., Wenzl, M., Osborn, R., & Sarnak, D. (2016). 2015 International Profiles of Health Care Systems. The Commonwealth Fund.
Nolte, E., Knai, C., & Saltman, R. B. (Eds.). (2014). Assessing chronic disease management in European health systems: Concepts and approaches. WHO Regional Office for Europe.
Põlluste, K., Kalda, R., & Lember, M. (2000). Primary healthcare system in transition: the patient’s experience. International Journal for Quality in Health Care, 12(6), 503–509. DOI: https://doi.org/10.1093/intqhc/12.6.503
Rechel, B., Jakubowski, E., & McKee, M. (2009). Hospitals in a changing Europe. Open University Press.
Schut, F. T., & Varkevisser, M. (2017). Tackling hospital waiting times: The impact of past and current policies in the Netherlands. Health Policy, 121(4), 434–443. DOI: https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2013.05.003
Siciliani, L., Borowitz, M., & Moran, V. (Eds.). (2013). Waiting Time Policies in the Health Sector: What Works? OECD Health Policy Studies, OECD Publishing. DOI: https://doi.org/10.1787/9789264179080-en
Struijs, J. N., & Baan, C. A. (2011). Integrating care through bundled payments – lessons from the Netherlands. New England Journal of Medicine, 364(11), 990–991. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMp1011849
Wismar, M., Palm, W., Figueras, J., Ernst, K., & Van Ginneken, E. (2011). Cross-border Health Care in the European Union: Mapping and analysing practices and policies. WHO Regional Office for Europe. URL: https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/dd199c72-19c8-4b6a-a412-f6ac56829d22/content
Zelmer, J., Ronchi, E., Hyppönen, H., Lupiáñez-Villanueva, F., Codagnone, C., Nøhr, C., Huebner, U., Fazzalari, A., & Adler-Milstein, J. (2017). International health IT benchmarking: Learning from cross-country comparisons. Journal of the American Medical Informatics Association, 24(2), 371–379. DOI: https://doi.org/10.1093/jamia/ocw111
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
