Корупційні ризики та схеми під час проходження процедур публічних закупівель в умовах сучасного цифрового середовища

Анотація

У статті досліджено трансформацію корупційних ризиків у сфері публічних закупівель в умовах функціонування сучасної цифрової інфраструктури України. Акцентується увага на суперечливій тенденції сьогодення: попри курс на абсолютну прозорість та впровадження передових цифрових інструментів (Prozorro, DREAM, модулі ризик-орієнтованого моніторингу), рівень корупції не знижується, а набуває нових, прихованих форм. Корупція стає динамічним явищем, яке успішно адаптується до умов цифровізації, зміщуючи центр ваги з грубих процедурних порушень у сфери, недосяжні для автоматизованого контролю, зокрема на етапи планування, укладання прямих договорів та фізичного виконання контрактів.
Методологічну основу роботи становить поєднання системного, інституційного та порівняльного підходів, що дозволило розглядати публічні закупівлі як цілісну систему, вразливу до деструктивних впливів на різних етапах їхнього здійснення. Інформаційною та емпіричною базою дослідження стали нормативно-правові акти України, аналітичні звіти Національного агентства з питань запобігання корупції, матеріали судової практики Вищого антикорупційного суду, а також дослідження Transparency International Ukraine за 2024–2025 роки.
У статті здійснено детальний аналіз вітчизняної інфраструктури цифрових інструментів (Prozorro, BI Prozorro, DOZORRO, Clarity Project, YouControl, Spending, DREAM). Доведено, що хоча наявний інструментарій забезпечує високий рівень транспарентності для зовнішнього моніторингу, він не є достатньою умовою для усунення зловживань, які відбуваються поза межами електронної системи.
Ключовим результатом роботи є розробка систематизованої класифікації корупційних ризиків та схем їх реалізації у розрізі етапів закупівельного циклу. Зокрема, на етапі планування ідентифіковано схеми маніпуляції з очікуваною вартістю та штучного поділу предмета закупівлі для уникнення відкритих торгів, а на стадії підготовки документації розкрито механізми виписування технічних вимог під конкретного виробника та встановлення дискримінаційних кваліфікаційних критеріїв. В умовах воєнного стану особливу увагу приділено зловживанням, пов’язаним з укладання прямих договорів через трактування «нагальної потреби» та залучення фірм-«прокладок». Водночас на етапі виконання договорів, який визначено як найбільш критичний, проаналізовано схеми необґрунтованого підвищення ціни через додаткові угоди, заміни товару на менш якісний та підписання актів за фіктивні роботи.
На основі проведеного аналізу обґрунтовано необхідність зміни стратегії антикорупційної політики: перехід від виключно зовнішнього нагляду до розбудови дієвої системи внутрішнього контролю. Рекомендовано впровадження на рівні замовників моделі «Три лінії захисту», що передбачає чітке розмежування функцій між власниками ризиків (операційний рівень), підрозділами контролю (комплаєнс) та внутрішнім аудитом. Зроблено висновок, що подолання корупції потребує не лише автоматизації процесів, а й глибинних змін суспільних цінностей та системи економічних відносин.