Цифровізація аудиту публічних фінансів як інструмент забезпечення підзвітності публічного управління в умовах надзвичайних ситуацій і війни
Анотація
Стаття присвячена дослідженню потенціалу цифрових технологій для трансформації системи контролю публічних фінансів в умовах надзвичайних ситуацій та тривалої воєнної невизначеності. У статті обґрунтовується необхідність переходу від традиційних ретроспективних методів аудиту до цифрових підходів, зокрема безперервного аудиту в режимі реального часу та аналізу великих даних. Автори наголошують, що ці інструменти дозволяють значно підвищити ефективність, прозорість та підзвітність використання бюджетних ресурсів у кризових умовах. Дослідження включає три ключові аспекти. Перша частина розкриває теоретико-методологічні засади цифровізації аудиту, підкреслюючи його роль у посиленні контролю за публічними фінансами. Друга частина представляє ідею концептуальної моделі цифрового аудиту, яка передбачає інтеграцію інноваційних технологій, таких як алгоритми аналізу даних, блокчейн, BI-системи та інструменти візуалізації. Третя частина досліджує потенційні вигоди цифровізації аудиту, зокрема забезпечення проактивного управління ризиками, зниження корупційних ризиків і зміцнення довіри громадян до держави. Методологічною основою дослідження є системний підхід, який розглядає аудит як динамічну складову публічного управління. Використані методи аналізу, синтезу, порівняльного аналізу та моделювання дозволяють оцінити міжнародний досвід та адаптувати найкращі практики до українських реалій. Інформаційна база включає аналітичні матеріали міжнародних організацій (INTOSAI, OECD), дані українських урядових установ та наукові дослідження. Основні висновки демонструють, що цифрові технології здатні забезпечити кардинальну трансформацію системи аудиту, підвищуючи її швидкість, точність та гнучкість. Автори наголошують, що ефективна реалізація цифрового аудиту вимагає політичної волі, реформування нормативно-правової бази, розвитку цифрових компетенцій державних службовців і залучення громадянського суспільства. Запропонована концептуальна модель цифровізації аудиту має потенціал стати ключовим елементом післявоєнної трансформації України, забезпечуючи прозорість, підзвітність і ефективність використання публічних коштів.
Завантаження
Посилання
Gibadullin, O. V., & Dunayev, I. V. (2023). Towards sustainable industrial recovery and development in Ukraine: A study of regional systems during wartime. State Building: Electronic Collection, 2(34). https://doi.org/10.26565/1992-2337-2023-2-09. URL: https://periodicals.karazin.ua/db/article/view/23397 [in Ukrainian].
Dunayev, I. V., & Hromov, S. O. (2024). Corporatization of railway infrastructure in Ukraine, Poland, and Kazakhstan: Comparative analysis of models and results. Social Economy, 68. DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2024-68-01. Retrieved from: https://periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/24815 [in Ukrainian].
Allen, R. (Ed.). (2013). The international handbook of public financial management. Springer. URL: https://econpapers.repec.org/bookchap/palpalbok/978-1-137-31530-4.htm
Appelbaum, D., Kogan, A., & Vasarhelyi, M. A. (2017). Big data and analytics in the modern audit engagement: Research needs. Auditing: A Journal of Practice & Theory, 36(4), 11–27.
Baubion, C. (2013). OECD risk management: Strategic crisis management. OECD Working Papers on Public Governance, No. 23. Paris: OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2013/08/oecd-risk-management_g17a2354/5k41rbd1lzr7-en.pdf
Bedford, D., Speklé, R., & Widener, S. (2022). Budgeting and employee stress in times of crisis: Evidence from the COVID-19 pandemic. Accounting, Organizations and Society, 101, 101346. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aos.2022.101346
Chan, D. Y., & Vasarhelyi, M. A. (2018). Innovation and practice of continuous auditing. In D. Y. Chan, V. Chiu, & M. A. Vasarhelyi (Eds.), Continuous Auditing (Rutgers Studies in Accounting Analytics) (pp. 271–283). Emerald Publishing Limited. DOI: https://doi.org/10.1108/978-1-78743-413-420181013
Du, X. (2024). Impact of artificial intelligence on auditing and the future of human workforce replacement. Advances in Economics, Management and Political Sciences, 115, 80–87. DOI: https://doi.org/10.54254/2754-1169/115/2024BJ0205. URL: http://surl.li/yfydbh
Faraji, M., & Pourgholi, E. (2023). Public sector auditing in local government in England: An international perspective and public value. Public Sector Accounting and Budgeting, 4(2), 56–80. DOI: https://doi.org/10.22034/psab.2023.192684
Hazar, H. (2021). New paradigm in auditing: Continuous auditing. URL: https://www.researchgate.net/publication/347862628_New_Paradigm_in_Auditing_Continuous_Auditing
Leocádio, D., Malheiro, L., & Reis, J. (2024). Artificial intelligence in auditing: A conceptual framework for auditing practices. Administrative Sciences, 14, Article 238. DOI: https://doi.org/10.3390/admsci14100238
Lombardi, D., Vasarhelyi, M., & Verver, J. (2021). Continuous auditing: A new paradigm for public sector auditing. Journal of Emerging Technologies in Accounting, 18(1), 73–87.
Manes-Rossi, F., Brusca, I., & Condor, V. (2022). The challenges of auditing in times of crisis: The case of COVID-19. Journal of Public Budgeting, Accounting & Financial Management, 34(1), 7–21.
Odeyemi, O., Feranmi Awonuga, K. F., et al. (2024). The role of AI in transforming auditing practices: A global perspective review. World Journal of Advanced Research and Reviews, 21(2), 359–370. DOI: https://doi.org/10.30574/wjarr.2024.21.2.0460
Otia, J., & Bracci, E. (2022). Digital transformation and the public sector auditing: The SAI’s perspective. Financial Accountability & Management. DOI: https://doi.org/10.1111/faam.12317
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
