Інституційна трансформація бюрократичних систем у контексті європейської інтеграції України
Анотація
У статті досліджується інституційна трансформація української бюрократії в контексті європейської інтеграції, що розглядається як ключова передумова підвищення ефективності державного управління, прозорості процедур і довіри громадян до влади. Основну увагу зосереджено на процесі переходу від традиційної моделі бюрократії, заснованої на ієрархії та формалізмі, до постбюрократичних, цифрово орієнтованих форм публічного управління. На основі аналізу європейських практик (Естонія, Фінляндія, Нідерланди) визначено сучасні тренди у розвитку адміністративних систем – зокрема впровадження принципів digital-first governance, управління, заснованого на довірі (trust-based management), та адаптивного врядування (responsive governance).
Доведено, що європеїзація української бюрократії не може зводитися лише до нормативного запозичення моделей ЄС. Вона передбачає глибоку культурно-ціннісну еволюцію управлінського мислення, формування нової етики служіння, переосмислення ролі державного службовця як агента розвитку, а не лише виконавця процедур. У статті наголошується на суперечливому характері цього процесу – між технологічним прогресом та інституційною інерцією, що зумовлює появу феномену «електронної бюрократії з аналоговим мисленням».
Розроблено концептуальну модель «SMART Bureaucracy – 2030», яка інтегрує чотири ключові напрями модернізації: нормативну гармонізацію, інституційний реінжиніринг, цифрову відкритість і формування етичної відповідальності в системі публічного управління. Запропонована модель спрямована на формування бюрократії нового типу – аналітичної, професійної, технологічно ефективної та морально зрілої, здатної забезпечувати сталість управлінських процесів і підтримувати демократичні стандарти врядування.
Підкреслено, що реформування бюрократії є не одноразовою адміністративною кампанією, а тривалим процесом інституційного дозрівання, у якому ключовим критерієм успіху стає не лише ефективність, а й суспільна легітимність. Європейська інтеграція в зазначеному контексті виступає подвійним каталізатором – зовнішнім чинником адаптації до стандартів ЄС і внутрішнім імпульсом переосмислення публічної служби як сфери стратегічного довіроутворення.
Завантаження
Посилання
European Commission (2025). Communication from the commission to the european parliament, the council, the european central bank, the european economic and social committee, the committee of the regions and the european investment bank. Brussels: European Commission. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/doc_01_10
European Commission (2024). Ukraine 2024 Report: Enlargement Package. Brussels: European Commission, Directorate-General for Neighbourhood and Enlargement Negotiations. URL: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2024_en
Vozhol, O. V. (2025). Bureaucracy as a positive and negative phenomenon in the context of modernization of public administration. Public Management, 4 (41), 6-12. DOI: https://doi.org/10.32689/2617-2224-2024-4(41)-1 [in Ukrainian].
Dziuba, H. (2023). The concept of «new public management»: main elements. Galician Economic Journal, 4 (83), 141-151. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.04.141 [in Ukrainian].
Kavetskyi, O. (2025). Neo-institutionalism as a methodology for studying domestic political transformations. Bulletin of Lviv University, 60, 305-310. DOI: https://doi.org/10.30970/PPS.2025.60.36 [in Ukrainian].
Karsim, A. Yu. (2025). Adaptation of European models of public administration to the conditions of post-war Ukraine: challenges and prospects. Public Administration and Politics,
(9), 1-12. DOI: https://doi.org/10.70651/3041-2498/2025.5.10 [in Ukrainian].
Shvydiuk, S. M. (2025). Adaptation of Ukraine’s public administration to EU standards in the context of the opening of negotiation clusters. Law and Public Administration, 1, 199-209. DOI: https://doi.org/10.32782/pdu.2025.1.27 [in Ukrainian].
Goncharuk, N. Pyrohova, Y. Suray, I. Prokopenko, L. & Prudius, L. (2023). Reformation Public Administration in Ukraine in the Context of European Integration: Current State, Problems and Priorities. Economic Affairs, 3 (68), 1613-1627. DOI: https://doi.org/10.46852/0424-2513.3.2023.27
Yehorova O. (2023). The Existential Choice of the Countries of Central-Eastern Europe in the Conditions of the Russian-Ukrainian War. GRANI, 26 (2). С. 75-83. DOI: https://doi.org/10.15421/172330
OECD/SIGMA (2019). Principles of Public Administration. Paris: OECD Publishing. URL: https://www.sigmaweb.org/publications/principles-public-administration.htm
Bula, R. (2024). Model of digital governance in Estonia. Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management, 2 (74), 17-23. DOI: https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-2(74)-2 [in Ukrainian].
Vasylenko, A. Yu. (2020). Formation and implementation of open science state policy in EU countries (case of Finland). Public Administration: Improvement and Development, 4. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2020.4.60 [in Ukrainian].
Khrebtiy, I. V. (2024). Assessment of the competencies of candidates for public service positions in foreign countries. Public Administration: Improvement and Development, 3. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156.2024.3.20 [in Ukrainian].
Tymoshchuk, O. G. (2024). Achievements and challenges of Ukraine in human rights issues on the way to European integration. Legal scientific electronic journal, 2, 56-59. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-2/10 [in Ukrainian].
Trishch, R. M. Sichinava, A. Bartoš, V. Stasiukynas, A. & Schieg, M. (2023). Comparative assessment of economic development in the countries of the European Union. Journal of Business Economics and Management, 24 (1), 20-36. DOI: https://doi.org/10.3846/jbem.2023.18320.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
