Реалізація управлінських рішень для впровадження блокчейн-технологій в органах публічної влади

  • Дзюндзюк Вячеслав Борисович Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна http://orcid.org/0000-0003-0622-2600
  • Дзюндзюк Борис В’ячеславович Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна http://orcid.org/0000-0001-9066-2849
Ключові слова: публічне управління, органи публічної влади, блокчейн, блокчейн-технології, публічний сектор, управлінські рішення.

Анотація

Останнім часом у багатьох сферах спостерігається великий інтерес до управління системами на базі блокчейну, що ґрунтується на комп’ютерних науках, економіці та праві, але література все ще знаходиться в зародковому стані. Публічний сектор став однією зі сфер застосування технологій блокчейн, в якій уряди та інші актори оголосили про понад дві сотні випадків їх використання по всьому світу. Проте незважаючи на широкий інтерес, фактичне впровадження блокчейн-технологій в публічному секторі залишається обмеженим. Попередні дослідження висвітлили кілька проблем впровадження, таких як брак регулювання, безпеки та конфіденційності, недостатність або відсутність сумісної інфраструктури, неефективні та енергозатратні транзакції, потреба в змінах адміністративних процесів, і останнє, але не менш важливе, відсутність ефективних моделей управління. Тому метою статті є визначення того, які управлінські рішення потрібні для розробки систем на основі блокчейну в органах публічної влади і яким чином контекстуальні чинники в публічному секторі можуть формувати доступний вибір в управлінні блокчейном.
Аналіз літератури показав, що рішення щодо управління блокчейном у публічному секторі слід аналізувати на мікро-, мезо- та макрорівнях. При цьому управлінські рішення на одному рівні не є окремими, а натомість є взаємопов’язаними рівнями управління блокчейном.
Було визначено, що управління блокчейном у публічному секторі передбачає проектні рішення щодо архітектури інфраструктури, архітектури додатків, сумісності, механізму прийняття рішень, механізму стимулів, механізму консенсусу, організації, підзвітності та контролю управління.
Було зроблено кілька ключових висновків для розробників систем і осіб, які приймають рішення, зацікавлених у застосуванні рішень на основі блокчейну в публічному управлінні. По-перше, розробникам політики та системним розробникам необхідно подумати про взаємозв’язки між рівнями управління та оцінити наслідки вибору на одному рівні для інших рівнів управління. По-друге, законодавчі, ринкові, політико-адміністративні та соціально-технологічні рамкові умови в окремих галузевих сферах (наприклад, охорона здоров’я, безпека, освіта) можуть акцентувати увагу на певному виборі в управлінні блокчейном. По-третє, використання блокчейн-технологій у публічному секторі, залежить від рівня довіри до органів публічної влади з боку суспільства. Тому доцільними є подальші дослідження щодо з’ясування зв’язку між довірою до органів публічної влади та вибором політик щодо створення структур управління на основі блокчейну.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Дзюндзюк Вячеслав Борисович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

доктор наук з державного управління, професор,
завідувач кафедри публічної політики
Навчально-наукового інституту «Інститут державного управління»
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Дзюндзюк Борис В’ячеславович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна

кандидат наук з державного управління,
Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління»
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Посилання

Atzori, M. (2017). Blockchain technology and decentralized governance: Is the state still necessary? Journal of Governance and Regulation, 6(1), 45–62.

Beck, R., Müller-Bloch, C., & King, J. L. (2018). Governance in the blockchain economy: A framework and research agenda. Journal of the Association for Information Systems, 19(10), 1020–1034.

EdChain. (2018). POW vs. PoS. A Comparison of Two Blockchain Consensus Algorithms. London: Sage.

de Filippi, P., Mannan, M., & Reijers, W. (2020). Blockchain as a confidence machine: The problem of trust & challenges of governance. Technology in Society, 62, 101–128.

de Filippi, P., & Wright, A. (2018). Blockchain and the law: The rule of code. Harvard: Harvard University Press.

Finck, M. (2018). Blockchain regulation and governance in Europe. Cambridge: Cambridge University Press.

Governatori, G., Idelberger, F., Milosevic, Z., Riveret, R., Sartor, G., & Xu, X. (2018). On legal contracts, imperative and declarative smart contracts, and blockchain systems. Artificial Intelligence and Law, 26(4), 377–409.

Hassani, H., Huang, X., & Silva, E. (2018). Big-crypto: Big data. Blockchain and Cryptocurrency, 2, 34.

Hermstrüwer, Y. (2019). Democratic Blockchain design. Journal of Institutional and Theoretical Economics, 175(1), 163–177.

Hileman, G., & Rauchs, M. (2017). 2017 global blockchain benchmarking study. Retrieved from: https://www.cbdcinsider.com/wp-content/uploads/2021/01/SSRN-id3040224.pdf

Janssen, M., Weerakkody, V., Ismagilova, E., Sivarajah, U., & Irani, Z. (2020). A framework for analysing blockchain technology adoption: Integrating institutional, market and technical factors. International Journal of Information Management, 50, 302–309.

Kannengießer, N., Lins, S., Dehling, T., & Sunyaev, A. (2019). Mind the gap: Trade-offs between distributed ledger technology characteristics. Retrieved from: http://arxiv.org/abs/1906.00861

Karjalainen, Risto (2020). Governance in Decentralised Networks. SSRN Electronic Journal, 1, 1–35.

Lafourcade, P., & Lombard-Platet, M. (2020). About blockchain interoperability. Information Processing Letters, 161, 105–126.

Meijer, D., & Ubacht, J. (2018, May 30). The governance of blockchain systems from an institutional perspective, a matter of trust or control? ACM International Conference Proceeding Series. Retrieved from: https://dl.acm.org/doi/10.1145/3209281.3209321

Nakamoto, S. (2008). Bitcoin: A peer-to-peer electronic cash system. Retrieved from: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf

Ølnes, S., Ubacht, J., & Janssen, M. (2017). Blockchain in government: Benefits and implications of distributed ledger technology for information sharing. Government information quarterly, Vol. 34, issue 3, pp. 355–364.

Reijers, W., Wuisman, I., Mannan, M., de Filippi, P., Wray, C., Rae-Looi, V., Orgad, L. (2018). Now the code runs itself: On-chain and off-chain governance of blockchain technologies. Topoi, 37, 17–27.

Stephan, Mark., Graham, Marshall., Michael, McGinnis., 2019. An Introduction to Polycentricity and Governance. In Governing Complexity, edited by Thiel, Andreas., Blomquist, William, A., Garrick, Dustin, E. (pp. 21–44). Cambridge: Cambridge University Press.

Treib, Oliver, Holger, B¨ahr, & Gerda, Falkner (2007). Modes of Governance: Towards a Conceptual Clarification. Journal of European Public Policy, 14(1), 1–20.

Wang, S., Ding, W., Li, J., Yuan, Y., Ouyang, L., & Wang, F. Y. (2019). Decentralized autonomous organizations: Concept, model, and applications. IEEE Transactions on Computational Social Systems, 6(5), 870–878.

Werbach, K. (2018). The blockchain and the new architecture of trust. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press.

Zachariadis, M., Hileman, G., & Scott, S.v. (2019). Governance and control in distributed ledgers: Understanding the challenges facing blockchain technology in financial services. Information and Organization, 29(2), 105–117.

Опубліковано
2022-11-28
Як цитувати
Дзюндзюк, В., & Дзюндзюк, Б. (2022). Реалізація управлінських рішень для впровадження блокчейн-технологій в органах публічної влади. Теорія та практика державного управління, 1(74), 7-21. https://doi.org/10.26565/1727-6667-2022-1-01
Розділ
Розвиток системи державного управління в Україні