ФІЛОСОФІЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА НОВОГО ГОЛОГРАФІЧНОГО ПІДХОДУ ДО ЕВОЛЮЦІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Анотація

Запропоновано новий підхід до цифровізації сучасного суспільства, виглядає актуальною наукова пропозиція застосування нових голографічних підходів, що нещодавно отримали своє поширення в космології, філософії науки, теоріях інформації та дослідженнях свідомості. Мета дослідження – аналіз цифровізації як  багатокомпонентного  явища, для осмислення складності якого необхідно ряд нових наукових метафор, наприклад, метафори емерджентності та голографічного проєктування. Методи: аналітичний метод, синергетичний та голографічний принцип, ґолістичний підхід до суспільства, соціально-філософський аналіз, теорії інформації та інформаційного суспільства. Наукова новизна. Цифрова трансформація не лише змінює технічні інфраструктури, а й радикально перекодовує антропологічні, соціокультурні й онтологічні підстави людського буття. Спираючись на сучасні роботи з філософії цифровізації та цифрової етики (С. Бурр, Л. Флоріді, А. Грюнвальд, Е. Педерсен), автори порівнюють їх із голографічними моделями Всесвіту, темної енергії та свідомості (Д. Бом, В. Форде, С. Гаффарі, В. Міллер Молодш., А. Мелкіх, Р. Вальверде). На основі цього обґрунтована теза, що цифрове суспільство можна інтерпретувати як специфічний «голографічний шар» цивілізаційного розвитку, де інформаційні структури та платформи виконують роль локальних «екранів» більш глибоких квантово-інформаційних конфігурацій реальності. Показано, що цивілізаційний розвиток постає як багаторівневе кодування й декодування інформації. Висновки. Запропоновано концепт голографічної цифрової цивілізації, у межах якого: цифровізація розглядається як процес багаторівневого проєктування інформаційних структур; голографічний принцип виступає онтологічною метафорою й водночас науковою моделлю для опису емерджентності Всесвіту та соціальних систем; постає необхідність нової ґолістичної етики - етики цифрової епохи, що осмислена як «голографічна етика відповідальності», де локальні рішення мають стати проєкціями глобальних інформаційних змін. На цій основі уточнено розуміння свободи, суб’єктності та меж алгоритмічного контролю, а також окреслюються перспективи трансдисциплінарного діалогу між філософією техніки, філософією науки, теорією інформації та когнітивістикою.