КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В СУДОВУ СИСТЕМУ

  • Наталія Оріховська аспірантка кафедри соціально-гуманітарного розвитку, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків http://orcid.org/0000-0003-1892-0895
DOI: https://doi.org/10.34213/tp.20.03.20
Ключові слова: : гендерна політика, концептуальні підходи, принцип гендерної рівності, судова система, система державного управління.

Анотація

Проаналізовано різні концептуальні підходи до державної політики упровадження гендерної рівності в судову систему: концепція рівних можливостей і справедливості, демократичної легітимності, утилітарний підхід. Виявлено, що в Україні застосовують лише один концептуальний підхід до державної політики упровадження гендерної рівності в судову систему, що базується на принципі рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. На підставі соціологічних досліджень доведено, що це не є достатнім для усунення ознак гендерної дискримінації у професійному середовищі суддів і гендерних диспропорцій у судовій системі України. Обґрунтовано необхідність урахування гендерної проблематики в стратегіях та програмах сталого розвитку, що стосуються судової системи України.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Buromenskyj, M., Serdiuk, O. (2016). Dobir suddiv vyschoi instantsii: analiz inozemnoho dosvidu. Visnyk Vyschoi kvalifikatsijnoi komisii suddiv Ukrainy, 4, 4-48. URL: https://cutt.ly/7fJAoq7 [in Ukrainian].

Moskvych, L.M. (2010). Stanovlennia ta rozvytok sudovykh system. Visnyk Vyschoi rady iustytsii, 3, 73-81 [in Ukrainian].

Stratehiia hendernoi rivnosti Rady Yevropy na 2018-2023 rr. (2018). Rada Yevropy. URL: https://cutt.ly/YfJ2vIj [in Ukrainian].

Fulej, T.I. (2016). Henderna rivnist pry zdijsnenni pravosuddia: Vyd. 2-he, vypr. Kyiv: VAITE [in Ukrainian].

Fulej, T.I. (2015). Gendernyj sklad suddivs’koho korpusu Ukrainy. Visnyk Verkhovnoho sudu Ukrainy, 4, 41–47 [in Ukrainian].

Cahillane, L. (2016). Judicial Diversityin Ireland. University of Limerick Institutional Repository. URL: https://core.ac.uk/reader/59358672.

Goodman, C. (2020). Clearing the Bench: Using Mandatory Retirement to Promote Gender Parity in the U.S. and the EU Judiciaries. URL: https://cutt.ly/ofJHbJZ.

Gibson-Morgan, E. (2015). Gender Equality in the Judiciary in England and France: Making it a living reality. Université François Rabelais, Tours, 114–133 URL: https://cutt.ly/PaSTlrA.

Hunter, R. (2015). More than Just a Different Face? Judicial Diversity and Decision-making. Oxford University Press. Current Legal Problems, 68, issue 1, 119–141. URL: https://cutt.ly/3fJ4eiX.

Malleson, K. (2003). Justifying gender equality on the bench: why difference won’t do. Feminist Legal Studies, 11 (1), 1-24. URL: https://cutt.ly/YasdyuN.

Mapping the representation of women and men in legal professions across the EU / European Parliament. Interim Report. Committee on Women´s Rights and Gender Equality (2017). URL: https://cutt.ly/raagaYn.

Phillips, A. (2012). Representation and inclusion. Politics and Gender, 8 (4), 512–518. URL: https://cutt.ly/HfJ3IVv.

Rackley, E. (2013). Women, judging and the judiciary: from difference to diversity. Routledge. New York. URL: https://cutt.ly/zfJ3E6z.

Women delivering justice: contributions, barriers, pathways: report of IDLO (2018). International Development Law Organization (IDLO). Rome. URL: https://cutt.ly/tfJ9ggz.

Опубліковано
2020-10-30
Як цитувати
Оріховська, Н. (2020). КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В СУДОВУ СИСТЕМУ. Теорія та практика державного управління, 3(70), 171-178. https://doi.org/10.34213/tp.20.03.20
Номер
Том 3 № 70 (2020): Теорія та практика державного управління
Розділ
Особливості реалізації державної кадрової політики в Україні

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).