Реалізація управлінських рішень для впровадження блокчейн-технологій в органах публічної влади
Анотація
Останнім часом у багатьох сферах спостерігається великий інтерес до управління системами на базі блокчейну, що ґрунтується на комп’ютерних науках, економіці та праві, але література все ще знаходиться в зародковому стані. Публічний сектор став однією зі сфер застосування технологій блокчейн, в якій уряди та інші актори оголосили про понад дві сотні випадків їх використання по всьому світу. Проте незважаючи на широкий інтерес, фактичне впровадження блокчейн-технологій в публічному секторі залишається обмеженим. Попередні дослідження висвітлили кілька проблем впровадження, таких як брак регулювання, безпеки та конфіденційності, недостатність або відсутність сумісної інфраструктури, неефективні та енергозатратні транзакції, потреба в змінах адміністративних процесів, і останнє, але не менш важливе, відсутність ефективних моделей управління. Тому метою статті є визначення того, які управлінські рішення потрібні для розробки систем на основі блокчейну в органах публічної влади і яким чином контекстуальні чинники в публічному секторі можуть формувати доступний вибір в управлінні блокчейном.
Аналіз літератури показав, що рішення щодо управління блокчейном у публічному секторі слід аналізувати на мікро-, мезо- та макрорівнях. При цьому управлінські рішення на одному рівні не є окремими, а натомість є взаємопов’язаними рівнями управління блокчейном.
Було визначено, що управління блокчейном у публічному секторі передбачає проектні рішення щодо архітектури інфраструктури, архітектури додатків, сумісності, механізму прийняття рішень, механізму стимулів, механізму консенсусу, організації, підзвітності та контролю управління.
Було зроблено кілька ключових висновків для розробників систем і осіб, які приймають рішення, зацікавлених у застосуванні рішень на основі блокчейну в публічному управлінні. По-перше, розробникам політики та системним розробникам необхідно подумати про взаємозв’язки між рівнями управління та оцінити наслідки вибору на одному рівні для інших рівнів управління. По-друге, законодавчі, ринкові, політико-адміністративні та соціально-технологічні рамкові умови в окремих галузевих сферах (наприклад, охорона здоров’я, безпека, освіта) можуть акцентувати увагу на певному виборі в управлінні блокчейном. По-третє, використання блокчейн-технологій у публічному секторі, залежить від рівня довіри до органів публічної влади з боку суспільства. Тому доцільними є подальші дослідження щодо з’ясування зв’язку між довірою до органів публічної влади та вибором політик щодо створення структур управління на основі блокчейну.
Завантаження
Посилання
Atzori, M. (2017). Blockchain technology and decentralized governance: Is the state still necessary? Journal of Governance and Regulation, 6(1), 45–62.
Beck, R., Müller-Bloch, C., & King, J. L. (2018). Governance in the blockchain economy: A framework and research agenda. Journal of the Association for Information Systems, 19(10), 1020–1034.
EdChain. (2018). POW vs. PoS. A Comparison of Two Blockchain Consensus Algorithms. London: Sage.
de Filippi, P., Mannan, M., & Reijers, W. (2020). Blockchain as a confidence machine: The problem of trust & challenges of governance. Technology in Society, 62, 101–128.
de Filippi, P., & Wright, A. (2018). Blockchain and the law: The rule of code. Harvard: Harvard University Press.
Finck, M. (2018). Blockchain regulation and governance in Europe. Cambridge: Cambridge University Press.
Governatori, G., Idelberger, F., Milosevic, Z., Riveret, R., Sartor, G., & Xu, X. (2018). On legal contracts, imperative and declarative smart contracts, and blockchain systems. Artificial Intelligence and Law, 26(4), 377–409.
Hassani, H., Huang, X., & Silva, E. (2018). Big-crypto: Big data. Blockchain and Cryptocurrency, 2, 34.
Hermstrüwer, Y. (2019). Democratic Blockchain design. Journal of Institutional and Theoretical Economics, 175(1), 163–177.
Hileman, G., & Rauchs, M. (2017). 2017 global blockchain benchmarking study. Retrieved from: https://www.cbdcinsider.com/wp-content/uploads/2021/01/SSRN-id3040224.pdf
Janssen, M., Weerakkody, V., Ismagilova, E., Sivarajah, U., & Irani, Z. (2020). A framework for analysing blockchain technology adoption: Integrating institutional, market and technical factors. International Journal of Information Management, 50, 302–309.
Kannengießer, N., Lins, S., Dehling, T., & Sunyaev, A. (2019). Mind the gap: Trade-offs between distributed ledger technology characteristics. Retrieved from: http://arxiv.org/abs/1906.00861
Karjalainen, Risto (2020). Governance in Decentralised Networks. SSRN Electronic Journal, 1, 1–35.
Lafourcade, P., & Lombard-Platet, M. (2020). About blockchain interoperability. Information Processing Letters, 161, 105–126.
Meijer, D., & Ubacht, J. (2018, May 30). The governance of blockchain systems from an institutional perspective, a matter of trust or control? ACM International Conference Proceeding Series. Retrieved from: https://dl.acm.org/doi/10.1145/3209281.3209321
Nakamoto, S. (2008). Bitcoin: A peer-to-peer electronic cash system. Retrieved from: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
Ølnes, S., Ubacht, J., & Janssen, M. (2017). Blockchain in government: Benefits and implications of distributed ledger technology for information sharing. Government information quarterly, Vol. 34, issue 3, pp. 355–364.
Reijers, W., Wuisman, I., Mannan, M., de Filippi, P., Wray, C., Rae-Looi, V., Orgad, L. (2018). Now the code runs itself: On-chain and off-chain governance of blockchain technologies. Topoi, 37, 17–27.
Stephan, Mark., Graham, Marshall., Michael, McGinnis., 2019. An Introduction to Polycentricity and Governance. In Governing Complexity, edited by Thiel, Andreas., Blomquist, William, A., Garrick, Dustin, E. (pp. 21–44). Cambridge: Cambridge University Press.
Treib, Oliver, Holger, B¨ahr, & Gerda, Falkner (2007). Modes of Governance: Towards a Conceptual Clarification. Journal of European Public Policy, 14(1), 1–20.
Wang, S., Ding, W., Li, J., Yuan, Y., Ouyang, L., & Wang, F. Y. (2019). Decentralized autonomous organizations: Concept, model, and applications. IEEE Transactions on Computational Social Systems, 6(5), 870–878.
Werbach, K. (2018). The blockchain and the new architecture of trust. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press.
Zachariadis, M., Hileman, G., & Scott, S.v. (2019). Governance and control in distributed ledgers: Understanding the challenges facing blockchain technology in financial services. Information and Organization, 29(2), 105–117.
Авторське право (c) 2023 Вячеслав Дзюндзюк, Борис Дзюндзюк
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).