ФІЛОСОФІЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ЯК ФІЛОСОФІЯ ШЕДЕВРУ: РОЛЬ АКТУАЛЬНОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА
Анотація
Сучасне мистецтво пов'язано не тільки зі становленням нової доби щирості, але і переробленням досвіду травмування внаслідок перебування української культури і мистецької свідомості під тоталітарно-імперським пануванням. Мета дослідження є дослідити філософсько-антропологічний вимір художнього об’єкта в сучасному мистецтві, а також розмивання кордонів художнього, перегляд культурного статусу шедевра, в тому числі місце шедевра в системі цінностей, що закладалось в феноменологічних концепціях мистецтва. Методи дослідження: герменевтичний, феноменологічний, мистецтвознавчий. Наукова новизна. Зроблено висновок про наповненість поняття, допустимість та перспективи шедевра та сакралізації повсякденного у просторі сучасного мистецтва, а також з’ясовані елементи структури простору сучасного мистецтва, у взаємодії з питанням людського (само)усвідомлення. Некласичні та постнекласичні філософські концепції намагаються повернути гуманізм в мистецтво, канон та жанрова визначеність критикуються, натомість відбувається розмивання не тільки шедевру, а самих понять цінностей та вартостей. Висновки Отримала подальший розвиток традиційна філософська дискусія щодо природи мистецтва та авторства мистецького твору. Феноменологія Макса Шелера виявляє значний евристичний потенціал для герменевтики сучасного мистецтва, повернення шедевра та майстерності в художню культуру, де мистецтво виступає не тільки свідченням про травматичний та посттравматичний досвід, але й основою нових ідентичностей. Зокрема це переосмилення ролі тіла і духу, незламності українського народу, ієрархії цінностей, до якої залучається глядач як емпатичний співучасник.
Завантаження
Посилання
Akkash, O. (2018). Contemporary Ukrainian visual art in the categories of theoretical aesthetics (phenomenological aspect). Collection of scientific works Contemporary Art, (14), 45–52. https://doi.org/10.31500/2309-8813.13.2018.152198 (in Ukrainian).
Bila, A. (2010) Surrealism: scientific edition. Kyiv: Tempora. 272 p. (in Ukrainian).
Borshulyak, A. M., & Lavrentyeva, N. V. (2023). Contemporary Ukrainian art as a means of forming the national consciousness of adolescents. Pedagogical education: theory and practice, (34), 147–158. https://doi.org/10.32626/2309-9763.2023-34-147-158(in Ukrainian).
Kebuladze, V. I. (2024). Max Scheler's "Idea of Man" and the Modern World. Scientific Notes of NaUKMA. Philosophy and Religious Studies, 13, 67–72. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.13.67-72 (in Ukrainian).
Kulyk, A. (2023). The Concept of Personality in the Phenomenological Philosophy of Edith Stein and the Philosophical Anthropology of Max Scheler: A Comparative Analysis. Scientific Notes of the National University "Ostroh Academy". Series "Philosophy", (24), 9–14. https://journals.oa.edu.ua/Philosophy/article/view/3869 (in Ukrainian).
Kulyk, A. (2023). Phenomenology of aesthetic experiences (personality) and American philosophy of art: a comparative analysis. Culturological Almanac, (3), 23. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.23 (in Ukrainian).
Mironova, T. (2021). Ukrainian art since the beginning of the 2000s: “Second Renaissance” in the world cultural field. Almanac “Culture and Modernity”, 1, 238–245. https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2021.238615 (in Ukrainian).
Nietzsche, F. (2012). Human, all too human. A book for free minds. Volume IV. Lviv: Astrolabia. 408 p. (in Ukrainian).
Nietzsche, F. (2022) The Birth of Tragedy. Untimely Reflections. I – IV. Lviv: Astrolabia. 624 p. (in Ukrainian).
Ciocan, C. (2021). From Witnessing to Testimony. Studia Phaenomenologica, 21, 7–15.
Giannini, T., Bowen, J. (2022). Museums and Digital Culture: From Reality to Digitality in the Age of COVID-19. Heritage, V. 5, n. 1. p. 192-214. <https://doi.org/10.3390/heritage5010011>.
Oliveira, F., Filho, C. (2022). Data-Art-Science: Art Thought Data Visualization. Third International Conference on Digital Creation in Arts, Media, and Technology (ARTeFACTo). [N.d.]: Macao, IEEE. <https://doi.org/10.1109/artefacto57448.2022.10061247> .
Municipal Gallery (2024) <https://t.me/MunicipalGallery>(in Ukrainian).
Ridnyi, M. (2023) Ausstellungsansicht, Secession. 2023. 15.09.2023-12.11.2023. <https://secession.at/ausstellung_mykola_ridnyi_e>(in German).
Scheler, M. (1955). Zur Idee des Menschen. Vom Umsturz der Werte. Abhandlungen und Aufsätze. Francke Verlag. S. 171-195. (in German).
Spartin, L., Desnoyers-Stewart, J. (2022). Digital Relationality: relational aesthetics in contemporary interactive art. Proceedings of EVA [N. d.]: BCS Learning & Development <https://doi.org/10.14236/ewic/eva2022.29>
Voloshyn Gallery. Liste Art Fair Basel, 2023. https://voloshyngallery.art/uk/art-fairs/6-liste-art-fair-basel-2023/ (in Ukrainian).
Waldenfels, B. (1997). Topografie des Fremden – Studien zur Phänomenologie des Fremden 1. Frankfurt am Main: Suhrkamp. 240 S. (poln.2002, ukrain.2004). (in German).
Waldenfels, B. (2020). Reisetagebuch eines Phanomenologen: Aus den Jahren 1978-2019. Ergon-ein Verlag n der Nomos Verlagsgesellschaft. Baden-Baden. 498 S. (in German).
Waldenfels, B. (2022). Globalitat, Localitat, Digitalitat. Berlin: Suhrkamp Verlag AG. 300 S. (in German).
