Дискусійні питання правозастосування антикорупційного законодавства

Анотація

Дослідження антикорупційного законодавства в сучасний період є актуальним для встановлення неоднозначних формулювань у визначеннях, дублювання зобов’язань тощо, оскільки деякі формулювання є спірними і широко обговорюються науковцями і практиками. Досконалі визначення дадуть змогу однаково сприймати вимоги антикорупційного законодавства суб’єктами відповідальності та суб’єктами запобігання та протидії корупції та будуть ефективно використовуватись в механізмі запобігання і протидії корупції, що в свою чергу дозволить вести ефективну політику у сфері протидії корупції в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі протидії корупції в Україні. Предметом дослідження є організаційно-правове регулювання запобігання і протидія корупції в контексті сучасної антикорупційної стратегії.
Аналізуючи чинне антикорупційне законодавство, не можливо не зупинитися на такому аспекті, як визначення членів сім’ї за ст.1 та членів сім’ї суб’єкта декларування в примітці ст.46 і вимогою зазначати дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні членів сім’ї суб’єкта декларування, за ч.2 ст 46 Закону України «Про запобігання корупції». Зазначені визначення потребують узгодженості для їх однакового сприйняття та реалізації в механізмі запобігання та протидії корупції.
Окремої уваги заслуговують питання щодо доцільності подання декларації особами, зазначеними у пункті 1, підпунктах «а», «в» і «г» пункту 2 частини першої статті 3 вказаного вище Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Також обґрунтована необхідність внесення Державного бюро розслідувань до переліку спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.