РИТОРИКА ЦИФРОВОЇ СУБ'ЄКТНОСТІ: НЕО, ШРЕК ТА ЕВОЛЮЦІЯ АГЕНТНОСТІ В ЕПОХУ АЛГОРИТМІВ
Анотація
Стаття присвячена експлікації онтологічних трансформацій риторичної суб'єктивації в умовах дигітальної медіації. Через герменевтичний аналіз архетипічних фігур Нео («Матриця») та Шрека (однойменний анімаційний наратив) концептуалізуються парадигмальні модуси конституювання суб'єктності в епоху post-digital. Дослідження артикулює перехід від постструктуралістської деконструкції картезіанського cogito до емерджентних форм розподіленої агентності в гібридних людино-машинних асамбляжах.
У роботі ідентифіковано три дистинктивні епістемологічні моделі: техногностичну (репрезентовану фігурою Нео), постіронічну (втілену в образі Шрека) та постантропологічну (маніфестовану алгоритмічними акторами). Перша модель експлікує модерністський проект емансипації через вертикальну трансценденцію та бінарні опозиції реальне/симулятивне. Друга демонструє постмодерністську стратегію горизонтальної імманентності, де іронія функціонує як онтологічна категорія. Третя виявляє радикальну детериторіалізацію риторичної агентності в умовах алгоритмічного управління.
Аналізується фундаментальна реконфігурація класичної риторичної тріади (ethos, pathos, logos) у дигітальному просторі. Пафос трансформується з афективної диспозиції в перформативну практику через механізми партиципації. Логос редукується до ймовірнісних алгоритмів машинного навчання. Етос конституюється як гібридний феномен на перетині людського та нелюдського.
Досліджується криза автентичності в контексті генеративних технологій, що проблематизує традиційні епістемологічні дихотомії істинне/хибне. Пропонується концепція нової риторичної етики, фундованої на принципах алгоритмічної транспарентності та усвідомленої гібридності комунікативних актів.
Артикулюються перспективи подальших досліджень постантропологічних форм риторичної суб'єктивації, зокрема постіронічного гностицизму (синтез трансцендентального та іронічного модусів) та техномеметичної агентності (алгоритмічне виробництво дискурсивної присутності) як можливих онтологічних фреймворків для концептуалізації риторики в умовах постгуманістичного повороту.
Завантаження
Посилання
Baudrillard, J. (1994) Simulacra and simulation / transl. from French by S. F. Glaser. – Ann Arbor : University of Michigan Press. 164 p.(Originally published 1981).
Deleuze, G., Guattari, F. (1987) A thousand plateaus: Capitalism and schizophrenia / transl. from French by B. Massumi. Minneapolis : University of Minnesota Press. 610 p. (Originally published 1980).
Derrida, J. (1976) Of grammatology / transl. from French by G. C. Spivak. – Baltimore : Johns Hopkins University Press. 354 p. (Originally published 1967).
Drucker, J. (2014) Graphesis: Visual forms of knowledge production. – Cambridge, MA : Harvard University Press. 240 p.
Eyman, D. (2015) Digital rhetoric: Theory, method, practice. – Ann Arbor : University of Michigan Press. 184 p.
Fahner, C. (2023) Inverting the algorithmic gaze: Confronting platform power through media artworks: PhD thesis / Toronto Metropolitan University and York University. Toronto. 215 p. – Mode of access: https://figshare.com/articles/thesis/Inverting_the_Algorithmic_Gaze_Confronting_Platform_Power_Through_Media_Artworks/26871469.
Foucault, M. (1970) The order of things: An archaeology of the human sciences. – New York : Pantheon Books. – 387 p. – (Originally published 1966).
Kirby, A. (2009) Digimodernism: How new technologies dismantle the postmodern and reconfigure our culture. – London : Continuum. – 232 p.
Konstantinou, L. (2016) Cool characters: Irony and American fiction. – Cambridge, MA : Harvard University Press. 272 p.
Lacan, J. (1977) Écrits: A selection / transl. from French by A. Sheridan. – New York : W. W. Norton & Company. 338 p. (Originally published 1966).
Pariser, E. (2011) The filter bubble: What the Internet is hiding from you. – New York : Penguin Press. 294 p.
Rorty, R. (1989) Contingency, irony, and solidarity. – Cambridge : Cambridge University Press. 201 p.
Vermeulen, T., та van den Akker, R. (2010). Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture, 2(1), 1–14. DOI: 10.3402/jac.v2i0.5677
Vermeulen, T., та van den Akker, R. (2015). Utopia, Sort of: A Case Study in Metamodernism. Studia Neophilologica, 87(1), 55–67.
Zahurska, N. (2022). NEW SINCERITY IN POST-POSTMODERN ART. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, (66), 19-26. URL: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-1
Zahurska, N. V. (2019). FROM NARCISSISM TO AUTISM: A DIGIMODERNIST VERSION OF POST-POSTMODERN. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, (61), 6-12. URL: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2019-61-1.
