ОБ’ЄДНАНА ПІДГОТОВКА ПЕРСОНАЛУ СКЛАДОВИХ CИЛ ОБОРОНИ СФЕРИ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УМОВАХ ТОТАЛЬНОЇ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ

  • Євген Живило к.держ.упр., начальник науково-дослідного управління розвитку військ зв’язку, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, м. Київ https://orcid.org/0000-0003-4077-7853
  • Ірина Живило к.м.н.,молодший науковий співробітник відділу вторинних і легеневих гіпертензій, Державна установа “Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска” НАМН України, м. Київ
DOI: https://doi.org/10.34213/tp.21.02.16
Ключові слова: цифрове суспільство; інформаційно-комунікаційні технології; об’єднана підготовка; складові Сил оборони; кібербезпека; кібероборона; система підготовки фахівців у сфері кібербезпеки.

Анотація

Обґрунтовано актуальність щодо розроблення єдиного сучасного змісту компетентностей з питань кібербезпеки для фахівців вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти складових Сил оборони держави під час об’єднаного багаторівневого навчання персоналу.

Проаналізовано теоретичні аспекти формування та порядку набуття індивідуальних спроможностей фахівцями з кібербезпеки відповідно до розроблених стандартів підготовки, з метою досягнення сумісності в підготовці підрозділів складових Сил оборони та держав – членів НАТО.

Акцентовано увагу на питаннях стандартизації підготовки зі спеціальності 125 “Кібербезпека” та на фахових компетенціях спеціалістів у сфері кібербезпеки для набуття ними об’єднаних спроможностей, які необхідні для швидкого та спільного реагування на загрози воєнній безпеці України, а також загрозам в інших сферах діяльності держави, які забезпечать формування та реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Vorobiyenko, P.P. Teoretyko-metodologichne obgruntuvannya i praktychne vprovadzhennya systemy pidgotovky faxivciv dlya sektoru bezpeky` i oborony Ukrayiny z kiberbezpeky. URL: https://itgip.org/wp-content/uploads/2019/06/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82.pdf [in Ukrainian].

Yevsyukova, O.V. Osoblyvosti pidgotovky faxivciv u sferi kiberbezpeky: suchasni vyklyky ta perspektyvy: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/2_2021/4.pdf [in Ukrainian].

Ukaz Prezydenta Ukrayiny “Pro rishennya Rady nacionalnoyi bezpeky i oborony Ukrayiny vid 27 sichnya 2016 roku “Pro Strategiyu kiberbezpeky Ukrayiny””. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96/2016#Text;

Doktryna pidgotovky Syl oborony derzhavy, zatverdzhena nakazom Generalnogo shtabu Zbrojnyx Syl Ukrayiny vid 21.01.2020 No. 18, VKP 7-00(01).01 [in Ukrainian].

Fakultet informacijno-kompyuternyx texnologij, specialnist: 125 “kiberbezpeka”. Informaciya pro specialnist. URL:https://vstup.ztu.edu.ua/bakalavr/125-kiberbezpeka/ [in Ukrainian].

Опубліковано
2021-03-19
Як цитувати
Живило, Є., & Живило, І. (2021). ОБ’ЄДНАНА ПІДГОТОВКА ПЕРСОНАЛУ СКЛАДОВИХ CИЛ ОБОРОНИ СФЕРИ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УМОВАХ ТОТАЛЬНОЇ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ. Теорія та практика державного управління, 2(73), 144-153. https://doi.org/10.34213/tp.21.02.16
Номер
Том 2 № 73 (2021): Теорія та практика державного управління
Розділ
Особливості реалізації державної кадрової політики в Україні

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).