На шляху до сталого промислового відновлення і розвитку України: дослідження регіональних систем у воєнний період

Анотація

Стаття розвиває аналітичний підхід до побудови системи сталого промислового відновлення і залучення кваліфікованої робочої сили в регіональну економіку навіть під час війни. Мета статті –аналітичне обґрунтовання вектору розвитку промисловості регіонів та визначення внутрішніх резервів, «точок зростання» промислового потенціалу українських регіонів як основи регенеративних процесів у період дії воєнного стану та після бойових дій. Автор зауважує, що ключовим елементом у процесі формування системи сталого промислового відновлення є розуміння наявності внутрішніх ресурсів, факторів, що сприяють їх ефективному використанню та визначенню на їх основі вектору побудови системи промислового відновлення регіонів. Це вимагає широкого наукового поглядгу на цю екстраординарну проблему і, як наслідок, комплексного аналітичного підходу. Такий підхід поєднував би і аналіз поточного стану промислових об'єктів, і визначення потреби у кадрах і ресурсах для модернізації з урахуванням як місцевих ресурсів, так і внутрішніх факторів, включаючи довжину логістичних ланцюгів, наявність попиту на продукціюта технологічні інновації. Станом на зараз можна фіксувати як динамізм регенеративних процесів, так і наукові «прогалини» у принципах системного аналізу при організації та керуванні відновленням промисловості, які стосувалися би відновлювальних процесів в промисловому секторі України вже сьогодні. Стаття розкриває «точки зростання» для перегляду системи сталого промислового відновлення у період дії воєнного стану і після Перемоги як передумови повоєнного відновлення та сталого розвитку регіонів, що є базовою умовою пошуку та реалізації шляхів оптимального використання наявних ресурсів, подолання технологічних розривів та створення умов для повернення кваліфкованих мігрантів в Україну.