ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПРОПАГАНДИ: ВІД РИТОРИКИ ПЕРЕКОНАННЯ ДО АЛГОРИТМІЧНОГО КОНСТРУЮВАННЯ РЕАЛЬНОСТІ

  • Наталія Валеріївна Попова кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії професора Й. Б. Шада Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-8168-1017
  • Владислав Валерійович Прокопенко аспірант кафедри теоретичної і практичної філософії професора Й. Б. Шада Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0009-0001-6461-877X
Ключові слова: пропаганда, риторика, алгоритми, поведінкове програмування, цифрова реальність

Анотація

Трансформація пропагандистських технологій у контексті цифрової культури постає як фундаментальна проблема сучасної соціально-філософської думки, що потребує глибокого міждисциплінарного осмислення. У діахронічній перспективі простежується еволюційна траєкторія пропаганди: від експліцитних лінгвістичних механізмів впливу, які досліджував Віктор Клемперер, через концептуалізацію «тотальної пропаганди» у філософській спадщині Жака Еллюля, до імпліцитних, алгоритмічно опосередкованих структур, що характеризують епоху діджимодернізму. Сучасна цифрова пропаганда трансцендує область риторичного переконання, трансформуючись у іманентний елемент самої онтології медіасередовища. Вона перетворюється на метаструктуру, що не просто транслює повідомлення, але конституює фундаментальні режими доступу до інформації, визначаючи саму можливість пізнання та інтерпретації соціальної дійсності. Цей епістемологічний зсув корелює з формуванням особливої конфігурації культурного простору, в якому технологічно опосередковані форми інтерактивності стають домінантними чинниками конституювання суб'єктності та соціальних відносин. Аналіз трансформації пропагандистських механізмів виявляє кардинальний поворот від модифікації когнітивних структур через лінгвістично опосередковану аргументацію до програмування поведінкових патернів через алгоритмічно організовані системи винагород, фільтрації та «підштовхувань». Цей тектонічний зсув у природі пропагандистського впливу маніфестується через тріаду взаємопов'язаних технологічних комплексів. Комплексні ефекти цієї трансформації проявляються на рівні індивідуальної та колективної свідомості через фрагментацію ідентичностей, поляризацію соціально-політичного дискурсу, ерозію епістемологічної довіри до інституційних джерел знання та інструменталізацію емоційних реакцій у електоральних процесах. Це створює безпрецедентні виклики для демократичних систем, що історично ґрунтуються на принципах раціонального дискурсу та інформованої громадянської участі. Вивчення цих складних феноменів вимагає інтегративної методології, що поєднує інструментарій риторики, лінгвістично-семіотичного аналізу, системно-теоретичного моделювання та дослідження алгоритмічних структур цифрового середовища. Така методологічна конвергенція уможливлює комплексне розуміння цифрової пропаганди як мультивимірного феномену, що функціонує на технологічному, соціальному, когнітивному та афективному рівнях, формуючи цілісну екосистему інформаційного впливу на сучасну суб'єктність у її індивідуальному та колективному вимірах.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Adorno, T. W., & Horkheimer, M. (2002). Dialectic of enlightenment: Philosophical fragments (E. Jephcott, Trans.). Stanford University Press. (Original work published 1944). DOI: 10.1515/9780804788090

Alter, A. (2017). Irresistible: The Rise of Addictive Technology and the Business of Keeping Us Hooked. Penguin Press.

Baudrillard, J. (1994). Simulacra and simulation (S. F. Glaser, Trans.). University of Michigan Press. URL: https://www.press.umich.edu/12034/simulacra_and_simulation

Bernays, E. (2005). Propaganda. Ig Publishing. (Original work published 1928). URL: https://www.igpublishing.com/propaganda

Bourdieu, P. (1991). Language and symbolic power (G. Raymond & M. Adamson, Trans.). Harvard University Press. DOI: 10.4159/9780674040295

Brady, W. J., McLoughlin, K., Doan, T., & Crockett, M. J. (2021). How social learning amplifies moral outrage in online social networks. Science Advances, 7(33), eabe5641.

Brady, W. J., Wills, J. A., Jost, J. T., Tucker, J. A., & Van Bavel, J. J. (2017). Emotion shapes the diffusion of moralized content in social networks. Proceedings of the National Academy of Sciences, 114(28), 7313–7318.

Bucher, T. (2018). If... then: Algorithmic power and politics. Oxford University Press. DOI: 10.1093/oso/9780190493028.001.0001

Ellul, J. (1973). Propaganda: The formation of men's attitudes (K. Kellen & J. Lerner, Trans.). Vintage Books.

Fairclough, N. (2013). Critical discourse analysis: The critical study of language (2nd ed.). Routledge. DOI: 10.4324/9781315834368

Foucault, M. (1995). Discipline and punish: The birth of the prison (A. Sheridan, Trans.). Vintage Books. (Original work published 1975). DOI: 10.2307/2065213

Gillespie, T. (2014). The relevance of algorithms. In T. Gillespie, P. J. Boczkowski, & K. A. Foot (Eds.), Media technologies: Essays on communication, materiality, and society (pp. 167–194). MIT Press.

Kirby, A. (2009). Digimodernism: How new technologies dismantle the postmodern and reconfigure our culture. Continuum. URL: https://www.bloomsbury.com/uk/digimodernism-9781441175281/

Klemperer, V. (2013). The language of the Third Reich: LTI — Lingua Tertii Imperii: A philologist's notebook (M. Brady, Trans.). Bloomsbury Academic. (Original work published 1947).

McLuhan, M. (1994). Understanding media: The extensions of man. MIT Press. (Original work published 1964).

Noble, S. U. (2018). Algorithms of oppression: How search engines reinforce racism. New York University Press. DOI: 10.18574/nyu/9781479833641.001.0001

O’Neil, C. (2016). Weapons of math destruction: How big data increases inequality and threatens democracy. Crown.

Pariser, E. (2011). The filter bubble: What the internet is hiding from you. Penguin Press.

Postman, N. (2005). Amusing ourselves to death: Public discourse in the age of show business. Penguin Books. (Original work published 1985).

Ribeiro, M. H., Ottoni, R., West, R., Almeida, V. A., & Meira, W. (2020). Auditing radicalization pathways on YouTube. Proceedings of the 2020 Conference on Fairness, Accountability, and Transparency, 131–141. DOI: 10.1145/3351095.3372879

Roose, K. (2019, June 8). The making of a YouTube radical. The New York Times. URL: https://www.nytimes.com/interactive/2019/06/08/technology/youtube-radical.html

Tufekci, Z. (2018, March 10). YouTube, the great radicalizer. The New York Times. URL: https://www.nytimes.com/2018/03/10/opinion/sunday/youtube-politics-radical.html

Tufekci, Z. (2017). Twitter and tear gas: The power and fragility of networked protest. Yale University Press. DOI: 10.12987/yale/9780300215120.001.0001

Van Dijck, J. (2013). The culture of connectivity: A critical history of social media. Oxford University Press. DOI: 10.1093/acprof/9780199970773.001.0001

Wodak, R., & Meyer, M. (Eds.). (2015). Methods of critical discourse studies (3rd ed.). Sage. DOI: 10.4135/9780857028020

Zuboff, S. (2019). The age of surveillance capitalism: The fight for a human future at the new frontier of power. PublicAffairs. URL: https://www.publicaffairsbooks.com/titles/shoshana-zuboff/the-age-of-surveillance-capitalism/9781610395694/

Опубліковано
2025-07-06
Цитовано
Як цитувати
Попова, Н. В., & Прокопенко, В. В. (2025). ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПРОПАГАНДИ: ВІД РИТОРИКИ ПЕРЕКОНАННЯ ДО АЛГОРИТМІЧНОГО КОНСТРУЮВАННЯ РЕАЛЬНОСТІ . Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», (71), 15-24. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2025-71-02