Вплив соціальних інновацій та громадянської активності на демографічне відтворення в процесі повоєнного відновлення України
Анотація
У статті обґрунтовано необхідність радикальної трансформації парадигми публічного управління демографічними процесами в умовах повоєнного відновлення України. Доведено, що повномасштабна військова агресія спричинила системну деструкцію людського капіталу, яка характеризується формуванням «демографічних ножиць» унаслідок масового вимушеного виїзду жінок репродуктивного віку, аномального зростання смертності та деформації статево-вікової структури населення. Верифіковано пряму залежність між параметрами збереження людського ресурсу та потенціалом макроекономічного відродження держави. Обґрунтовано, що дефіцит антропологічного потенціалу постає складнішим бар’єром для регенерації, ніж руйнація фізичної інфраструктури, що зумовлює нагальну потребу у переході від ієрархічно-адміністративної моделі управління до моделі партнерського врядування.
У межах дослідження концептуалізовано роль соціальних інновацій як гнучких пристосувальних механізмів стабілізації суспільної системи в умовах високої невизначеності. Особливу увагу приділено територіальним громадам, які в процесі відновлення трансформуються в самостійні осередки стійкості, здатні накопичувати соціальний капітал та створювати сприятливе середовище для повернення громадян. Діагностовано інституційні розлади та управлінські суперечності, що виникають через конфлікт між жорсткістю державних приписів та високою рухливістю громадських ініціатив.
Сконструйовано фасилітативну модель публічного управління, що ґрунтується на поєднанні стратегічних ресурсів держави та інноваційної енергії суспільства. Запропонована побудова реалізується через центральний вузол перетворення, де державна підтримка забезпечує масштабне впровадження місцевих ініціатив. Доведено, що використання громадських цифрових технологій та мережевих систем дозволяє змінити роль громадянина з пасивного отримувача допомоги на активного творця соціальних змін. Встановлено, що саме такий підхід забезпечує перехід до сталого розвитку, де здатність демографічної системи до самовідтворення стає природним наслідком високої якості життя та соціальної впевненості територій.
Завантаження
Посилання
Borodin, Ye. I., & Postupna, O. V. (2025). Digitalization as a tool of municipal management: optimizing the functioning of local government bodies in the deoccupied territories. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava, 3, 13-20. DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2025.3.2 [in Ukrainian].
Hornyk, V. H., Yevmieshkina, O. L., & Simak, S. V. (2024). Digitalization as a tool of public administration in the context of ensuring information and energy security. Vcheni zapysky TNU im. I. I. Vernadskoho. Seriia: Publichne upravlinnia ta administruvannia, 35(74(6)), 25-29. DOI: https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2024.6/05 [in Ukrainian].
Human capital – challenges for Ukraine’s recovery: Analitychna dopovid u mezhakh proiektu «Pakt stabilnosti» / Tsentr Razumkova. Traven 2024. 61 s. URL: https://razumkov.org.ua/images/2024/05/29/2024-PAKT-9.pdf [in Ukrainian].
Manuilova, K. V., Nesenenko, P. P., & Lunova, O. K. (2024). Conceptualizing the sustainability of community infrastructure in the context of modern challenges: the synergy of public administration and national security. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: pravo, publichne upravlinnia ta administruvannia, (13). DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5746-2024-13-02-01 [in Ukrainian].
Postupna, O., & Bashtannyk, O. (2025). Conceptualizing the resilience of community infrastructure in the face of modern challenges: the synergy of public governance and national security. Publichne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, 1, 42-54. DOI: https://doi.org/10.32782/2414-4436/2025-1-7 [in Ukrainian].
Postupna, O., & Zabolotna, Yu. (2025). Social innovations and mechanisms of civic activity as a factor in anti-crisis management of territorial communities. Publichne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, 3, 46-58. DOI: https://doi.org/10.32782/2414-4436/2025-3-8 [in Ukrainian].
On approval of the Demographic Development Strategy of Ukraine for the period until 2040: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30 veresnia 2024 r. № 922-ru. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-2024-%D1%80#Text [in Ukrainian].
Reznikova, O. O. (2022). National Resilience in a Changing Security Environment: monohrafiia. Kyiv: NISD, 532. DOI: https://doi.org/10.53679/NISS-book.2022.01 [in Ukrainian].
Skyba, O. O., & Savina, N. B. (2023). Social and demographic components of the state’s economic security: current state, challenges, threats. Biuleten Natsionalnoho universytetu vodnykh resursiv ta ekolohichnoi inzhenerii, 1(101), 177-189. DOI: https://doi.org/10.31713/ve1202316 [in Ukrainian].
Sorokina, N., & Filatov, V. (2025). Digitalization of public administration in Ukraine: theoretical aspect. Aspekty publichnoho upravlinnia, 13(1), 77-81. DOI: https://doi.org/10.15421/152509 [in Ukrainian].
Chepurko, H. (2025). Challenges and threats to Ukraine’s demographic stability during the war. Sotsiolohichni studii, 1(26), 58-72. DOI: https://doi.org/10.29038/2306-3971-2025-01-43-43 [in Ukrainian].
Ansell, C., & Torfing, J. (2022). Handbook on Theories of Governance. Edward Elgar Publishing, 656.
Dalby, S. (2020). Anthropocene Geopolitics: Globalization, Security, Sustainability. University of Ottawa Press. 250. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctvx5w8dk
Engineering Resilience in Disaster Risk Management for Sustainable Development. (2022). Editors: José Macharé O., Lizett López S. Peruvian Engineers Association. World Federation of Engineering Organizations Peruvian Engineers Association, 68. URL: https://www.wfeo.org/wp-content/uploads/stc-disaster_risk/2022/Engineering_Resilience_in_DRM_for_Sustainable_Development.pdf
Kloppenborg, T., Anantatmula, V. S., & Wells, K. (2022). Contemporary Project Management: Plan-Driven and Agile Approaches. Cengage Learning, 576.
Liu, J., Feng, Y., & Zhu Q. (2018). Green supply chain management and the circular economy: Reviewing theory for advancement of both fields. International Journal of Physical Distribution & Logistics Management, 48(8), 794-817. DOI: https://doi.org/10.1108/IJPDLM-01-2017-0049
Omukuti, J., Barlow, M., Giraudod, M. E., Lines, T., & Grugel, J. (2021). Systems thinking in COVID-19 recovery is urgently needed to deliver sustainable development for women and girls. The Lancet, 5(12). DOI: https://doi.org/10.1016/S2542-5196(21)00232-1
Pollitt, C., & Bouckaert, G. (2004). Public Management Reform: A Comparative Analysis. Oxford University Press. 345 р.
Prakhovnik, N., Kachynska, N., Zemlyanska, O., Kovtun, A., & Ilchuk O. (2022). Environmental security as a guarantee of national security. Journal of Environmental Management. Law. Human. Environment, 13(1), 34-42. DOI: https://doi.org/10.31548/law2022.01.004
Regional Civic Tech Innovation Challenge on Governance. (2025). Finalists Catalogue. 19. URL: https://5033a07b-b843-4969-b5ff-a6f9305ee78d.usrfiles.com/ugd/5033a0_335e146cfa43419c850ab6b0ffcb944f.pdf
Schrock, A. R. (2019). What is Civic Tech? Defining a Practice of Technical Pluralism. In book: The Right to the Smart City. DOI: https://doi.org/10.1108/978-1-78769-139-120191009
Syvak, T., Shkliaruk, M., Kopanchuk, V., Postupna, О., & Fendo, О. (2023). Structure and Function of Strategic Communications in the System of National and Informational State Security. In: Radchenko, O., Kovach, V., Semenets-Orlova, I., Zaporozhets, A. (eds). National Security Drivers of Ukraine. Contributions to Political Science. Springer, Cham, 151-166. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-33724-6_9
Vasconcelos, J. R., Youngseok, K., Backhouse, J., Jesus, T., & Jorge A. (2022). CivicTech: Transparency, Engagement, and Collaboration for Better Governance. Equitable Growth, Finance and Institutions Insight Washington, D.C.: World Bank Group. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/099700110172229227
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
