ГРОМАДСЬКА ПАРТИСИПАЦІЯ У ПОЛІТИЦІ РЕВІТАЛІЗАЦІЇ МІСТА

  • Сергій Горблюк к.держ.упр., докторант кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-5031-2497
DOI: https://doi.org/10.34213/tp.20.04.15
Ключові слова: ревіталізація міста, громадська партисипація, здеградована міська територія, міське врядування, місто.

Анотація

Обґрунтовано сутність та інструменти громадської партисипації в політиці ревіталізації міста. Визначено характеристики та узагальнено принципи належного міського врядування, акцентуючи увагу на участі громадян в управлінні містом. Подано взаємозв’язок дій стейкхолдерів щодо ревіталізації здеградованої території в контексті вибору відповідних інструментів громадської партисипації. За кожним етапом формування й реалізації політики ревіталізації міста окреслено інструменти участі громадськості та наведено їхню характеристику.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Berdanova, O.V., Vakulenko, V.M., Hrynchuk, N.M., Koltun, V.S., Kuibida, V.S., & Tkachuk, A.F. (2017). Upravlinnia rozvytkom obiednanykh terytorialnykh hromad na zasadakh hromadskoi uchasti. Kyiv: NADU [in Ukrainian].

Doyle, S.A. (2004). Urban regeneration in New York: gardens and grocers. International Journal of Retail & Distribution Management, 32, 12, 582–586.

Extract from the Valencia Declaration 15th Conference of European Ministers responsible for local and regional government (Valencia, Spain, 15–16 October 2007). URL: https://rm.coe.int/1680701699.

Huston, S., Darchen, S. (2014). Urban regeneration. International Journal of Housing Markets and Analysis, 7, 2, 266–282.

Klijn, E.H., Skelcher, C. (2007). Democracy and governance networks: compatible or not? Public administration, 85 (3), 587–608.

Podgórniak-Krzykacz, A. (2016). Local governance – czyli jak równoważyć zarządzanie miastem. Z. Przygodzki (Еd.). EkoMiasto # Zarządzanie. Zrównoważony, inteligentny i partycypacyjny rozwój miasta. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, Łódź, 21–43 [in Polish].

Stępień, M. (2008). Responsywna administracja publiczna. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek [in Polish].

Trueman, M., Cornelius, N., Franks, T., Lawler, J., Woolrych, R., & Sixsmith, J. (2013). Placing wellbeing and participation within processes of urban regeneration. International Journal of Public Sector Management, 26, 3, 216–231.

UNCHS (2000). Good urban governance: a normative framework, Summary for the preparatory committee for the special session of the general assembly for an overall review and appraisal of the implementation of the Habitat Agenda. United Nations Human Settlements Programme (UN-Habitat). Kenya, Nairobi.

UNCHS (2002). The global campaign on urban governance: concept paper. United Nations Human Settlements Programme (UN-Habitat). Kenya, Nairobi.

Опубліковано
2020-12-17
Як цитувати
Горблюк, С. (2020). ГРОМАДСЬКА ПАРТИСИПАЦІЯ У ПОЛІТИЦІ РЕВІТАЛІЗАЦІЇ МІСТА. Теорія та практика державного управління, 4(71), 118-125. https://doi.org/10.34213/tp.20.04.15
Номер
Том 4 № 71 (2020): Теорія та практика державного управління
Розділ
Напрями реформування системи місцевого самоврядування в Україні

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).