Публічне управління та адмініістрування в умовах розвитку циркулярної економіки
Анотація
У статті досліджено теоретико-методологічні засади публічного управління та адміністрування в умовах становлення циркулярної економіки як інноваційної моделі сталого розвитку. Обґрунтовано, що циркулярна економіка виступає не лише екологічною чи виробничо-технологічною концепцією, а комплексною соціо-еколого-економічною парадигмою, що інтегрує економічну ефективність, екологічну безпеку та соціальну відповідальність. Визначено, що впровадження принципів циркулярності потребує трансформації системи публічного управління – переходу від лінійних і фрагментованих моделей регулювання до динамічних, інтегрованих і мережевих структур, орієнтованих на співтворчість, відкритість і стратегічне партнерство. Проаналізовано наукові підходи українських і зарубіжних дослідників (Р. Набока, В. Кузьома, К. Несторова, A. Murray, P. Rosa, T. Dantas та ін.) щодо визначення передумов, рушійних сил і бар’єрів переходу до замкнених економічних систем. Узагальнено міжнародний досвід реалізації політики циркулярної економіки у Китаї, Німеччині та Нідерландах, що відображає три базові моделі нормативного забезпечення: рамкову, галузеву та рекомендаційну. Доведено, що ефективність державної політики у цій сфері залежить від поєднання законодавчих інструментів, економічних стимулів, інституційної координації та участі стейкхолдерів. Показано, що для України розвиток циркулярної економіки є стратегічним вектором імплементації Європейського зеленого курсу, спрямованим на модернізацію промисловості, підвищення енергоефективності та інтеграцію у європейський простір сталого розвитку. Запропоновано концепт «циркулярного публічного управління» як системної форми колективного інтелекту, що ґрунтується на принципах взаємодії, синергії та адаптивності. Визначено його ключові складові: формування єдиних стандартів і регуляторних рамок, розвиток стратегічних партнерств у публічних закупівлях, адаптивно-спільне управління громадами за інтересами. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення державної політики, розроблення національної стратегії циркулярної економіки та створення ефективної системи публічного адміністрування, орієнтованої на досягнення цілей сталого розвитку.
Завантаження
Посилання
Kuzyoma, V.V. (2024). Theoretical and methodological support for state regulation of the implementation of circular economy models at the microlevel. Ekonomika ta suspil`stvo, 66. DOI: 10.32782/2524-0072/2024-66-25 [in Ukrainian].
Naboka, R.Y. (2021). Mechanisms of transformation of state regulation of the circular economy in Ukraine. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, 7. DOI: 10.32702/2307-2156-2021.7.71 [in Ukrainian]
Nesterova, K.S., Kurovska, I.A., & Grishova, R.V. (2021). Problems and instruments of state organizational and economic support for the development of the circular economy. Ekonomika APK. 5. DOI: 10.32317/2221-1055.202105057 [in Ukrainian].
A meeting of the interdepartmental working group on the development of the circular economy was held at the Ministry of Economy of Ukraine. Ministerstvo ekonomiky Ukrayiny. URL: https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=a7c1b842-52f5-4068-8723-cb821efd0f0d&title=UMinekonomiki [in Ukrainian].
A European Strategy for Plastics in a Circular Economy (brochure). European Commission. URL: http://ec.europa.eu/environment/circular-economy/pdf/plastics-strategy-brochure.pdf
Aloini, D., Dulmin, R., Mininno, V., Stefanini, A., & Zerbino, P. (2020). Driving the transition to a circular economic model: A systematic review on drivers and critical success factors in circular economy. Sustainability. 12(24), 10672. DOI: https://doi.org/10.3390/su122410672
Arekrans, J., Sopjani, L., Laurenti, R., & Ritzén, S. (2022). Barriers to access-based consumption in the circular transition: A systematic review. Resources, Conservation and Recycling 184, 106364. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2022.106364
Bergh, J., & Kallis, G. (2014). Growth, a-growth or degrowth to stay within planetary boundaries? Journal of Economic Issues. 46(4), 909–920. DOI: https://doi.org/10.2753/JEI0021-3624460404
Dantas, T., De-Souza, E., Destro, I., Hammes, G., Rodriguez, C., & Soares, S. (2021). How the combination of Circular Economy and Industry 4.0 can contribute towards achieving the Sustainable Development Goals. Sustainable Production and Consumption. 26(4), 213–227. DOI: https://doi.org/10.1016/j.spc.2020.10.005
Geissdoerfer, M., Pieroni, M., Pigosso, D., & Soufani, K. (2020). Circular business models: A review. Journal of Cleaner Production. 277, 123741. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.123741
Gusmerotti, N., Testa, F., Corsini, F., Pretner, G., & Iraldo, F. (2019). Drivers and approaches to the circular economy in manufacturing firms. Journal of Cleaner Production, 230, 314–327. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.05.044
Kirchherr, J. (2022). Circular economy and growth: A critical review of “post-growth” circularity and a plea for a circular economy that grows. Resources, Conservation and Recycling. 179, 106033. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2021.106033
Murray, A., Skene, K., & Haynes, K. (2017). The circular economy: an interdisciplinary exploration of the concept and application in a global context. Journal of Business Ethics. 140(3), 369–380. DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-015-2693-2
Neligan, A., Baumgartner, R., Geissdoerfer, M., & Schöggl, J.-P. (2022). Circular disruption: Digitalisation as a driver of circular economy business models. Business Strategy and the Environment. 32(3), 1–14. DOI: https://doi.org/10.1002/bse.3100
OʼNeill, D., Fanning, A., Lamb, W., & Steinberger, J. (2018). A good life for all within planetary boundaries. Nature Sustainability. 1(2), 88–95. DOI: https://doi.org/10.1038/s41893-018-0021-4
Palea, V., Santhià, C., & Miazza, A. (2023) Are circular economy strategies economically successful? Evidence from a longitudinal panel. Journal of Environmental Management. 337, 117726. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2023.117726
Rosa, P., Sassanelli, C., & Terzi, S. (2019). Circular business models versus circular benefits: an assess- ment in the waste from electrical and electronic equipments sector. Journal of Cleaner Production. 231, 940–952. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.05.310
Serrano-Bedia, A.-M., Perez-Perez, M. (2022). Transition towards a circular economy: A review of the role of higher education as a key supporting stakeholder in Web of Science. Sustainable Production and Consumption. 31, 82–96. DOI: https://doi.org/10.1016/j.spc.2022.02.001
Stefanakis, A., Nikolaou, I. (2022). Circular Economy and Sustainability. Vol. 1. Management and Policy. Elsevier. DOI: https://doi.org/10.1016/C2019-0-00505-5
Su, B., Heshmati, A., Geng, Y., Yu, X. (2013). A review of the circular economy in China: moving from rhetoric to implementation. Journal of Cleaner Production. 42, 215–227. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2012.11.020
Tedesco, M., Simioni, F., Sehnem, S., Soares, J., & Junior, L. (2022). Assessment of the circular economy in the Brazilian planted tree sector using the ReSOLVE framework. Sustainable Production and Consumption. 31, 397-406. DOI: https://doi.org/10.1016/j.spc.2022.03.005
Wu, Di. (2014). A study on regional circular economy system and its construction, operation and suggestion for Shanghai, Master’s Thesis, Michigan Technological University. DOI: https://doi.org/10.37099/mtu.dc.etds/751
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
